Тема 2. Філософія та політика. План

1. Співвідношення політики та філософії.

А) політична практика та філософська практика.

Б) політична теорія та філософська теорія.

2. Предмет та об’єкт філософії політики. Її зв’язок з іншими науками.

3. Критерії та закони філософї політики.

4. Нерівномірність політичної, економічної та соціокультурної динаміри розвитку суспільства – приніипи пізнання та відтворення цих процесів.

Тематика реферативних завдань.

1. Політична та філософська система знань: їх межі та сфери дослідженя

2. Критії науковості теоретичної системи знань.

3. Предм, об’єкт та принципи філософії політики.

Проблемні завдання.

1. Як співвідносяться між собою напрями: філософія політики, історія політики, етика політики, релігія політики, соціологія політики, культура політики, естетика політики тощо?

2. Чи тотожними є поняття “філософія політики” та “політична філософія”? Аргументуйте свої відповіді. Як би ви класифікували працю Г.В.Ф. Гегеля “Філософія права” стосовно його підходу до розгляду там політологічних проблем?

3. Співставте категорії філософії, політології та філософії політики. Що між ними спільного, в чому різниця?

4. Яку систему знань про політичну дійсність дає філософія політики: моделює дійсність; пояснює динаміку розвитку історії; вибудовує знання логіки внутрішніх зв’язків системи; систематизує політичні явища; пізнає принципи політичного буття? Які ще? Відповідь аргументуйте.

5. Як ви розумієте вислів: “філософія як наука – критерій політики“? Чи вірною є така формула?

6. Чи можливим є політичне теоретизування без використання фівлософських законів, категорій, способів конструювання логіки знань? Доведіть свою позицію.

7. Що таке політичний дискурс? Як у ньому реалізують себе філософські знання? Аргументуйте свою відповідь, звертаючись до першоджерел з історії становлення політичної науки.

8. Як співвідносяться між собою універсальні та дисциплінарні методи пізнання? Покажіть, як це робив Г.В.Ф. Гегель у своїй праці “Філософія права”, І. Кант у праці “До вічного миру”.

9. Які способи та умови пізнання емпіричного в політиці використовує Арістотель у своєму дослідження “Політика” та Ш. Л. Монтеск’є у праці “про дух законів”.

10. Як співвідносяться між собою міф, релігія, утопія, філософія та політика у сучасній культурі?

11. Складіть у своїму конспекті словних нових понять, визначень з цієї теми. Розкрийте їх зміст.

Політична антропологія.

Тема 3. Принципи політичної антропології. План

1. Місце людини в політичних процесах:

А) “людина політична”;

Б) ціннісні пріоритети політичної антропології;

В) предметний метод політичної антропології.

2. Принцип політичної антропології.

3. Гуманістичні критерії політики та влади, істричні особливості формування та осмислення.

4. Обгрунтування антропологічної сутності політики у працях Ю.Хабермаса, Р. Ноціка, Н. Лумана, О. Гьоффе.

Тематика реферативних завдань.

1. Проблеми політичної антропології у мислителів Нового часу.

2. Індивід та почуття справедливості у політиці.

3. Людина і сенс її політичного існування.

Проблемні завдання.

1. Яким чином ви доведете, що людина займає особливе статусне місце у світі? Які позитивні і негативні наслідки того, що місце її саме таке?

2. Ч можна зрозуміти природу людського пізнання, аналізуючи лише політичну сферу буття?

3. Яке відношення стосовно подальшого розвитку свідомості мало задіяння людини в політичну сферу буття?

4. Хто творить політику: природа чи людина, і яке відношення до продукування політики (як штучної, “рукотворної” сфери буття) має людина, якщо за словами П. Гольбаха: “...людина – витвір природи, вона живе в природі, підпорядковується її законам, не може звільнитися від неї, не може – навіть подумки вийти з природи”.

5. Хто відіграє більшу роль у політиці: людина, суспільство, нація, клас, еліта чи певні соціальні групи, верстви? Доведіть своїть аргументи, опираючись на знання історії політики.

6. Чи вірним є визначення: “Політична антропологія – це сфера суспільного життя, діяльність соціальних груп та індивідів, ядром якої є боротьба за завоювання, утринання та використання державної влади. Політична антропологія – це участь у справах держави”? Якщо визначення невірне, то: а) дайте те, яке вважаєте правильним (доведіть, чому?); б) що воно реально пояснює?

7. Що таке синергетизм у політиці? Яке поняття є протилежне йому? Продемонструйте їх історичний вияв.

8. Що становить суть “центральних” проблем у політичній антропології: партія, свобода людини, держава, громадянське суспільство, влада, правова держава, політичні інститути, нація, толерантність, право, політичні відносини, технологія влади, політичні ідеї, класи?

9. Що таке політична творчість? Які її критерії? Які істричні види політичної творчості ви знаєте?

10. Ще давньогрецький філософ Платон писав, що демократія може іноді перетворюватися у свою пролежність – тиранію. Це вияв універсальної сутності самої людини, чи навпаки – її обмеженої однобічної сутності? Аргументуйте свою позицію.

11. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень, що зустрічаються у процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.

Завдання для самостійної роботи

1. Систематизуйте принципи політичної антропології і подайте їх розгорнуте трактування. Покажіть схематично логіку їх взаємозв”язку.

2. Підготуйте у своєму конспекті таблицю історичних типів антропологічних теорій політики та влади, покажітьїх внутрішні логічні конструкти та критерії відмінності.

3. Проаналізуйте особливості методів генералізуючого та індивідуалізуючого характеру. Яке їх місце в пізнанні та відтворенні політичних процесів.

4. Проаналізуйте працю Дж.Ролза “Теорія справедливості”. Яким чином у ній досліджуються відносини: “людина – держава”, “людина – права”, “влада – справедливість”, “власність – справедливість”. Що таке справедливість політики, владних дій?

5. Яким чином в історії формувалися критерії визначення гуманізму політики та влади. Випишіть в конспекти з праць Т.Гоббса, Дж.Локка, Р.Декарта, Ш.-Л. Монтеск”є, І.Канта, Г.В.Гегеля, Р.Арона, Е.Фрома, К.Поппера ті місця, де конкретно досліджуються (чи хоча б формулюються) такі критерії.

6. Поясніть, яким чином через індивіда в політиці реалізується почуття солідаризму. Як цю проблему досліджує О.Гьоффе?

7. Проаналізуйте співвідношення понять: “людина політична”, “людина економічна”, “людина нації”, “людина світу”

8. Поясніть, в чому ви вбачаєте модернову сутність розуміння проблем політичної справедливості в антропологічних теоріях А. Макінтайра, Х.Кельзена?

9. Як співвідносяться між собою цінності, ідеали, потреби та інтереси з функціональними особливостями політичного буття людини (в державі з демократичним, тоталітарним типом політичного режиму; державі перехідного типу)?

10. Складіть в конспекті корелятивну таблицю системи рівнів суб”єктів політичної дії в залежності: а) від їх функцій; б) від того, який тип політичного режиму існує в державі; в) від пануючої системи традицій, культури.