& Гранична віддача основного капіталу — створення кож­ною додатковою одиницею основного капіталу додаткової кількості продукту.

Взаємозв'язок між приростом основного капіталу і приростом валового випуску можна виразити виробничою функцією: АВ_К = Р(Т, К + АК) — Р(Т, К). Аналогічно приріст віддачі одиниці основного капіталу є різни­цею між кількістю виробленої продукції з використанням капіта­лу К + АК і кількістю виробленої продукції з використанням ка­піталу К одиниць капіталу. Як і в попередньому випадку, приріст віддачі зменшується на кожну додатково залучену одиницю ос­новного капіталу, тобто як за екстенсивної продуктивної функції. Графік функції (рис. 8.5) наводить на висновок, що залучати до­датковий капітал можна доти, доки вартість додаткового капі­талу буде дорівнювати реальній його вартості:

АВ_К = АК або 2^ = АК_пц_к, звідки реальна вартість розраховується: А()_к = АК_пц_к/ц.

Отже, реальна вартість додаткового капіталу — це витрати на його придбання і експлуатацію, виражені в одиницях товару.

Завдання приросту капіталовкладень полягає не лише в тому, щоб забезпечити приріст продукту задля забезпечення відшко-

дування витрат на капітал, а й на приріст прибутку. Це означає, що приріст основного капіталу водночас повинен бути регламен­тований і щодо кількості зайнятих і продуктивності одиниці капі­талу за незмінної чисельності зайнятих. Або, щоб індекс капіта-лоозброєності і_к перевищував індекс зростання чисельності і_т.

У даному разі зростання капіталоозброєності щодо чисельності зайнятих впливає на зростання продуктивної сили одного зайня­того Те = а/(к\), де к — коефіцієнт капіталоозброєності. Тобто продуктивність праці одного зайнятого буде зростати, що впли­ватиме на зростання обсягу виробництва продукції загалом. Це дасть змогу відшкодувати приріст вартості праці й отримувати прибуток.

8.3. Регіональний дохід

Результативною ознакою виробничого функціонування праці і капіталу регіону є випуск регіонального продукту. На регіональ­ному і національному рівнях — це обсяг вироблених товарів, робіт і послуг, величина, якого залежить від кількості і якості задіяні у виробництво праці та капіталу. Вартість випуску регіональні го (національного) продукту містить вартість регіональних (іі: ціональних) матеріальних витрат та додану вартість, тобто чис­тий продукт (дохід). Випуск продукту В розглядають як функ­цію витрат В*. В - aF(B*). Аргументами функції, тобто витра­тами, є вартість праці зайнятих — Т, вартість основного капіта­лу - К, вартість оборотного капіталу — О, а їх взаємодія опи­сується продуктивною функцію Ov - aF(T,K), де v — коефіцієнт оборотності оборотного капіталу. Практично продуктивна функ­ція є перетвореним рівнянням функції витрат.

8.3.1. Структура регіонального продукту: проміжне споживання і додана вартість

Вартість створеного в регіоні продукту є основою проведення рахунків, які дають можливість з'ясувати співвідношення його складових. На рівні регіону такі рахунки називають регіональні,

на рівні країни — національні. Система регіональних чи націо­нальних рахунків представляє собою сукупність показників по­слідовного та взаємопов'язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходу, споживання, нагромад­ження капіталу, фінансів. Систему рахунків застосовують в умо­вах ринкових відносин.

В основу рахунків покладено рівняння, яке описує вимогу дії закону товаровиробництва:

В = В„ + сіВ,

де В — випуск товарів, робіт і послуг {В~Оц, (2 — фізична кількість товарів робіт і послуг, ц —¹ ціна одиниці товару, робіт і послуг); В_п — проміжне споживання, тобто кількість готових ви­робів, яка реалізується для відшкодування сировини, матеріалів, напівфабрикатів придбаних підприємствами одні в одних для ви­робництва товарів, робіт і послуг (В_п - В — сіВ або <2_пц_п — Ом — (10ц); сіВ - додана вартість (дохід), або новостворена вартість чи чистий продукт, тобто кількість готових для споживання то­варів, робіт і послуг (сіВ - В — В_п, або йОц - Ом — 0-_пЧ_п)-

У цьому рівнянні завжди інтригуючим є співвідношення цих двох складових. Теорія закону товаровиробництва стверджує, що треба створювати передумови, за яких В_п —» тіп, йВ —> тах, тобто передумови формування інтенсивної продуктивної функції праці. За таких умов вартість створеного продукту забезпечу­ватиме відшкодування матеріальних витрат та отримання очі­куваної доданої вартості. Однак практика показує, що забезпе­чення бажаних пропорцій двох складових у вартості випуску продукції є досить складним завданням.

Проміжне споживання. Проміжне споживання В_п — <2_пц_п мі­стить витрати на товари, матеріальні та нематеріальні послуги, використані інституційними одиницями для виробничих потреб. Вартісна структура валового випуску характеризує ефективну функцію задіяних продуктивних сил, тобто наскільки ефективно використовувались продуктивні сили за час їх функціонування, особливо оборотний капітал. Ефективна функція змінює вартіс­ну структуру всього валового випуску. Валовий випуск є вели­чиною постійною, його складові — проміжне споживання 0._пц_п 274

Розділ 8. Міжгалузеві господарські комплекси і регіональний продукт валова додана вартість йВ = йОц — можуть змінювати своє спів­відношення залежно від ефективності та раціональності викори­стання матеріальних і сировинних ресурсів на одиницю продукції (рис. 8.6).

йВ -		\ сІВ = V)
			0 ►

Рис. 8.6. Функція ефективності матеріальних витрат

Графік функції ефективності свідчить, що чим менше проміжне споживання, а більша оборотність V, тим більша частина сіВ, тим менш затратною є економіка. Для зменшення затратності вироб­ництва продукції вдосконалюють технології переробки сирови­ни для зменшення відходів або їх повторної переробки. Зменшен­ня частки затрат у вартості валового випуску забезпечує:

^> збереження стабільності або зменшення цін на одиницю продукції;

^> збільшення валового випуску продукції; % зростання рівня конкурентоспроможності продукції; % зростання прибутку.

За часткою проміжного споживання можна характеризувати рівень ефективності господарювання підприємства, галузі.

Структура затратності стабільна протягом багатьох останніх років, і, очевидно, такою залишиться надовго. Статистичні дані (табл. 8.1) засвідчують, що продукція в економіці України ви­робляється з високим коефіцієнтом затратності.

Додана вартість. Обсяг продукту, який отримано після відшко­дування залученого для його виробництва оборотного капіталу,

— 275

називають доданою вартістю. її створюють у сфері виробницт­ва і сфері послуг.

* Додана вартість (дохід) — вартість чистого продукту (за винятком проміжних витрат), виробленого сферами виробництва товарів і послуг усередині реґіону чи країни.

Цей чистий продукт і є створеним регіональним чи національ­ним багатством протягом, наприклад, року, яке ділиться на дві частини: споживання і нагромадження. За натурально-речовою формою чистий продукт утворюється зі створених засобів ви­робництва, які призначаються для його збільшення, та з предметів споживання для задоволення життєвих потреб людей.

Предмети споживання називають фондом споживання, а за­соби виробництва — фондом нагромадження. Фонд споживання

розподіляється у формі заробітної платньї та інших виплат, а фонд нагромадження — у формі капіталовкладень. Є ще фонд заміщення матеріальних витрат виробництва, тобто фонд обігового капі­талу, частка якого у валовому випуску продукту в Україні більша, ніж частка чистого продукту. Це теж частина національ­ного багатства, яка спрямовується на відтворення матеріальної частини обігового капіталу.

Утворення доданої вартості. Перша стадія процесу відтворен­ня засвідчує продуктивну функцію задіяного капіталу, тобто пряму залежність між масою капіталу, його продуктивною си­лою і валовим випуском В = аР(Т,К). Друга стадія — обернену залежність між доданою вартістю сіВ і матеріальними затратами В_п у вартості валового випуску В. Перша і друга стадія процесу відтворення тривають одночасно як дві нерозривні в часі вияву єдиної виробничої функції. Перша стадія характеризує продук­тивну силу залучених чинників виробництва, друга — ефек­тивність використання (ефективність віддачі) одиниці праці та капіталу. За ефективної віддачі праці та капіталу у вартісній структурі валового випуску В присутні витратні та прибуткові компоненти: В_п — матеріальні витрати, Т— відтворення праці, А — амортизація, нарахування на основний капітал, тобто пере­несена частина вартості основного капіталу на новостворену вартість і чистий прибуток ЧИ.

Вартісна структура валового випуску, створеного на першій стадії, у системі національних рахунків подана в горизонталь­них рядках матриці регіональних і національних рахунків. Голов­ними категоріями вартісної структури валового випуску В є про­міжне споживання В_п і валова додана вартість сіВ як сума вало­вих доданих вартостей підприємств реґіону, чи країни, галузей економіки, що відображає валову додану вартість на рівні краї­ни: сіВ = Т +А + ЧП (рис. 8.7).

Тоді вартісну структуру валового випуску визначає формула: В_п + сіВ, звідки йВ = Т + А + ЧП

Основними складовими процесу утворення доходу є кількість праці і капіталу, що їх використовують у виробництві. Основ­ним мотивом цього визначення є:

отримання валового випуску продукту В: