- •1.Становлення і розвиток соціології
- •2.Об*єкт, предмет
- •3.Взаємозв*язок з іншими науками, функції
- •4.Суспільство як соціальна система
- •5.Типологія суспільств
- •6.Соціальна структура суспільства
- •7. Особливості соціологічного аналізу особистості. Поняття людина індивід індивідуальність та особистість.
- •8. Роль соціальних цінностей і соціальних норм в соціалізації особистості
- •9. Соціальні статуси і ролі та їх класифікація.
- •10. Соціальна діяльність і соціальна поведінка особистості.
- •12. Поняття соціологічного дослідження та його характеристика
- •13. Соціальна інформація її суть та структура.
- •14. Маркетинго-соціологічні методики.
- •15. Правила конструювання анкети
- •16. Культура і суспільство.
- •17. Типологізація культурних явищ і процесів, основні складові елементи культури.
- •18.Основні підходи до вивчення культури в соціології.
- •19.Культурне розмаїття.
- •20. Загальне поняття вільного часу та його значення в сучасному світі.
- •21. Специфіка і структура вільного часу.
- •22. Суспільно необхідний та вільний час.
- •26. Глобалізація мас медіа.
- •23. Історія формування соціології вільного часу та дозвілля.
- •24. Нові види дозвілля в епоху глобалізації.
- •25. Перші мас медіа: газети. Вплив телебачення.
- •27. Проблема регулювання мас медіа.
- •28. Вплив телебачення на розвиток і функціонування українського суспільства.
- •30. Конфлікти як соціальне явище.
- •31. Класифікація і структура конфліктів.
- •32. Причини виникнення та шляхи подолання конфлікту.
- •33. Сутність і загальні ознаки соціальних відхилень.
- •34.Типологія соціальних відхилень та форми девіантної поведінки.
- •35.Причини виникнення девіантної поведінки і шляхи її подолання.
- •36.Виникнення і розвиток соціології праці.
- •37 Ринок праці в соціологічному вимірі.
- •38. Стимулювання праці і трудова мобільність
- •39 Соціологія праці як наукова дисципліна.
- •40. Соціальна сутність праці та управління.
- •41. Трудова поведінка.
- •42. Мотивація трудової поведінки.
- •43. Стимулювання праці.
- •44. Трудова мобільність.
- •45. Економічна діяльність: соціологічні виміри.
- •46. Становлення та розвиток соціології економіки як науки.
- •47. Економіка як соціальний інститут її предмет та об'єкт.
- •48. Об'єкт, предмет, структура і функції соціології політики.
- •49. Політика як соціальний інститут.
- •50. Особливості соціологічного вивчення економічної діяльності
- •51. Людина в системі економічної діяльності.
- •52. Предмет і галузь досліджень соціології політики.
- •53. Основні складові соціології політики.
- •54. Соціологічні дослідження політич'них процесів в Україні.
- •55. Становлення громадської думки. Критерії та показники її зрілості.
- •56. Об'єкт і суб'єкт громадської думки її структура і функції
- •57. Соціологічний підхід до аналізу права.
- •58. Правова соціалізація особистості.
- •59. Поняття громадської думки та її природа.
- •60. Вплив мас медіа на громадську думку та джерела вивчення громадської думки.
- •61. Релігія як соціальний інститут.
- •62. Релігійні цінності та їх місце в соціалізації індивіда.
- •64. Сім'я як об'єкт соціологічного аналізу.
- •65. Функції сім'ї.
- •66 Структура та види сім'ї.
12. Поняття соціологічного дослідження та його характеристика
Підготовка соціологічного дослідження насичена різноманітними видами робіт, специфічними науковими процедурами, найголовнішими з яких є: — вибір методології дослідження й інтерпретації отриманих даних; — обґрунтування теоретичних засад, логічної послідовності дослідження; — вироблення інструментарію (анкети, бланка інтерв´ю, кодувального бланка для проведення спостереження тощо); — розробка методичних документів для збирання первинної інформації (поради інтерв´юеру, спостерігачу тощо); — формування дослідницької групи відповідно до мети і завдань дослідження — розробників програми та інструментарію, виконавців польових досліджень, спеціалістів з обробки отриманої інформації, аналітиків для підготовки підсумкового звіту; — навчання спеціалістів польових досліджень (інтерв´юерів, спостерігачів та ін.); — розробка програми обробки даних. Кожне соціологічне дослідження починається зі з´ясування намірів і мети замовника, уточнення теми дослідження, визначення термінів і витрат, пов´язаних з ними, з´ясування фінансових, матеріально-технічних аспектів справи. Після цього настає безпосередня дослідницька робота, початок якої пов´язаний зі створенням програми. Програма соціологічного дослідження є науковим документом, що містить схему логічно обґрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про досліджуване соціальне явище, до використання інструментарію і виконання дослідницьких процедур (збирання, обробки та аналізу інформації). Вона є стратегічним документом, який дає змогу зробити висновки щодо концептуальних засад, методики проведення, спрогнозувати його результативність. Програма виконує методологічну, методичну, організаційну функції. Їх реалізація впливає на структуру програми, яка складається з методологічної та методичної частин. Методологічна частина програми охоплює такі компоненти: — формування проблемних ситуацій
- визначення об’єкта досліджень
- визначення предмета досліджень
- визначення цілей досліджень
- визначення завдань досліджень
- визначення основних категорій і понять
- інтерпретація понять
- висунення гіпотез
Методична частина програми передбачає: - розробка і обґрунтування вибірки
- вибір і розробка методів збору інформації
- опис методів і схеми аналізу інформації
- визначення можливих напрямків практичного використання результатів
- розробка стратегічного і робочого планів дослідження.
13. Соціальна інформація її суть та структура.
Згідно з ЗУ «про інформацію» під інформацією розуміється документовані або публічно оголошені відомості про події та явища , що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Інформація є суттєвим елементом суспільних відносин. Саме тому соціальні дослідження спрямовані на отримання достовірної та якісної соціальної інформації.
Інформація ніколи не буває нейтральною.Інформація може бути масовою і спеціальною(наукова)
Види інформації:
Статистична, масова, правова, інформація про особу, інформація довідково-енциклопедичного характеру, соціологічна та ін.. Усі ці види називаються соціальною інформацією – сукупність знань, відомостей, даних , повідомлень, які формуються і відтворюються у суспільстві і використовуються індивідами, групами, організаціями , класами, різними соціальними інститутами для регулювання соціальної взаємодії, соціальних відносин, атакож відносин між людиною, суспільством і природою.