Політична антологія

Тема 13. Буття влади

(2 год.)

План

1. Сутність політичної влади, її модусні визначення:

А) політика та влада;

Б) влада як суспільно-історичне явище;

В) соціологія та “космологія” влади;

Г) принцип існування влади.

2. Самовідтворення влади та ідеологія мілленаризму:

А) принципи відтворення влади в тоталітарному та демократичному суспільствах;

Б) технократизм та влада;

В) концепція “полюсів росту” Ф.Перру, А.Сові.

3. Принцип універсальності влади.

4. Суспільне буття політики та влади.

Тематика реферативних завдань

1. суть об”єктивних основ в політиці.

2. Принципи політичної онтології.

3. Співвідно8шення онтології політики та онтології влади.

4. Самовідтворення влади через ідеологію модернізації.

Проблемні завдання

1. Розкрийте суть структури політичної онтології. Визначте особливості системних зв”язків її елементів. В чому полягає різниця між поняттям (їх змістом): “онтологія”, “політична онтологія”, “релігійна онтологія”, “історична онтологія”?

2. В чому ви бачите різницю і разом з тим системність та наслідування змісту, форм в історичних варіантах політичної онтології? Які ці варіанти? Які критерії визначення їх ви тут використали?

3. Поясніть, у чому хочу нас переконати М.Фуко, коли стверджує: “... влада – це не інститут, не структура, це і не якась там сила, якою хтось володіє. Це ім”я, яким називають деяку складну ситуацію в даному суспільстві” ? Чи можете ви погодитись з твердженням філософа ? Яким напрям філософії сповідує подібні ідеї?

4. Що таке середні (мезо) рівень влади? Які ще складові і за якими типологіями суті політичної влади ви можете назвати?

5. Чи правим є М.Фуко, коли стверджує, що влада у будь-якому суспільстві є невидимою, спостерігати можна лише її вияви, процедури, стратегії ( у промовах, зверненнях, дисципліні). А все це по великому рахунку не є владою ?

6. Випишіть у конспекти та проаналізуйте суть визначення розуміння політичної влади у З.Фрейда, М.Фуко, Ф.Е.Оппенгейлера, К.Г.Юнга, Е.Фромма, С. Дж.Бенна. Н.Бонніо.

7. Що є предметом та основною проблематикою політичної онтології? Прослідкуйте, як змінювався онтологічний предмет в історії розвитку політики? Яким чином змінювався обсяг самого “політичне буття” на різних етапах розвитку історії?

8. Що таке індертермінізм в політиці. Яке відношення він має до поняття “влада” ?

9. Що таке позасуб”єктні та позаоб”єктні формули влади?

10. Яким чином досліджується універсальність політичної влади у Ж.Греша, К.Шмітта, Ж.Френда, Н.Пуланза? Чи дійсно вона є універсальною? Аргументуйте свої відповіді конкретними зверненням до першоджерел.

11. В чому полягає суть відкритого та прихованого типу влади за концепціями Н.Боббіо та П.Ріккера? Який тип політичної влади в Україні? Докажіть свою думку.

12. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.

Завдання для самостійної роботи

1. Випишіть ці слова А.Турена в свої конспекти і напишіть невелике есе, як ваші особисті роздуми – враження від чужої думки. “Для нормального функціонування влада необхідна для виведення з нормального стану в мобілізуючий стан. Влада – це узурпація природно-історичних ролей та статусів на користь здійснення того чи іншого “проекту”. У тому сенсі, в якому можна говорити стосовно прогресу, необхідно відкинути уявлення сен-Сімона, Канта та Енгельса про те, що у майбутньому суспільстві управління людьми буде замінене “адмініструванням речей”, про заміну штучних та примусових відносин природними. Прогрес є свавіллям неприродності, а відповідно, і соціального адміністрування. Безмірне підсилення його (суспільства) здатності видозмінювати себе з необхідністю спричиняє підсилення влади та її апарату, породжуючи скрізь нові форми суспільного протесту”.

2. В чому суть концепції політичної влади у К.Гьоделя? Як ви думаєте, в ній більше патріархальності чи модернізму?

3. Чи може бути політична влада раціональною або ж ірраціональною? А як з цього приводу думає М.Крозьє? Чим відрізняються ваші погляди на цю проблему від поглядів М.Крозьє?

4. Проаналізуйте слова Ж.Френда: “Доки буде існувати політика, доки вона буде поділяти колективність на друзів та ворогів”.

5. Що таке концепція “полюсів росту” Ф.Перру та А.Сові? Які теорії аналогічні цій ви ще знаєте? Які теорії протилежні цій ви знаєте? Яке місце у пізнанні суті політичної влади вони, на вашу думку, займають?

6. Як би ви відкоментували слова Ж.Греша: “Влада, яка більше не постає як влада диктатора , якого всі люблять і всі ненавидять, черпає зі своєї нейтральності та розвіяності додаткову могутність. Вона меншою мірою є уразлива, аніж будь-яка абсолютна влада і який би то не був володар, що існував до неї”.

7. В чому полягає суть структурно-функціональних досліджень “мікфізики влади” у Р.Барта, Т.Парсонса, Ю.Хабермаса, Б.Рассела?

8. Окресліть умови, способи, методи та форми ведення політичного діалогу. Чи є це мистецтво.

9. Дайте визначення понять “політичне партнерство”, “політична конкуренція”.

10. Які завдання стоять перед гуманітарною елітою. Коли суспільство йде по шляху утвердження демократичної влади?