- •8.2. Випуск регіонального продукту
- •8.2.1. Продуктивна функція реґіональної праці і капіталу
- •8.2.2. Гранична віддача одиниці праці
- •8.2.3. Гранична віддача одиниці капіталу
- •8.3. Регіональний дохід
- •8.3.1. Структура регіонального продукту: проміжне споживання і додана вартість
- •8.3.2. Додана вартість за галузями економіки реґіону
- •8.3.3. Виробництво доданої вартості на душу населення
- •8.4. Розподіл регіонального продукту
- •8.4.1. Головна тотожність регіональних і національних рахунків
- •8.4.2. Використання регіонального (національного) доходу
- •Економіка україни як єдність регіональних соціально-економічних систем План викладу і засвоєння матеріалу:
- •Мікроекономічне районування
- •9.2. Мезоекономічнірайони України
ка переробних чи промислових підприємств, торговельні, побутові, транспортні організації, школи, училища тощо. В адміністративному центрі даної економічної території також зосереджені державні установи, зокрема міліція, суд, прокуратура, фінансові органи, управління освіти, соціального забезпечення і т. ін. Усі вони забезпечують економічну і соціальну діяльність населення, підприємств, установ і організацій на даній економічній території.
Ознаки моноадміністративного мікроекономічного району (один адміністративний район): ^спільність території; ^однорідність природи, господарства і культури; ^єдиний управлінський орган; о власний бюджет; ^спеціалізація і структура виробництва.
Ознаки поліадміністративного мікроекономічного району (два і більше адміністративних райони): >спільність території; ^галузева районотворча роль; > внутрігалузевий поділ праці; У наявність промислово-транспортного центру і вузла; > соціально-економічне тяжіння території двох і більше районів до промис
лово-транспортного центру і т. ін.
. Поліадміністративним мікроекономічним районам властиві просторові спільні риси розвитку і господарської спеціалізації, стабільні трудові та транспортні зв'язки, .перспективи розвитку, можливості задоволення суспільних потреб.
9.2. Мезоекономічнірайони України
В основі мезоекономічного районування є сформована територіально-адміністративна мікроекономічна иістема, яка представлена економіками населених пунктів, адміністративних районів у складі областей. Мезоекономічний район є масштабніший від мікроекономічного району і може об'єднувати одну, дві і більше адміністративних областей. Практично мезоекономічний район країни є моно- і поліадміністративною таксономічною одиницею, яка характеризує певні спільні особливості районоутво-рення. Його складовими компонентами є моноадміністративні територіально-економічні системи, у даному разі адміністративні
області, які у своєму складі мають моноадміністративні системи нижчого рівня організації: населені пункти, адміністративні райони. 300 ^^^^^^^^^^^^^^^
Розділ 9. Економіка України як єдність регіональних систем Мезоекономічна регіоналізація важлива з погляду виявлення рівнів економічного розвитку території країни, обгрунтування пріоритетів і пошуку засобів їх економічного зростання.
* Мез о економічне районування — це обґрунтований поділ країни на райони, які поєднують суміжні територіально-адміністративні мікроекономічні системи за критеріями спільності території, характеру розселення, структури економіки.
У практиці мезоекономічного районування України вітчизняні ичені використовують два підходи щодо надання назви мезоеко-
помічному районові:
розміщення мезореґіоиу щодо сторін світу стосовно центру території країни, наприклад, Центральний, Південний і т. д.
т> привласнення назви великого населеного пункту, який є райо-иоутворювальиим центром даної території і розвинувся до рівня агломерації чи мегаполісу, наприклад, Київський, Львівський тощо.
Основою мезоекономічного районування є територіально-адміністративна область. Це вищого від попереднього рівня територіальна економічна система, оскільки вона охоплює 10 — 20 економік адміністративних районів. Адміністративним центром ( середнє, а здебільшого велике місто з населенням щонайменше 100 тис. осіб. Окремі обласні адміністративні центри мають чисельність населення понад 1 млн. осіб. Особливістю обласних центрів є те, що до них тяжіють економічно, міграційно населені пункти адміністративних районів і сіл. Далі це тяжіння може сягати 50 — 100 км і більше. Обласні центри сконцентровують у собі декілька десятків великих промислових підприємств більшості галузей економіки. Вони мають розвинуту мережу виробничої і соціальної інфраструктури. В них розміщені великі гуртові і роздрібні торговельні організації, заклади науки і вищої освіти, театри і музеї, спортивні установи, лікувальні заклади, суди та інші правоохоронні органи, фінансові установи, банки, страхові компанії, державні управлінські установи й органи об
ласного самоврядування тощо.