Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода

План

1. Природа сили політичної влади. Взаємодія регулятивних систем.

2. Політика та право. Закон – аспект моралізації домінуючої ідеології.

3. Політика та мораль. Суть відносин “влада-закон-мораль”.

4. Політика як свобода. Відповідальність в політиці. Аспекти свободи.

Реферативні завдання

1. Політика:національні та загальнолюдські цінності.

2. Закон та ідеологія як засіб та мета політики.

3. Зв”язок моральних норм з цінностями.

4. Юридична відповідальність як суть утвердження свободи.

Проблемні завдання

1. Чи можна так сказати: “Політика оперує ідеологічними нормами, право – законом” ? Як тоді можна співставляти феномени, як мають сутнісні основи?

2. Чи може бути політика законною, а юридичний закон політичним? Аргументуйте свої докази.

3. Як пов”язані між собою право та сила? Яку еволюцію переживають в історії відносин "“лада-закон"”

4. Яким чином Ж.Френд досліджує вияви політики та влади і як ним обгрунтовується ідея визначення морального аспекту як основи права?

5. Опишіть механізм “дисциплінування” суспільних відносин, який подає у своїх політико-філософських дослідженнях М.Фуко? Як ви вважаєте, цей механізм дійсно здатний виконати функцію регулятора суспільних відносин, чи це лише теоретичний конструкт можливого? Запропонуйте свій.

6. Яким чином Н.Макіавеллі, І.Кант, К.маркс, М.Бакунін, В.Ленін, Е.Фромм висвітлюють у своїх дослідженнях проблеми моральності влади? Докажіть свої твердження конкретним зверненням до текстів першоджерел цих авторів. Зробіть систематизацію цих поглядів і спробуйте вибудувати таблицю у відповідності з визначеними вами ж категоріями.

7. Чи в різних сферах функціонують політика та мораль, чи в одній і тій же? Якщо в різних, то як вони співвідносяться між собою? Якщо в одній, то для чого взагалі їх потрібно співставляти?

8. Порівняйте систему категорій моралі та систему категорій політики. Як вони співвідносяться? Який зв”язок моральних норм з цінностями? Як ви думаєте, вони є автономними чи взаємопов”язані між собою? Якщо їх зв”язок взаємообумовлений, на яких принципах така взаємообумовленість формується?

9. Проаналізуйте суть функцій політичних інститутів, політичних органів, апаратів управління, установ. Яким чином у кожному з них матеріалізує себе примус? В цьому примусі більше сили права, сили волі людських дій, сили інтересу, сили ідеології, чи якихось інших?

10. Які ви знаєте технічні засоби інформації, конролю за діями влади? Проаналізуйте їх функції та ресурси. В чому суть правових підстав контролю за діями влади?

11. Що таке відповідальність в політиці, коли:

А) суб”єктом політичної дії є особа;

Б) суб”єктом політичної дії є політичний інститут;

В) суб”єктом політичної дії є соціальна група;

Г) суб”єктом політичної дії є держава;

Д) суб”єктом політичної дії є нація.

12. Які виміри свободи (опишіть їх в конспектах), коли:

А) свобода виступає як соціальне поняття;

Б) свобода виступає як діяльність;

В) свобода виступає як процес?

Які сторичні способи та форми утвердження людської свободи? Як це відображено у працях теоретиків політичної науки?

13. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.

Питання підсумкового контролю з курсу ,,Філософія політики”

1. Політика як компонент суспільної свідомості.

2. Теоретична та практична сфера політики.

3. Політична еволюція.

4. Ціннісні визначення політики.

5. Детермінанти політичних процесів.

6. Раціональність та ірраціональність в політиці.

7. Співвідношення політики та філософії.

8. Предмет та об”єкт філософії політики, її категорії та принципи пізнання політичної дійсності.

9. Місце людини в політичних процесах.

10. Принципи політичної антропології.

11. Обгрунтування антропологічної сутності політики у працях Ю.Хабермаса, Н.Лумана та О.Гьофе.

12. Проблеми політичної антропології в історії становлення політичної науки.

13. Індивід та почуття справедливості в політиці.

14. Людина та сенс її політичного існування.

15. Субсидіарність як принцип філософії урядування.

16. Індивід та почуття політичної солідарності.

17. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини.

18. Проблема справедливості у політичній філософії.

19. Суть духовного виробництва, його зв”язок з політичними процесами.

20. Духовність і прагматизм в політиці.

21. Суспільно-політичні відносини як міжіндивідуальний, міжгруповий обмін інформацією.

22. Суспільне життя як знакова система, символізм її змісту.

23. Суспільно-політичне виробництво і виробництво свідомості в політиці.

24. Суспільно політичний ідеал.

25. Соціальні функції політики як різновиду духовного виробництва.

26. Суб”єкти та об”єкти в політиці.

27. Місце гносеології в системі політичного знання.

28. Принципи співвідношення суб”єкта та об”єкта у пізнавальному процесі.

29. Історичні варіанти політичної гносеології.

30. Істинність та хибність у пізнанні політичних процесів.

31. Пізнання і політична практика.

32. Принципи політичної рефлексії.

33. Суть та явище у політиці.

34. Політична необхідність та випадковість. Дійсність та можливість.

35. Політичні суперечності та гармонія в політиці.

36. Якість, кількість, міра в політиці.

37. Дія принципу заперечення в політиці.

38. Місце та роль політичного рішення в системі політичного пізнання.

39. Мета та результат у політичному пізнанні та політичній практиці.

40. Метод узагальнення в системі політичного пізнання та політичної практики.

41. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.

42. Зв”язок та розвиток – основні принципи діалектики політики.

43. Система взаємодії та взаємозв”язків внутрішніх елементів політичної системи.

44. Прогресування суспільно-політичних відносин як взаємодія інтересів влади та власності.

45. Суть політичного розвитку, його історичні форми та детермінанти.

46. Поступальність розвиткуполітичних процесів.

47. Ідея політичного розвитку в провіденціалістській світській філософії Ж.Бодена та Ф.Бекона.

48. Ідея циклів та ритмів в історичному розвитку у політико-правових поглядах Д.Віко та О.Шпенглера.

49. Принцпи історизму в політиці як вияв закономірностей розвитку суспільства.

50. Історична відповідальність та політика.

51. Загальні та етапні суперечності в пролітиці.

52. Історичне та логічне в історичному процесі.

53. Принцип історизму у практиці будівництва української держави.

54. Сутність детермінантних основ явища, факту, поступку в політиці.

55. Неперервність причинно-наслідковоих зв”язків у пролітичних процесах.

56. Причина та умова виникнення політичного явища, факту.

57. Політична доцільність, її сутність.

58. Політична діяльність як фактор спричиненості.

59. Системність політичних відносин та політичної діяльності.

60. Політичні відносини як система, їх функції.

61. Політична діяльність як система,її функції.

62. Суть природних та соціальних систем.

63. Ідеальні мотиваційні основи політичної діяльності, їх системність.

64. Буття політичної влади.

65. Самовідтворення влади та ідеологія міллетаризму.

66. Принцип універсальності влади.

67. Суспільне буття політики та влади.

68. Принцип політичної онтології.

69. Співвідтворення влади через ідеологію модернізації.

70. Концепція “полюсів росту” Ф.Перру та А.Сові.

71. Проблема часового простору в суспільних науках.

72. Плюралізм типів соціального часу.

73. Політичний час та астрономічний час.

74. Часові ритми, їх вплив на розвиток політичних процесів.

75. Соціальні форми часового простору в політиці, їх типологія.

76. Політичний простір, його структура.

77. Геополітика як система зв”язків просторових та функціонально-політичних основ буття людини.

78. Дивергенція та інтеграція в системі геополітичного перегрупування.

79. Геополітика та цивілізаційна самосвідомість України: точки перетину.

80. Принципи утвердження політичного простору.

81. Проблема комунікативних зв”язків в геополітичному просторі держави.

82. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства.

83. Нормативність в політиці та культурі.

84. Політика та економіка.

85. Політика та ідеологія. Політика та релігія.

86. Політика та право.

87. Природа сили політичної влади. Взаємодія регулятивних систем.

88. Політика як мораль. Суть відносин “влада – закон – мораль”.

89. Політика та свобода. Відповідальність в політиці.

90. Закон та ідеологія як засіб та мета політики.

91. Проблема легітимації влади як теорія політичної науки.

92. Проблема істинності влади та легітимація.

93. Способи легітимації політичної влади.

94. Перехідний період в суспільстві: умови, шдяхи суперечності в легітимації та легітимації влади.

95. Суб”єкти та об”єкти легітимації політичної влади.

96. Суть політичної дії, історичні способи її вияву.

97. Соціокультурні суперечності сучасного суспільства.

98. Природа культурної гегемонії. Інформаційна нерівність та політичний гегемонізм.

99. Гуманістичні універсалії у мові та практиці сучасної політики.

100. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.