- •11. Поняття про увагу. Види та властивості уваги. Особливості уваги дітей молодшого шкільного віку
- •13. Сприймання, його властивості. Види та закономірності сприймань. Особливості розвитку сприймання та спостережливості учнів початкових класів
- •12. Поняття про відчуття. Класифікація відчуттів. Загальні властивості та закономірності відчуттів.
- •14. Пам'ять та її види. Особливості пам'яті молодших школярів.
- •29. Психологічні особливості молодшого школяра
- •1.Предмет та задачі психології ж науки. Методологічні принципи та структура психології.
- •14. Пам'ять та її види. Особливості пам'яті молодших школярів.
- •15. Характеристика процесів пам'яті. Прийоми успішного запам'ятання
- •26. Вікова періодизація психічного розвитку. Кризи та сенситивні періоди психічного розвитку
- •23.Поняття про здібності. Якісна та кількісна характеристика здібностей. Здібності та задатки.
- •22. Поняття про характер. Структура та властивості характеру. Особливості
- •6. Поняття про діяльність. Психологічна структура та види діяльності. Інтеріоризація
- •16. Поняття про мислення. Характеристика видів мислення. Мислення молодших школярі
- •18. Поняття про уяву. Види уяви та прийоми створення образів уяви. Уява в молодшому шкільному віці.
- •27. Провідний вид діяльності та сенситивні періоди психічного розвитку. Рушійні сили розвитку особистості
- •21. Поняття про темперамент. Фізіологічні основи та характеристика типів
- •3.Свідомість: поняття, функції, структура, види
- •2.Характеристика основних та допоміжних методів психологічного дослідження
- •17. Форми та операції мисленнєвої діяльності та їх розвиток у молодших школярів,
- •4.Несвідоме в психічній діяльності людини. Характеристика несвідомих явищ.
- •5.Самосвідомість особистості. Структура самосвідомості та характеристика її складових компонентів
- •20. Поняття про волю. Природа і сутність вольової регуляції. Структура вольового акту. Вольові риси особистості. Особливості розвитку вольової сфери у дітей молодшого шкільного віку.
- •8. Поняття групи та колективу в психології. Класифікація груп. Теорії колективу. Лідерство, його види. Стилі керівництва та їх характеристика.
- •10. Спрямованість особистості. Мотивація як психологічна категорія. Учбова мотивація
- •7. Психологічна характеристика мовлення та спілкування. Функції, види та структура спілкування. Особливості спішування в молодшому шкільному віці
23.Поняття про здібності. Якісна та кількісна характеристика здібностей. Здібності та задатки.
Здібності - індивідуально-психологічні особливості особистості, які виражають її готовність до оволодіння певними видами діяльності та їх успішному здійсненню.
Якісна характеристика. Кожна здібність людини є складною її властивістю. Будучи внутрішньою спроможністю людини впоратися з тими вимогами, що їх ставить певна діяльність, здібність спирається на низку властивостей. До них насамперед належить життєвий досвід людини, надбані нею знання, вміння та навички. Здібності людини виявляються в тому, як вона використовує наявні в неї знання і набуває нових знань, умінь та навичок, необхідних для розв'язання завдань, які ставить перед нею життя.
Кількісна характеристика. Кількісні виміри здібностей характеризують ступінь їхньої вираженості. Найпоширенішою формою оцінення міри вираженості здібностей є тести. В останні десятиліття українські психологи розробили велику кількість оригінальних тестів, а також адаптували до наших умов зарубіжні. В процесі дослідження здібностей вони використовували систему тестів, які поступово ускладнюються. Ця система дістала назву батареї тестів (тести досягнень, тести інтелекту, тести креативності).
Задатки - це вроджені анатомо-фізіологічні особливості кожного окремого індивіда, генетично детерміновані і є передумовами розвитку здібностей (Б. М. Теплов). Задатки являють собою лише можливості та передумови розвитку здібностей, але ще не гарантують, не зумовлюють появу і розвиток тих чи інших здібностей. Вони багатозначні, тобто, в залежності від діяльності та відповідних умов, на їх основі можуть розвиватися різні здібності.
24. Види здібностей. Психологічна характеристика обдарованої дитини. Характеристика педагогічних здібностей.
Найчастіше виділяють такі види здібностей:
навчальні та творчі;
розумові та спеціальні;
математичні;
конструкторсько-технічні
музичні;
літературні;
художньо-зображувальні;
фізичні;
унікальні (парапсихологічні, у швидкій лічбі, запам'ятовуванні тощо).
Психологічна характеристика обдарованої особистості
Наступним кроком у визначенні наявності у дитини потенційної обдарованості є організація педагогічного спостереження за її поведінкою та аналіз її дій та вчинків, пов’язаних з проблемними ситуаціями у житті. Критеріальними засадами цих діагностичних процедур, по перше, може слугувати загальновизнана структура розвиненої обдарованості. А по-друге, за допомогою методу вибіркового аналізу наукової та художньо-публіцистичної літератури можна виявити сукупний перелік психологічних характеристик, притаманних обдарованій людині.
Педагогічна діяльність — це цілеспрямований виховуючий та навчаючий вплив вчителя на учнів з метою особистісного, інтелектуального та діяльнісного його розвитку, а також основа його саморозвитку та самовдосконалення.
Педагогічна діяльність має ті самі характеристики, що й інші види людської діяльності: це цілеспрямованість, вмотивованість та предметність. Н.В. Кузьміна однією з особливих специфічних характеристик педагогічною називає продуктивність. В залежності від продуктивності в педагогічній діяльності виділяють п'ять рівнів:
1. репродуктивний (мінімальний)— педагог вміє передати іншим те, що знає сам;
2. адаптивний (низький, малопродуктивний) — педагог вміє пристосувати своє повідомлення відповідно особливостям аудиторії;
3. локально-моделюючий (середній, середньо продуктивний)— педагог володіє стратегіями навчання учнів знанням, умінням, навичкам з окремих розділів курсу (тобто формулювати педагогічну мету, розуміти бажаний результат та добирати систему і послідовність включення учнів в учбово-пізнавальну діяльність);
4. системно-моделюючий знання учнів (високий, продуктивний) —педагог володіє стратегіями формування необхідної системи знань, умінь та навичок з даного предмету в цілому;
5. системно-моделюючий діяльність та поведінку учнів (найвищий, високопродуктивний) — педагог володіє стратегіями перетворення свого предмету в засіб формування особистості учня, його потреб у самовихованні, самоосвіті, саморозвитку.
28. Психологічна готовність дитини до навчання в школі. Проблема шестирічних дітей.
Більшість дітей наприкінці дошкільного віку прагне стати школярами, пов'язуючи це бажання передусім із зовнішніми ознаками зміни свого соціального статусу (портфель, форма, власне робоче місце, нові взаємини з людьми тощо).
Однак справжня мотиваційна готовність зумовлюється пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі притаманної дітям допитливості, набуваючи характерних рис перших пізнавальних інтересів (бажання опанувати грамоту, читання та ін.).
Якщо ж пізнавальна активність не сформована, дитину приваблюють різноманітні другорядні мотиви, пов'язані зі сприйняттям школи як місця для розваг, і дитина виявляється неспроможною взяти на себе обов'язки учня.
Навчання у сучасній школі вимагає також розумової готовності. Діти приходять до школи з досить широким колом знань і умінь, а головне — із розвинутим сприйманням і мисленням (вони вже мають освоїти операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації, групування тощо), які дозволяють систематично спостерігати за предметами та явищами, виділяти в них істотні особливості, міркувати й робити висновки.
Крім того, діти повинні володіти початковими навчальними вміннями (концентрація уваги не на результаті, а на процесі виконання навчальних завдань, самоконтроль, самооцінка та ін.).
Окремою є проблема шестирічних дітей. Залишаючись за шестирічних рівнем психічного розвитку дошкільниками, багато хто з них дітей поступає до школи і включається у навчальну діяльність.
У шестирічних дітей зберігаються притаманні дошкільному віку особливості мислення: домінує мимовільна пам'ять, внаслідок чого запам'ятовується не те, що потрібно, а те, що цікаве; специфіка уваги дозволяє продуктивно виконувати певну роботу лише протягом 10-15 хвилин; переважає прагнення вивчати нове передусім у наочно-образному та наочно-дієвому аспектах тощо.
Однак важливою особливістю психічного розвитку старшого дошкільника є гостра чутливість (сензитивність) як до засвоєння морально-психологічних норм і правил поведінки, так і до оволодіння цілями й способами систематичного навчання.