47 Темперамент людини та його фізіологічні основи.

Спостерігаючи за людьми, їх роботою, навчанням, спілкуванням, можна зробити висновок щодо відмінностей у їхній поведінці. Поведінку може характеризувати:

· активність — інтенсивність взаємодії з навколишнім світом;

· реактивність — сила і тривалість реакцій після завершення дії стимулу;

· темп дій — швидкість виконання різних дій (мова, ходіння, рух та ін.);

· чутливість — тонкість сприйняття зовнішнього світу;

· пластичність — здатність (чи нездатність) до швидкої перебудови в діяльності;

· підлеглість — схильність підкорятися (або підкоряти), бути веденим (або ведучим);

· нейротизм — неврівноваженість, нестабільність;

емоційність — ситуативні переживання, що виявляються у зацікавленому ставленні людини до когось, до; за емоційністю люди поділяються на емоційно стабільних (характеризується врівноваженістю, стійкістю до перешкод, холодністю, негнучкістю, нездатністю співчувати пере­живанням інших) та нестабільних (це постійне емоційне напруження, переживання особистої загрози, підвищена чутливість до невдач і помилок, самозвинувачення, прагнення до самовдосконалення);

екстраверсія — спрямованість назовні; екстраверти потребують від зовнішнього середовища постійної стимуляції, вони товариські, прагнуть до нових вражень, схильні до ризику, готові до швидких реакцій;

інтроверсія — спрямованість усередину, на себе; інтроверти живуть багатим внутрішнім світом, чим стимулюють свою життєву активність. Вони замкнені, малотовариські, загальмовані, серйозні, витримані, люблять порядок, схильні до самоспоглядання, уникають компанії, віддані дружбі з обмеженим колом людей.

Основна причина різної поведінки людей – в їхньому темпераменті, тобто у динамічних особливостях – темп, ритм, інтенсивність психічних процесів (але не їх зміст).

Темперамент — це біологічний фундамент особистості, який базується на властивостях нервової системи, пов’язаний з будовою тіла та обміном речовин в організмі. “Т” успадковують, а тому зусилля людини мають спрямовуватися не на його зміну, а на те, щоб його знати та використовувати для адекватної реалізації у відповідній діяльності. Це зумовлюється тим, що темперамент визначає стиль поведінки людини та способи організації нею своєї діяльності.

48 Характеристика видів темпераменту.

Розрізняють 4 типи темпераменту: сангвінічний, меланхолічний, холеричний, флегматичний.

1.Сангвінік – легка пристосовуваність до умов, що змінюються; високий спротив труднощам життя; рухливість, товариськість, часта зміна прихильностей, активність і працездатність, швидке переключення на нову роботу, легко перенавчається, оптимістичність, поверховість у сприйнятті людей та явищ, скучність і млявість за відсутності зовнішніх стимулів.

2.Холерик – підвищена збудливість, велика життєва енергія, недостатність самовладання, невитриманість, неврівноваженість, різкість, поривчастість рухів, захопленість новими справами, змінність настрою від злету до падіння, нетерпимість, запальність, голослівність.

3.Флегматик – мала чутливість та емоційність, заспокійливість, повільність, врівноваженість, впертість, терплячість, витриманість, працездатність, інертність, надійність у дружбі, несхильність до змін оточення, вузькість кола спілкування, хороша опірність сильним і тривалим подразникам.

4.Меланхолік – висока чутливість, емоційна ранимість, пасивність, загальмованість, інертність, сльозливість та образливість, боязливість, тривожність, невпевненість у собі, боязкість, нерішучість, невиразність міміки, рухів, настороженість до всього нового, зніяковілість у присутності нових людей, самостійність, чутливість до людей, багатство асоціативного внутрішнього світу.