РОЗДІЛ 9

Економіка україни як єдність регіональних соціально-економічних систем План викладу і засвоєння матеріалу:

1. Мікроекономічні райони України.

2. Мезоекономічні райони України.

1. Київський мезоекономічний район.

2. Львівський мезоекономічний район.

3. Харківський мезоекономічний район.

4. Дніпропетровський мезоекономічний район.

5. Донецький мезоекономічний район.

6. Одеський мезоекономічний район.

7. Національний макроекономічний район України.

3. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція у світову економіку.

4. Мегаекономічні райони світу.

1. Мегаекономічні райони Європи.

2. Мегаекономічні райони Російської Федерації і Азії.

3. Мегаекономічні райони Америки.

4. Мегаекономічні райони Африки.

5. Мегаекономічні райони Австралії та Океанії.

6. Економіка континентів і світу.

Сьогоднішній рівень розвитку економічного потенціалу Украї- ни і особливості його територіального розміщення найбільше ви- значають чинники локалізації населення, ніж чинники розміщен- ня природно-сировинних ресурсів. Розселення в Україні значною мірою історично пов'язане з освоєнням природних ресурсів, но- вих грунтів, розвитком торгівлі. Практично процес розселення відбувався разом із розвитком промислового і сільськогосподар- 294 -

ського виробництва і на нинішній день економіка України являє собою сформовану демографічно-виробничу систему, яка має декілька просторово відмінних соціально-економічних регіональ­них підсистем. Кожен район є лише частиною єдиної національ­но-економічної системи і виступає у загальнонаціональному поділі праці та її інтеграції через участь його населення у вироб­ництві товарів і наданні послуг не лише іншим районам України, а й Європи і світу загалом. З розвитком економічного потенціа­лу спеціалізація районів поглиблюватиметься її удосконалюва­тиметься. Перебудова структури економіки визначить виробничі і соціальні функції за окремими районами, які розвиватимуться та інтегруватимуться з іншими регіонами України, Європи і світу.

9.1. Мікроекономічні райони України

В основі мікроекономічного районування є виділення простих, немасштабних територіально-господарських утворень. Такі не­великі, територіально єдині господарські системи називають мікрорайонами. Процес мікроекономічного районоутворення відбувається об'єктивно за такими напрямами:

ч> локальним, коли окреме підприємство збільшує свої масш­таби за рахунок здійснення капіталовкладень, збільшення потуж* ностей, кількості зайнятих, обсягу виробництва продукції, ство­рення корпорації, об'єднання тощо;

*Ь територіальним, коли підприємства розміщуються по те­риторії, використовують спільну виробничу, транспортну та іншу інфраструктуру, працю населення території, об'єктивно формуються ринки реалізації продукції у малих, середніх і вели­ких населених пунктах, центри управління обсягом товарів, капі­талів і праці у відповідних населених пунктах, встановлюються мелісі адміністративного впливу відповідного центру на відповід­ну територію з урахуванням економічного і соціального тяжін­ня навколишніх населених пунктів до їх центрів.

На основі таких критеріїв визначаються межі територіальної господарської системи, центральному населеному пункту нада- ' 295