
- •1.Сутність економіко-математичної моделі.
- •2.Необхідність використання математичного моделювання економічних процесів.
- •3.Етапи математичного моделювання.
- •4.Випадковість і невизначеність процесів економічних систем.
- •5.Причини виникнення невизначеності.
- •6.Сутність адекватності економіко-математичних моделей.
- •7.Проблеми оцінювання адекватності моделі.
- •8.Способи перевірки адекватності економіко-математичних моделей.
- •9.Елементи класифікації економіко-математичних моделей.
- •10.Загальна постановка задачі математичного програмування Приклади економічних задач математичного програмування.
- •11.Класифікація задач математичного програмування.
- •12.Загальна постановка задачі лінійного програмування. Приклади економічних задач лінійного програмування.
- •13.Канонічна та стандартна форми задачі лінійного програмування.
- •14.Властивості розв’язків задачі лінійного програмування. Геометрична інтерпретація задач лінійного програмування.
- •15.Означення планів задачі лінійного програмування (допустимий, опорний, оптимальний).
- •16.Ідея симплексного методу розв’язування задач лінійного програмування.
- •17.Побудова початкового опорного плану задачі лінійного програмування.
- •18.Перехід від одного опорного плану до іншого опорного плану.
- •19.Теореми про оптимальність розв’язку задачі лінійного програмування симплекс-методом.
- •20.Симплексна таблиця для розв’язування задач лінійного програмування.
- •21.Алгоритм симплексного методу задач лінійного програмування.
- •22.Симплексний метод із штучним базисом.
- •23.Особисті випадки при вирішенні задач лінійного програмування.
- •24.Двоїста задача. Економічний зміст двоїстої задачі й двоїстих оцінок.
- •25.Правила побудови двоїстої задачі. Симетричні й несиметричні двоїсті задачі.
- •26.Перша теорема двоїстості.
- •27.Друга теорема двоїстості.
- •28.Економічна інтерпретація теорем двоїстості.
- •30.Аналіз розв’язків лінійних економіко-математичних моделей. Оцінка рентабельності продукції. Доцільність введення нової продукції.
- •31.Аналіз обмежень дефіцитних і недефіцитних ресурсів.
- •32.Аналіз коефіцієнтів цільової функції задач лінійного програмування.
- •33.Цілочислове програмування. Область застосування цілочислових задач в плануванні й управлінні виробництвом.
- •50. Множинний коефіцієнт кореляції:
- •64.Визначення мультиколінеарності в лінійних моделях.
- •65.Суть гетероскедастичності та її наслідки.
- •66.Тест Гельдфельда-Квандта.
- •67.Узагальнений метод найменших квадратів.
- •68.Суть та наслідки автокореляції залишків.
- •69.Критерій Дарбіна-Уотсона.
- •70.Оцінювання параметрів моделі з автокорельованими залишками.
- •71.Ризик, невизначеність та конфліктність розвитку соціально-економічних процесів
- •72.Ризик як економічна категорія. Джерело, об`єкт та суб`єкт економічного ризику.
- •73.Зовнішні та внутрішні чинники ризику.
- •74.Класифікація ризику.
- •75.Основні підходи до кількісного аналізу ризику.
- •76.Аналіз ризику за допомогою методу аналізу чутливості.
- •77.Аналіз ризику можливих збитків.
- •78.Допустимий, критичний, катастрофічний ризик. Приклади кількісного визначення цих величин.
- •79.Загальні підходи до кількісного оцінювання ступеня ризику.
- •80.Імовірність як один з підходів до оцінювання ступеня ризику.
- •81.Кількісні показники ступеня ризику в абсолютному вираженні.
- •82.Ризик як міра мінливості результату.
- •83.Семіваріація та семіквадратичне відхилення.
- •84.Кількісні показники ступеня ризику у відносному вираженні.
- •85.Коефіцієнт сподіваних збитків.
- •86.Коефіцієнти асиметрії та варіації асиметрії.
- •87.Коефіцієнт ексцесу та варіації ексцесу.
- •88.Визначення меж зон допустимого, критичного та катастрофічного ризиків.
- •93.“Систематичний ризик” та “специфічний ризик”.
- •94.Основні принципи управління економічним ризиком.
- •95.Зовнішні та внутрішні способи зниження ступеня ризику.
76.Аналіз ризику за допомогою методу аналізу чутливості.
За допомогою аналізу чутливості з’ясовують, які саме чинники (оцінювані параметри) стосовно проекту можна віднести до «найризикованіших». Аналіз чутливості передбачає два кроки. Перший крок — формування моделі, яка визначає математичні співвідношення між змінними (параметрами), що стосуються прогнозування (планування) очікуваних результатів. Другий крок — це, власне, аналіз чутливості. Він дає змогу ідентифікувати найважливіші (як чинники ризику) змінні в моделі оцінки об'єкта (проекту).
Зазначимо, що як показники чутливості об'єкта (проекту) щодо зміни певних чинників доцільно використовувати показники еластичності. Метод чутливості для аналізу ризику відзначається простотою, але він є дещо обмеженим. По-перше, за цим методом вплив на оцінку значення економічного показника кожного чинника аналізують окремо, тоді як істотне значення має їхній інтегральний вплив По-друге, аналіз чутливості не враховує взаємозв'язку між параметрами (чинниками).
77.Аналіз ризику можливих збитків.
Аналіз ризику можна здійснювати з позиції можливих збитків, певною мірою притаманних будь-якому проекту. Виокремлюють такі зони ризику:
1. Безризикова зона — область, в якій випадкові збитки не очікуються, їй відповідають майже нульові збитки. Це — область зиску підприємця.
2. Зона допустимого ризику — область, у межах якої зберігається економічна доцільність підприємницької діяльності, тобто випадкові збитки можуть мати місце, але вони менші за сподіваний прибуток від підприємницької діяльності.
3. Зона критичного ризику — область, де можливою є величина збитків, обсяг яких перевищує величину очікуваних прибутків і може сягати величини обчисленої (розрахункової-) виручки від підприємницької діяльності. Величина збитків у цій зоні може призвести до втрати всіх коштів, вкладених підприємцем у справу.
4. Зона катастрофічного ризику — область можливих збитків, які за своєю величиною (обсягом) перевищують критичний рівень і можуть сягати величини (обсягу) майнового стану підприємця. Катастрофічний ризик може призвести до краху, банкрутства підпр. Найповніше уявлення про ризик дає крива щільності розподілу ймовірності збитків.
х*— точка, що відповідає величині модальних збитків; Хдп — точка, що відповідає величині ні можливих збитків, яка за розмірами дорівнює величині очікуваного (розрахункового) прибутку; Хкр — точка, що відповідає величині збитків, яка за розмірами дорівнює величині повної розрахункової суми виручки; Хкт — точка, що відповідає величині збитків, яка за розмірами дорівнює вартості всього майна підприємця.
Точки х = 0 та х = Хдп визначають межі зони допустимого ризику. Точки х =Хдп та Х=Хкр визначають межі зони критичного ризику. Точки Х=Хкр та Х =Хкт визначають межі зони катастрофічного ризику
78.Допустимий, критичний, катастрофічний ризик. Приклади кількісного визначення цих величин.
Зона катастрофічного ризику — область можливих збитків, які за своєю величиною (обсягом) перевищують критичний рівень і можуть сягати величини (обсягу) майнового стану підприємця. Катастрофічний ризик може призвести до краху, банкрутства підпр. Найповніше уявлення про ризик дає крива щільності розподілу ймовірності збитків.
х*— точка, що відповідає величині модальних збитків; Хдп — точка, що відповідає величині ні можливих збитків, яка за розмірами дорівнює величині очікуваного (розрахункового) прибутку; Хкр — точка, що відповідає величині збитків, яка за розмірами дорівнює величині повної розрахункової суми виручки; Хкт — точка, що відповідає величині збитків, яка за розмірами дорівнює вартості всього майна підприємця.
Точки х = 0 та х = Хдп визначають межі зони допустимого ризику. Точки х =Хдп та Х=Хкр визначають межі зони критичного ризику. Точки Х=Хкр та Х =Хкт визначають межі зони катастрофічного ризику