26. Глобалізація мас медіа.

Глобаліза́ція (англ. globalization) — перетворення певного явища на світове, планетарне, те, яке стосується усієї Землі, земної кулі.

Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є розподіл праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежнішим від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів суб'єктів, що інтегруються.

23. Історія формування соціології вільного часу та дозвілля.

Соціологія вільного часу та дозвілля - це галузь соціологічної науки, що вивчає діяльність людей в сфері поза робочого часу. Головними завданнями соціології вільного часу та дозвілля є вивчення місця і ролі поза робочого часу у розвитку особистості. Ця галузь соціологічної науки досліджує вільний час як суттєвий елемент способу життя особистості, групи, спільності, співвідношення його з іншими елементами бюджету часу, особливо з робочим часом і працею; специфіку його взаємозв'язку з соціальною структурою, соціальною мобільністю і такими соціальними інституціями, як сім'я, освіта, засоби масової комунікації і т.д.

Вперше час як соціальна цінність постає в економічних теоріях ХIX ст. Наприклад, відомий англійський економіст Д.Рікардо вважає, що справжнє багатство нації визначається її спроможністю за якомога коротший робочий час створювати найбільше матеріального достатку. Розвиток концепції вільного часу простежується і у працях О.Конта, який досліджуючи співвідношення робочого і вільного часу, дійшов висновку, що промислова революція, пов'язана з бурхливим розвитком капіталізму, сприяє постійному скороченню суспільно необхідного робочого часу, вивільняючи час із сфери матеріального виробництва, що сприяє постійному зростанню саме вільного часу.

В 30-х роках ХХ ст.. в США виникає спеціальна галузь соціологічної науки - соціологія вільного часу. Пов'язане це було з масовими дослідженнями проблем життя у великих містах. Після другої світової війни ця робота значно активізується, що було зумовлене багатьма чинниками:

перехід до мирного життя значно зміцнив цінності й соціальні функції вільного часу, що внесло суттєві зміни в його організацію;

за рахунок скорочення робочого часу внаслідок впровадження новітніх технологій і розвитку прогресивної техніки значно зріс обсяг вільного часу;

розвиток засобів масової комунікації позначився на характері та змісті видів діяльності у вільний час;

у багатьох розвинутих країнах починає формуватися так звана індустрія вільного часу, спрямована на задоволення різноманітних потреб як окремої особистості, так і потреб певних соціально-демографічних груп.

Все це зумовило загальну потребу в різноманітних соціологічних дослідженнях вільного часу. Досліджувались особливості мотивації та поведінки багатьох соціально-демографічних груп, структура і пріоритети щодо проведення вільного часу, потреби розвитку його інфраструктури тощо. Найвідомішими дослідниками проблем вільного часу були - Ж. Фурастьє, Ж. Дюмазедьє (Франція), К. Робертс, С. Паркер (Великобританія), М. Коплан, Дж. Робінзон(США).

В колишньому Радянському Союзі ще у 20-30-і роки соціологією вільного часу започаткував С. Струмилін. З його ініціативи органи державної статистики провели в 1924, 1930 та 1933.34 роках дослідження бюджетів часу сімей робітників та службовців в Москві, Іванові - Вознесенському, Петрограді, Нижньому Новгороді, Костромі.

Другий етап досліджень бюджетів часу і розвитку соціологічних вимірів вільного часу почався в кінці 50-х років. Під керівництвом Г.А.Пруденського були проведені дослідження вільного часу в Москві і Новосибірську. В 60-80-і роки спеціальні дослідження проблем вільного часу органами статистики мали місце в Донецькій, Харківській, Миколаївський, Полтавський та Волинський областях.