- •1.Становлення і розвиток соціології
- •2.Об*єкт, предмет
- •3.Взаємозв*язок з іншими науками, функції
- •4.Суспільство як соціальна система
- •5.Типологія суспільств
- •6.Соціальна структура суспільства
- •7. Особливості соціологічного аналізу особистості. Поняття людина індивід індивідуальність та особистість.
- •8. Роль соціальних цінностей і соціальних норм в соціалізації особистості
- •9. Соціальні статуси і ролі та їх класифікація.
- •10. Соціальна діяльність і соціальна поведінка особистості.
- •12. Поняття соціологічного дослідження та його характеристика
- •13. Соціальна інформація її суть та структура.
- •14. Маркетинго-соціологічні методики.
- •15. Правила конструювання анкети
- •16. Культура і суспільство.
- •17. Типологізація культурних явищ і процесів, основні складові елементи культури.
- •18.Основні підходи до вивчення культури в соціології.
- •19.Культурне розмаїття.
- •20. Загальне поняття вільного часу та його значення в сучасному світі.
- •21. Специфіка і структура вільного часу.
- •22. Суспільно необхідний та вільний час.
- •26. Глобалізація мас медіа.
- •23. Історія формування соціології вільного часу та дозвілля.
- •24. Нові види дозвілля в епоху глобалізації.
- •25. Перші мас медіа: газети. Вплив телебачення.
- •27. Проблема регулювання мас медіа.
- •28. Вплив телебачення на розвиток і функціонування українського суспільства.
- •30. Конфлікти як соціальне явище.
- •31. Класифікація і структура конфліктів.
- •32. Причини виникнення та шляхи подолання конфлікту.
- •33. Сутність і загальні ознаки соціальних відхилень.
- •34.Типологія соціальних відхилень та форми девіантної поведінки.
- •35.Причини виникнення девіантної поведінки і шляхи її подолання.
- •36.Виникнення і розвиток соціології праці.
- •37 Ринок праці в соціологічному вимірі.
- •38. Стимулювання праці і трудова мобільність
- •39 Соціологія праці як наукова дисципліна.
- •40. Соціальна сутність праці та управління.
- •41. Трудова поведінка.
- •42. Мотивація трудової поведінки.
- •43. Стимулювання праці.
- •44. Трудова мобільність.
- •45. Економічна діяльність: соціологічні виміри.
- •46. Становлення та розвиток соціології економіки як науки.
- •47. Економіка як соціальний інститут її предмет та об'єкт.
- •48. Об'єкт, предмет, структура і функції соціології політики.
- •49. Політика як соціальний інститут.
- •50. Особливості соціологічного вивчення економічної діяльності
- •51. Людина в системі економічної діяльності.
- •52. Предмет і галузь досліджень соціології політики.
- •53. Основні складові соціології політики.
- •54. Соціологічні дослідження політич'них процесів в Україні.
- •55. Становлення громадської думки. Критерії та показники її зрілості.
- •56. Об'єкт і суб'єкт громадської думки її структура і функції
- •57. Соціологічний підхід до аналізу права.
- •58. Правова соціалізація особистості.
- •59. Поняття громадської думки та її природа.
- •60. Вплив мас медіа на громадську думку та джерела вивчення громадської думки.
- •61. Релігія як соціальний інститут.
- •62. Релігійні цінності та їх місце в соціалізації індивіда.
- •64. Сім'я як об'єкт соціологічного аналізу.
- •65. Функції сім'ї.
- •66 Структура та види сім'ї.
4.Суспільство як соціальна система
Суспільство – це сукупність історично обумовлених взаємодій і зв’язків, що склалися між людьми в процесі їх життєдіяльності.
Специфічні ознаки суспільства:
Територія(основа соціального простору, де відбувається взаємодія)
Здатність підтримувати і і відтворювати високу інтенсивність внутрішніх взаємозв’язків.
Високий рівень саморегуляції та автономність
Цілісність і сталість
Рівень розвитку культури, система норм і цінностей
Суспільство розглядають на 3 рівнях
Макрорівні(населення всього світу)
Мезорівні(країна,держава, материк)
Мікрорівень(кожен індивід окремо)
Людина — це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов'язані між собою численними ниточками соціальних взаємодій і стосунків, деякі з них є стійкими, а інші — виникають спонтанно.
Суспільство — це сукупність усіх видів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, в якій знаходить вияв їх взаємозалежність один від одного.
Людей у суспільство об'єднують головним чином три ознаки — спільна культура, спільна територія та спільна ідентичність:
спільна культура, що передається з покоління в покоління, дає їм спільні цінності, норми, "зразки життя";
спільна територія, яку вони вважають своєю, дає їм спільний простір, місце, де вони можуть на практиці реалізовувати свої культурні взірці;
спільна ідентичність, тобто усвідомлення своєї приналежності до певної спільноти, виникає внаслідок відчуття людиною своєї причетності до носіїв певної культури, що реалізовується на певній території.
5.Типологія суспільств
Суспільство – це сукупність історично обумовлених взаємодій і зв’язків, що склалися між людьми в процесі їх життєдіяльності.
Критерії типологізації суспільств
Наявність писемності(дописьменні (доцивілізовані) і письменні суспільства.)
Рівень соціальної диференціації
Чисельність рівнів управління
Спосіб здобуття існування (мисливці та збирачі; скотарі та городники; землероби (традиційне суспільство); індустріальне суспільство.)
Класифікація суспільств за Герхардом Ленскі
Первісні суспільства мисливців та збирачів були в своїй основі рівноправними
На відміну від первісних, племенні суспільства вже мали певну ієрархію
Більш структуровані суспільства з’явились з появою вождів і ролі, яку вони виконували
Первісні цивілізації являли собою складні суспільства з добре розвиненими елементами суспільства , включаючи спільні вірування
Рісман виділяє наступні типи суспільства
Традиційне(доіндустріальне)У ньому індивіди керуються традиційними цінностями. Ця особливість властива насамперед аграрному суспільству, в якому професія переходить від батька до сина.
Суспільство,кероване з середини( індустріальне) людина шукає опору в собі
Суспільство, кероване ззовні( постіндустріальне)
Індивід оцінює свою діяльність з боку інших