10.Макроекономічна рівновага у моделі ad-as.

Під макроекономічною рівновагою розуміють досягнення таких народногосподарських пропорцій, за яких динаміка економічного розвитку характеризуватиметься бажаною стабільністю:без надлишків нереалізованого суспільного продукту, але й без його дефіциту; з повною зайнятістю усіх наявних виробничих ресурсів,але й без їх нестачі;з незмінними темпами економічного зростання, які б забезпечували повнокровне розширене відтворення суспільного виробництва.

Довгострокова рівновага означає, що кількість товару яку покупці бажають придбати, дорівнює потенційним можливостям економіки. За цих умов будь-яке подальше збільшення сукупного попиту викликає лише зростання цін, а випуск реального ВВП залишається незмінним.

Рівновага в економіці постійно порушується. Її порушення може викликатися змінами в сукупному попиті внаслідок зміни запланованих сукупних витрат або в сукупній пропозиції внаслідок зміни середніх витрат. Але вона постійно відновлюється ринком за іншого рівня ВВП і за інших цін.

11.Споживання та заощадження : кейнсіанський аналіз.

Споживання - індивідуальне і спільне використання споживчих благ, направлене на задоволення матеріальних і духовних потреб людей. У вартісній формі – це та сума грошей, яка витрачається населенням на придбання матеріальних благ і послуг.

Заощадження – це відстрочене споживання або та частина доходу, яка в нинішній час не споживається.

Y = C + S, де Y– доход; C – споживання; S – заощадження.

с`=ΔC/ ΔY

c`- гранична схильність до споживання;

ΔC – приріст споживання;

ΔY – приріст доходу кінцевого використання.

s`= ΔS/ ΔY

s` - гранична схильність до заощадження;

ΔS – приріст заощаджень.

c`+s`=1

функція споживання:

12.Класична концепція споживання.

У класичній концепції розмір споживання залежить від поточного використовуваного доходу, що відповідає поточному бюджетному обмеженню, яке подане у вигляді: Y – Т = С + S.

У аналізі розподілу доходу, що йде на споживання і заощадження, головна роль належить заощадженням.

Домашні господарства розглядають заощадження як відкладене споживання, намагаючись максимізувати обсяг споживання в довгостроковому періоді. Тому вони порівнюють користь від споживання сьогодні з вигодами майбутнього споживання.

Параметром, що виражає ступінь переваги поточного споживання над майбутнім, є ставка відсотку. Чим вона вища, тим більш ефективними стають заощадження, отже, і відкладене (майбутнє) споживання, чим нижча – тим бажаніше споживання сьогодні.

Таким чином, заощадження є вихідна функція від ставки відсотка, а споживання – відповідно функція, що спадною

13. Інвестиції як компонент сукупних витрат.

Інвестиції - використання заощаджень з метою створення нових виробничих потужностей і капітальних активів.

Автономні інвест-початково не залежать від сукупного обсягу в-ва. Іавт=Іо-ві, Іо-незмінна величина інвестицій.,ві-коефіцієнт еластичності інвестиції за ставкою відсотка.

Індуковані – викликані зростанням сукупного в-ва. Іінд=к*>У, к-гранична схильність до інвестицій

До складу інвестицій входять усі витрати на придбання машин і обладнання, проведення усіх будівельно-монтажних робіт і зміна запасів.

Фактори, від яких залежать інвестиції: 1)очікувана норма прибутку, або рентабельності, передбачених капіталовкладень.

2)альтернативні можливості капіталовкладень.

Обсяг інвестицій визначається декількома чинниками:• ставка відсотка. • фінансові обмеження. • податкова система. • ринок цінних паперів. • тривалість строку служби інвестиційних товарів. • нерегулярність інновацій. • поточні прибутки є дуже мінливими. • мінливість очікування.