- •1.Становлення і розвиток соціології
- •2.Об*єкт, предмет
- •3.Взаємозв*язок з іншими науками, функції
- •4.Суспільство як соціальна система
- •5.Типологія суспільств
- •6.Соціальна структура суспільства
- •7. Особливості соціологічного аналізу особистості. Поняття людина індивід індивідуальність та особистість.
- •8. Роль соціальних цінностей і соціальних норм в соціалізації особистості
- •9. Соціальні статуси і ролі та їх класифікація.
- •10. Соціальна діяльність і соціальна поведінка особистості.
- •12. Поняття соціологічного дослідження та його характеристика
- •13. Соціальна інформація її суть та структура.
- •14. Маркетинго-соціологічні методики.
- •15. Правила конструювання анкети
- •16. Культура і суспільство.
- •17. Типологізація культурних явищ і процесів, основні складові елементи культури.
- •18.Основні підходи до вивчення культури в соціології.
- •19.Культурне розмаїття.
- •20. Загальне поняття вільного часу та його значення в сучасному світі.
- •21. Специфіка і структура вільного часу.
- •22. Суспільно необхідний та вільний час.
- •26. Глобалізація мас медіа.
- •23. Історія формування соціології вільного часу та дозвілля.
- •24. Нові види дозвілля в епоху глобалізації.
- •25. Перші мас медіа: газети. Вплив телебачення.
- •27. Проблема регулювання мас медіа.
- •28. Вплив телебачення на розвиток і функціонування українського суспільства.
- •30. Конфлікти як соціальне явище.
- •31. Класифікація і структура конфліктів.
- •32. Причини виникнення та шляхи подолання конфлікту.
- •33. Сутність і загальні ознаки соціальних відхилень.
- •34.Типологія соціальних відхилень та форми девіантної поведінки.
- •35.Причини виникнення девіантної поведінки і шляхи її подолання.
- •36.Виникнення і розвиток соціології праці.
- •37 Ринок праці в соціологічному вимірі.
- •38. Стимулювання праці і трудова мобільність
- •39 Соціологія праці як наукова дисципліна.
- •40. Соціальна сутність праці та управління.
- •41. Трудова поведінка.
- •42. Мотивація трудової поведінки.
- •43. Стимулювання праці.
- •44. Трудова мобільність.
- •45. Економічна діяльність: соціологічні виміри.
- •46. Становлення та розвиток соціології економіки як науки.
- •47. Економіка як соціальний інститут її предмет та об'єкт.
- •48. Об'єкт, предмет, структура і функції соціології політики.
- •49. Політика як соціальний інститут.
- •50. Особливості соціологічного вивчення економічної діяльності
- •51. Людина в системі економічної діяльності.
- •52. Предмет і галузь досліджень соціології політики.
- •53. Основні складові соціології політики.
- •54. Соціологічні дослідження політич'них процесів в Україні.
- •55. Становлення громадської думки. Критерії та показники її зрілості.
- •56. Об'єкт і суб'єкт громадської думки її структура і функції
- •57. Соціологічний підхід до аналізу права.
- •58. Правова соціалізація особистості.
- •59. Поняття громадської думки та її природа.
- •60. Вплив мас медіа на громадську думку та джерела вивчення громадської думки.
- •61. Релігія як соціальний інститут.
- •62. Релігійні цінності та їх місце в соціалізації індивіда.
- •64. Сім'я як об'єкт соціологічного аналізу.
- •65. Функції сім'ї.
- •66 Структура та види сім'ї.
14. Маркетинго-соціологічні методики.
Маркетингове дослідження – це напрям соціального дослідження , що включає систему організації збору , обробки та аналізу інформації про попит, пропозицію, споживчі переваги населення, його пріоритети в економіці, політиці, соціокультурній сфері з тим, щоб якомога повніше задовольнити потреби людей, груп , інститутів, організацій, суспільства в цілому.
Процес маркетингового дослідження:
- визначення проблеми
- визначення мети
- програми
- розробка плану дослідження:
- врахувати потребу нестандартної інформації
- вибір методів
-реалізація плану дослідження( збір, обробка, аналіз інформації)
- інтерпретація кінцевих результатіа
- висновки та їх використання в практичній діяльності
Каузальне дослідження – застосовується для перевірки гіпотез щодо причинно-наслідкових зв’язків маркетингу з факторами зовнішнього і внутрішнього середовища.
Маркетингова розвідка – це постійний збір поточної інформації , необхідної для розробки , а також корегування планів маркетингу.
За змістом та сферою вивчення маркетингові дослідження поділяють на
- дослідження середовища маркетингу
- дослідження ринку
- дослідження товару
- дослідження споживачів та покупців
- дослідження реклами
- дослідження фірми
15. Правила конструювання анкети
Анкета є тиражованим документом, сформованим за певними правилами та вимогами. Вона заповнюється респондентом самостійно, тому повинна бути максимально зрозумілою.
Анкета складається із декількох частин, які в своїй сукупності утворюють систему питань, що дозволяє отримати інформацію, необхідну для прийняття рішень із досліджуваної проблеми.
На першому місці в анкеті завжди вступна частина (преамбула, “шапочка”), в якій вказуються:
Хто проводить опитування;
З якою метою проводиться опитування
За вступною частиною, як правило, йде основна частина анкети, яка містить блоки запитань до респондентів, і остання частина анкети це – паспортичка або соціально-демографічний блок.
Основна частина, як правило починається з контактних запитань:
Чи вважаєте Ви, що набуті в інституті знання допоможуть Вам вирішувати життєві проблеми?
1.Так. 2. Ні. 3. Важко відповісти.
Після контактних пропонуються основні запитання, зміст яких повністю визначається метою та завданням дослідження.
Завершують блок основних питань завершальні питання, функція яких полягає у знятті психологічної напруги у респондента, дають змогу відчути, що ним зроблена велика і необхідна робота.
А в паспортичку частіше всього включають питання, що розкривають: стать, вік, професію, освіту, соціальний статус, сімейне положення.
Класифікація питань
Відкриті
Закриті
Напівзакриті :
-так-ні
- альтернативні
- меню
- прямі\непрямі
- питання-фільтри
- контрольні питання
- шкальні
- табличні
Анкету завершує паспортичка.
16. Культура і суспільство.
Культура — це система цінностей, уявлень про життя і кодів поведінки, що є спільними для людей, які пов'язані певним способом життя.
Усі ці цінності, уявлення і коди поведінки є для людей "залізними", тобто непорушними, правилами, що диктують як вони мають діяти в тій чи іншій ситуації, як спілкуватися з іншими людьми, вступати з ними у різноманітні стосунки і будувати суспільні структури. Люди, позбавлені культури, тобто усіх цих цінностей, уявлень про життя і кодів поведінки, були б безпорадними, нездатними до об'єднання для вирішення різних проблем, наш суспільний світ розпався, а всі — загинули б.
Культура є складним динамічним утворенням, яке має винятково соціальну природу.
Культура формує особистість людини. Вона одночасно обмежує людську свободу і сприяє людській свободі.
Разом з тим культура визволяє людину від:
запрограмованого заздалегідь, інстинктивного стилю поведінки. Людина може вибирати який будинок їй будувати і чи будувати його взагалі, на відміну від синиці чи бджоли;
необхідності кожного разу робити відкриття як жити у цьому світі, наприклад, завдяки культурі людина не має вигадувати знову мову, винаходити як потрібно здобувати вогонь, їжу та ін.
Культура у суспільстві відіграє багато функцій, найголовнішими з яких є такі:
По-перше, функція соціальної пам'яті. Культура зберігає, передає і вдосконалює людський досвід.
По-друге, освітньовиховна функція. Індивід стає особистістю, членом суспільства в процесі соціалізації, тобто засвоєння знань, мови, символів, цінностей, звичаїв, традицій свого народу, своєї соціальної групи і всього людства.
По-третє, комунікативна функція. Культура — засіб спілкування людей, дозволяє їм пізнати і зрозуміти одне одного.
По-четверте, інтегративна і дезінтегративна функція. Засвоєння культури створює у людей — членів певної соціальної групи — відчуття спільноти. Таким чином, культура згуртовує людей, інтегрує їх, забезпечує цілісність спільноти. Але, згуртовуючи людей на базі якої-небудь однієї субкультури, вона тим самим протиставляє їх іншим, роз'єднуючи ширші спільноти. Всередині цих ширших культурних спільнот можуть виникати конфлікти на культурному ґрунті.
По-п'яте, регулятивна функція. Під час процесу соціалізації — цінності, ідеали, норми, зразки поведінки стають частиною самосвідомості особистості. Вони формують і регулюють її поведінку. Культура визначає певні рамки в яких може і повинна діяти людина.