15. Характеристика процесів пам'яті. Прийоми успішного запам'ятання

Головними характеристиками пам'яті є: об'єм, швидкість закарбування, точність відтворення, тривалість зберігання, готовність до використання збереженої інформації.

Об'єм пам'яті - це найважливіша інтегральна характеристика пам'яті, яка характеризує можливість запам'ятовування і збереження інформації. При аналізі об'єму пам'яті показником виступає кількість запам'ятовуваних одиниць інформації.

Швидкість відтворення характеризує здатність людини використовувати в практичній діяльності наявну в неї інформацію. Коли виникає необхідність розв'язати яку-небудь проблему, людина звертається до інформації, що зберігається в пам'яті. Iснують індивідуальні відмінності у швидкості відтворення: одні люди досить легко використовують інформацію, що зберігається в пам'яті, для розв'язання певного завдання, інші ж відчувають серйозні труднощі при спробі її відтворення.

Точність відтворення - це здатність людини точно зберігати і точно відтворювати закарбовану в пам'яті інформацію. У процесі збереження в пам'яті частина інформації втрачається, а частина - викривляється, і при відтворенні цієї інформації людина може допускати помилки. Тому точність відтворення є досить значущою характеристикою пам'яті.

Тривалість пам'яті відображає здатність людини утримувати певний час необхідну інформацію. Часто в практиці ми зустрічаємося з тим, що людина запам'ятала необхідну інформацію, але не може її зберегти протягом необхідного часу. Іноді буває по-іншому: людина пам'ятає все, що колись завчила. У цьому випадку йдеться про таку характеристику пам'яті, як готовність відтворити закарбовану в пам'яті інформацію.

Усі розглянуті характеристики пам'яті властиві всім процесам, які об'єднуються одним поняттям „пам'ять''.

26. Вікова періодизація психічного розвитку. Кризи та сенситивні періоди психічного розвитку

Криза психічного розвитку - явище загострення психічних суперечностей, що супроводжується різкою і кардинальною перебудовою самосвідомості індивіда та його взаємин з навколишніми людьми

Раннє дитин-ство

Вік немовляти

від народ-ження до 1 року

- безпосереднє емоційне спілкування. На його фоні формуються орієнтувальні і сенсомоторно-маніпулятивні дії, тобто дії, що супроводжуються і певним чином управляються зоровими, слуховими, м'язево-руховими та іншими відчуттями і сприйманнями.

Найважливішими психічними новоутвореннями є потреба у спілкуванні з дорослими і в емоційному ставленні до них.

Ранній вік

Від 1 року до 3-х.

-предметно-маніпуляційна діяльність, за допомогою якої дитина разом з дорослими оволодіває існуючими у соціумі засобами дій з предметами, тобто формуються мотиваційно-потребова сфера дитини.

При цьому розвиваються психічні новоутворення - мова, наочно-дійове мислення.

Дитин-ство

Дошкі-льний вік

Від 3 до 7 років

- рольова гра, в процесі якої дитина оволодіває "фундаментальними смислами людської діяльності".

Водночас, формуються такі психічні новоутворення, як прагнення до соціально значущої і соціально оцінюваної діяльності, які характеризують готовність дитини до шкільного навчання.

Молодший шкіль-ний

Від 7 до 11 років

- навчання. У процесі навчання формується пам'ять, засвоюються знання про предмети, явища оточуючого світу, а також про людські взаємостосунки. Формуються операційно-технічні можливості дитини.

Психічні новоутворення - довільність психічних явищ, внутрішній план дії, рефлексія.

Підлітко-вість Молодшийпідліт-ковий

Від 11 до 13 років

- інтимно-особистісне спілкування; спілкування в процесі суспільно корисної діяльності (навчальної, трудової тощо)

Важливими психічними новоутвореннями цього віку є самооцінка, критичне ставлення до людей зі свого найближчого соціального оточення, прагнення бути дорослим і самостійним; вміння коритися нормам людського життя.

Стар-ший підліт-ковий

Від 13 до 15 років

- навчально-професійна діяльність.Формується інтелектуально-пізнавальна сфера.

У процесі цієї діяльності формуються такі новоутворення, як світогляд, професійні інтереси, самосвідомість, бажання та ідеали.