17.Психологічна структура людської діяльності:

Діяльність є цілеспрямованим процесом взаємодії людини з навколишнім світом. У ній людина реалізує своє ставлення до світу, людей, предметів, явищ і до самої себе. У діяльності ніби «зливається» людська індивідуальність, її сутність і об'єктивний світ.

-МОТИВАЦІЯ(виступає рушійною силою,Мотиви визначаються системою потреб для задоволення яких людина вивчає активність .Поділяються на низькі і вищі потреби.)

-цілеутворення(виходячи з мотивів людина формує мету своєї діяльності,має бути усвідомленою)

-обєкт та субєктдіяльності(об’єкт-провідна сила діяльності,це те ,на що спрямована діяльність,її предметні властивості,через них виділяєм види актів як діяльності)

-використання засобів діяльності(високваліфікована і діяльність низької кваліфікації)

-виконання дій(реалізація всіх задумів)

-рузультат(є особливим компонентом в стуктурі діяльності)

-аналіз результатів діяльності

16.Діяльність людини як фундаментальна психологічна категорія. Діяльність — це всі форми людської активності, які відрізняють людей від тварин і є способом їх існування. Відмінні риси людської діяльності — усвідомленість, цілеспрямованість і перетворюючий характер. Саме в діяльності відбувається формування і розвиток людини, її самореалізація. Тому без аналізу й розуміння діяльності не можна по-справжньому зрозуміти і саму людину. Діяльність людини це зовнішнє(фізична) та внутрішня(псих.) активність людини що породжується насвідомі досягнення результатів діяльності)Потреби — рушійна сила людської діяльності. Якщо проаналізувати людські вчинки, то стане зрозумілим, що люди починають діяти лише тоді, коли відчувають у чомусь нестачу: в їжі, питві, одязі, безпеці, справедливості, спілкуванні тощо, і перестають діяти, коли ця потреба вже задоволена. Тому найзагальніша формула будь-яких людських дій може бути виражена так: Потреба — Діяльність — Задоволення потреби. Звичайно, нестачу в чомусь, потребу чогось людина відчуває у зв'язку з тим, шо вона нерозривно пов'язана з навколишнім світом та іншими людьми, потребує певних умов для свого існування. Тому потребу слід визначати не просто як нестачу, а як залежність людини від певних умов свого існування. У всіх випадках потреба виступає, насамперед, як необхідність у чомусь або комусь. Проте однієї лише зовнішньої необхідності недостатньо, аби людина почала діяти. Сама по собі необхідність ще не змушує людину щось робити. Одна з найважливіших особливостей потреб полягає в тому, що кожна з них — це не просто зовнішня, об'єктивна необхідність, а водночас і необхідність внутрішня, суб'єктивна, тобто, яка відчувається, переживається, усвідомлюється людиною. Усе, що спонукає людину діяти, має «пройти через її голову», відобразитися в її свідомості. Тому правильніше потребу можна визначити не просто як залежність, а як таку залежність, яка обов'язково відчувається, переживається, усвідомлюється людиною. Чим менше у людини можливостей задовольнити свою потребу і чим більше труднощів виникає при цьому, тим сильніше людина бажає її задоволення і тим сильніше відчуває залежність від предметів своїх потреб

Людські потреби насамперед поділяються па біологічні та соціальні. Біологічними є потреби, задоволення яких необхідне для підтримання здоров'я та нормального функціонування людського організму, забезпечення існування і розвитку людини як природної істоти. Соціальні потреби виникають тільки з появою суспільства і характерні лише для людей. Це, наприклад, потреби у спілкуванні, у праці, у творчості, у пізнанні тощо. їх задоволення необхідне для існування та розвитку людини як представника певного суспільства, тобто як особистості. Про розвиток людини як особистості можна судити насамперед із того, наскільки у неї розвинуті саме соціальні потреби. Виділяють також матеріальні й духовні потреби. Матеріальні потреби — це потреби людини в одязі, житлі, засобах пересування, знаряддях праці, побутових предметах тощо. Духовні потреби — це потреби у виконанні свого морального обов'язку, у пізнанні світу, у милуванні красою природи чи творами мистецтва, у додержанні існуючих законів, у дружбі, коханні, милосерді тощо.