2.6. Принцип визнання незаконними умов договорів про працю, які погіршують правове становище працівників

Останнім у переліку принципів трудового права стоїть прин­цип визнання незаконними умов договорів про працю, які погір­шують правове становище працівників у трудових правовідноси­нах порівняно із нормативне встановленими умовами. Він тісно

55

пов'язаний з попередніми принципами і полягає у тому, що ті норми — гарантії, державні стандарти в галузі регулювання тру­дових відносин, визначених на рівні держави, за жодних обста­вин не повинні погіршуватись при встановленні умов праці на галузевому, регіональному і локальному рівнях.

Термін договори про працю треба розглядати у широкому зна­ченні. Це можуть бути як договори у прямому розумінні цього слова (трудовий, колективний, про повну матеріальну відпо­відальність), що виражаються у формі власне договору, так і уго­ди, які стосуються умов праці (про іспитовий строк, про переве­дення чи переміщення працівника, про встановлення неповного робочого часу та ін.).

Крім того, дія цього принципу поширюється і на акти локаль­ної нормотворчості, які ухвалюються за погодженням між робо­тодавцем і профспілковим комітетом, чи іншим уповноваженим найманими працівниками органом. Більше того, очевидно, що і акти локального характеру, які приймаються роботодавцем од-ноособово або ж (як це передбачено тепер для «Правил внутріш­нього трудового розпорядку») затверджуються трудовим колек­тивом так само повинні визнаватися незаконними у тій своїй частині, яка містить норми, що погіршують становище праців­ників у порівнянні із законодавством України.

Наявність цього принципу є важливою гарантією трудових прав найманих працівників (що особливо відчувається в умовах переходу До ринкових відносин) та утвердження приватного під­приємництва в Україні. Не секрет, що зустрічаються випадки, коли приватні підприємці з метою одержання прибутків намага­ються не дотримуватися при використанні праці найманих пра­цівників загальних вимог трудового законодавства, погіршуючи при цьому права громадян. Такі трудові договори повинні визна­ватися недійсними у тій частині, що суперечить чинному трудо­вому законодавству.

Трудове законодавство України не містить спеціальних пра­вил, за якими б мало відбуватися визнання умов договорів про працю, що погіршують становище працівників, недійсними. То­му нерідко порушені трудові права захистити не вдається. І ли­ше у випадку звернення до комісії по трудових спорах чи суду працівника, який вважає, що існує порушення його трудових прав з боку роботодавця, відкриває можливості для оцінки стану

56

трудового договору та визнання недійсним тих його умов, які по­гіршують права працівника як учасника трудових правовідно­син. Однак звернення до органів, що розглядають трудові спори, відбувається здебільшого тільки в разі незаконного звільнення працівника з роботи, переведення без його згоди на іншу роботу, невиплати зарплати або накладення дисциплінарного стягнен­ня. Що ж стосується звернення з метою визнання тих чи інших умов трудового договору недійсними, то судова практика тут є не дуже багатою.

Запитання для самоконтролю

1. Як співвідносяться між собою право як загально-соціальне явище та принципи юридичного права?

2. Принципи трудового права і правові принципи цієї галу­ зі — чи йдеться про одне і те ж, чи^це різні за своїм значенням і природою явища? Обґрунтуйте.

3. Спробуйте віднайти спільні риси, притаманні принципам трудового права і методу правового регулювання цієї галузі.

4. Чи можуть норми трудового законодавства суперечити принципам трудового права? І

5. Віднайдіть у КЗпП України норми, які, на Вашу думку, мо­ жуть мати значення правових принципів трудового права.

Рекомендована література

1. Колодій А. М. Принципи права України. — К., 1998.

2. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права. — Львів, 1999.

3. Прокопенко В. Й. Основньїе принципи трудового права. — К., 1969.

4. Смирнов О. В. Основньїе принципи советского трудового права. — М., 1977.

57

ТРУДОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ