22.Ніт та їх необхідність в економісній освіті на сучасному етапі.

В сучасному динамічному суспільстві виграє той, хто швидше адаптується до змін середовища. З позиції економічної адаптивності велике значення має професійна мобільність. Одним із важливих етапів у вирішені цієї проблеми є застосування нових інформаційних технологій у навчанні (НІТН).

НІТН – це такі технології, які в учбовому процесі використовують засоби інформатизації навчання.

Все ширше коло професій та спеціальностей пов’язані з комп’ютером. Ось чому треба вже з шкільних років застосовувати комп’ютер у навчанні. Це дасть змогу навчатись працювати з комп’ютером, допоможе вчителю та учням у підвищенні ефективності научіння та учіння. Вдосконалення та розвиток інформаційних технологій та їх втілення в різні галузі людської діяльності, впливає на всі учбові дисципліни. В структурі учбової дисципліни – на цілі навчання, зміст, методи, засоби, форми організації, контроль навчання. На сучасному етапі розвитку економічної освіти вже з перших класів пропонується вивчення первинних основ економіки. Щоб процес усвідомлення, засвоєння економічних знань та формування економічного мислення проходив з найбільшою ефективністю, пропонуються різноманітні комп’ютерні учбові програми. Останнім часом поширюється використання мережі Internet. Ігри в Інтернет можна поділити на два типи: стратегічні та ділові. Останні націлені на підтримку учбового матеріалу будь-якого предмету.

19. Проблемний вид навчання та його необхідність в економічній освіті.

Пробл. Метод(ПМ) навч. передбачає виді-лення проблемних положень теми, яка ос-вітлюється в лекціях, та скорочення мате-ріалу, який носить переважно інф., друго-рядний хар-р. Але слід зазначити, що і при традиційному пояснювально-ілюстратив-ному методі не всі питання висвітлюються в лекціях. Ця тенденція особливо розвивалася з мірою збільшення обсягу навч. матер. Од-нак само по собі це ще не свідчить про наяв-ність проблемного навчання. П М відріз-няється від традиційного, передусім, хар-р викладання та розкриттям питань. В той же час він виступає і як метод керування пізнавальною д-стю навчаємих. Отже, головне втакому методі викладання лекції не кількісна сторона, а удосконалення лекційного курсу, який спрямований на розвиток пізнав. д-сті слухачів. Разом з тим, проблемність н-я не зводить лише до хар-ру викладання лекції, вона передбачає перебудову всіх форм навч. процесу.

Саме таке розуміння проблемного нав.(ПН) одержало по сутності абсолютне визначення в ході дискусії, яка пройшла на сторінках журналу “Вестник высшей школы”, початок якої було закладено статтею Т.А.Ільїної “Проблемное обучение” –понятие и содержание.

Отже, суть ПН полягає в створенні пробю ситуацій у формулюванні та постановці перед студентами певних питань та задач. Але не кожне питання, не кожна ситуація і не кожна задача носять проблемний хар-р. Проблемною ситуація або задача є тільки в тому випадку, якщо в момент їх постановки у студентів немає готової відповіді, чіткої схеми рішення. Викладачем відбираються суперечливі зовні, а можливо і по сутності(якщо освітлюються дискусійні питання науки) теор. положення та факти.

Проблемні ситуації створюються постановкою проблемних запитань. При вивчені ек. дисциплін ситуацій, які носять проблемний хар-р умовно можна розділити на декілька типів, що є найбільш часто вживаються.

1.Ситуація несподіваності. Така ситуація створюється при ознайомленні студентів з фактами або ідеями, які викликають нерозуміння, які уявляються парадоксальними, які вражають своєю несподіваністю.

2.Ситуація конфлікту. Подібна ситуація виникає при протиріччі нових фактів та висновків з загальноприйнятими в науці теоріями та уявленнями.

3.Ситуація припущення. Як правило, такі ситуації виникають при розгляді складних теор. питань, які пов’язані, наприклад, з макроекономічними явищами. В таких ситуаціях, з одного боку у студентів спостерігається нестача теор знань, а з іншого боку-безліч фактичного та цифрового матеріалу.

4.Ситуація спростування. В даних ситуаціях студентам пропонується довести безпідставність якої-небудь ідеї, рішення, виявивши помилки та наочно показавши антинауковий підхід.

5.Ситуація невідповідності. Виникає тоді, коли поняття та досвід, який мають студенти, вступають у протиріччі із науковими даними. Наприклад, при вивчені теми “Ризик і дохід” доцільно підняти питання про аномальні явища на ринку акцій.

6.Ситуація не визначення. Така ситуація виникає в тому випадку, коли в проблемному завданні свідомо недостає данних для отримання однозначного рішення. Розрахунок в даному випадку робиться на кмітливість, спритність студентів, які повинні самостійно вийняти дані, яких недостає.

7.Ситуація мислення. Створюються в тих випадках, коли слухачам пропонується вибрати вірне рішення із ряду можливих та відомих їм, і обґрунтувати свій вибір. Частіше всього це тестові завдання, в яких вибір необхідно ще й обґрунтувати.

Проб. ситуації повинні бути ув’язані не тільки з вивченою темою, але й з попередніми темами курсу. Це необхідно для того, щоб показати студентам логіку курсу, взаємопов’язаність всіх тем, єдність науки. Неабияке значення має така методична вимога: проблемні ситуації лекції та семінарського заняття не повинні повторюватися, заперечувати одна одній, а повинні бути ланками єдиної системи проблемних ситуацій навчального курсу. Тому самим першим кроком в розробці проблемних ситуацій повинна бути узгодженість їх з кожною темою курсу (лекція та семінарське заняття).