3. Обік операцій на валютних рахунках

Порядок здійснення розрахунків іноземною валютою регламен­тується Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94, а облік опе­рацій в іноземній валюті — відповідно «Положенням про бухгал­терський облік операцій в іноземній валюті», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 лютого 1996 року № 29.

Валюту як засіб платежу дозволено використовувати Декре­том Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» з 1 квіт­ня 1993 року тільки для розрахунків з іноземними партнерами.

Розрахунки з організаціями та особами на території України (резидентами України) здійснюються тільки в Національній ва­люті України.

Підприємства, що займаються зовнішньо-економічною діяль­ністю можуть відкривати в установах банків валютні рахунки за видами валют, якщо в статуті підприємства передбачено цей вид діяльності (ЗЕД). Крім того за індивідуальною ліцензією НБУ підприємства можуть відкривати рахунки в іноземних банках.

Для юридичних осіб відкриваються такі рахунки в іноземній валюті:

• поточні;

• депозитні;

• позикові (згідно з договором позики).

Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті до уста­нови банку необхідно подати такі ж документи, що і для відкрит­тя поточного рахунку в національній валюті (згідно з Інструкці­єю про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджено постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492). Поточні ра­хунки в інвалюті відкриваються на кожен вид валюти окремо.

Документи, що використовуються в операціях ЗЕД можна по­ділити на такі групи:

• технічна документація — технічні паспорти машин і облад­нання;

• товарно-супровідні документи — сертифікат про якість то­вару, відвантажувальна специфікація, комплектувальна відо­мість;

• транспортна, експедиторська і страхова документація — транспортна накладна, багажна накладна, страховий поліс;

• складська документація — приймальний акт на експортний товар;

• митна документація — валютна митна декларація, сертифі­кат про походження товару, довідка про оплтгу митного збору і відповідних податків;

• розрахункова документація — рахунок- фактура, розрахун­кова специфікація;

• банківська документація — заява про пе зеказ валюти, випи­ски операцій по валютному рахунку.

Особливістю обліку операцій в іноземній валюті є те, що ці операції відображаються у двох грошових одиницях: в іноземній валюті з одночасним перерахуванням її в гривні по офіційному курсу НБУ на дату здійснення операції.

Бухгалтерський облік наявності та руху іноземної валюти на рахунках в банках ведеться на рахунку ЗІ «Рахунки в банку», субрахунки 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті». Аналітичний облік ве­деться за кожним з відкритих у банках рахунків для збереження коштів в іноземних валютах. Записи проводяться на підставі ви­писок банків та розрахунково-платіжних документів, за якими одержано або сплачено суми в іноземних валютах. Суми за кре­дитом та дебетом субрахунків 312 «Поточні рахунки в інозем­ній валюті» і 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» з кожної опрацьованої виписки банку записують в окремому роз­вороті Журналу-ордера № 2 с-г. При записах на кожний кореспо­ндуючий рахунок відводять дві суміжні графи для запису сум в гривнях та іноземній валюті.

Касові операції в іноземній валюті обліковуються на рахунку ЗО «Каса», субрахунок 302 «Каса в іноземній валюті». Для цьо­го передбачено окремий розворот Журналу-ордеру 1 с-г. та відо­мості. Записи здійснюють на підставі касових звітів, що склада ються по кожній іноземній валюті окремо. Операції реєструються. в іноземній валюті та в гривнях за курсом Національного банку України.

Важливим моментом в обліку валютних операцій є облік кур­сових різниць. На сьогодні розрізняють операційну та неопера-ційну курсову різницю.

Операційна курсова різниця — це та, що виникла при здійсне­ні операційної (основної) діяльності. Для обліку операційної кур­сової різниці передбачені рахунки 714 «Дохід від операційної курсової ризниці», та 945 «Втрати від операційної курсової рі­зниці».

Неопераційна курсова різниця це та, що виникає при операці­ях інвестиційної та фінансової діяльності, тобто, по реалізації фі­нансових інвестицій, необоротних активів в іноземній валюті та інше. Облік неопераційної курсової різниці ведеться на рахунках 744 «Дохід від не операційної курсової різниці» та 974 «Втрати від не операційних курсових різниць».

Відповідно до П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», атвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року № 193, курсова різниця визначається по монета­рних статтях балансу.

Монетарні статті — статті балансу це грошові кошти, а та­кож такі активи і зобов'язання які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Монетарні статті балансу відображають грошові кошти в касі, на рахунках в установах в банків, в органах Державного казна­чейства, а також дебіторська та кредиторська заборгованість, що будуть отриманні чи сплачені у визначеній сумі грошей або їх еквівалентів.

Немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті бала­нсу. Немонетарні статті балансу відображають основні засоби, матеріали, та інші статті, які не відносяться до монетарних.

Таким чином, відповідно до пункту 6 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів, тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вар­тості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звіт­ності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.

Таблиця 2.4

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ НА ПОТОЧНОМУ РАХУНКУ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1 2	Отримано передоплату від нерезидента	312	681
	Перераховано передоплату нерезиденту	371	312
3	Отримано оплату від нерезидента	312	362
4	Перерахована оплата нерезиденту	632	312
5	Отримано в касу іноземну валюту з поточно­го рахунку в іноземній валюті	302	312
6	Перераховано валюту для продажу на міжба-нківському валютному ринку	334	312
7	Зарахована валюта на поточний рахунок в іноземній валюті придбана на міжбанківсь-кому валютному ринку	312	333
8	Відображено позитивну курсову різницю: — за залишком коштів на поточному рахунку в іноземній валюті — за залишком дебіторської заборгованості — за залишком кредиторської заборгованості	312 362 945	714 714 632
9	Відображено негативну курсову різницю: — за залишком коштів на поточному рахунку в іноземній валюті — за залишком дебіторської заборгованості — за залишком кредиторської заборгованості	945 945 632	312 362 714

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової проду­кції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітнос­ті із застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу.

Підприємства можуть відкривати у банках також інші рахун­ки, кошти яких використовуються для різних операцій цільового характеру. Для їх обліку призначений рахунок 31 «Рахунки в

банках», субрахунок 313 «Інші рахунки в банку в національ­ній валюті». На субрахунку 313 «Інші рахунки в банку в наці­ональній валюті» ведеться облік коштів на поточних рахунках за спеціальним режимом використання, на поточних бюджетних рахунках, акредитивах, лімітованих чекових книжках.

Поточні рахунки за спеціальним режимом використання відкриваються на підставі рішень Кабінету Міністрів України і Національного Банку України з визначенням режиму цих раху­нків.

Так Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 ро­ку № 805 «Про порядок нарахування, виплат і використання ко­штів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським виробникам за продані ними переробним підприємствам молока та м'яса у живій вазі» передбачено відкривати спеціальні рахун­ки переробним та сільськогосподарським підприємствам по зара­хуванню дотацій за молоко і м'ясо в живій вазі, а витрачати ці дотації можна тільки на розвиток галузі тваринництва.

При нараховані сум дотацій, що належать сільськогосподар­ським підприємствам від заготівельних (переробних) підпри­ємств складається кореспонденція:

Дебет 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»

Кредит 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

При перераховані сум дотацій на спеціальний рахунок у банку:

Дебет 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»

Кредит 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»

Акредитиви виставляють для розрахунків з іногородніми по­стачальниками. На кожний виставлений акредитив відкривають аналітичний рахунок з зазначенням постачальника. Акредитиви виставляють за рахунок власних коштів та залучених (кредитів банку). Для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними та фізичними особами з метою скорочення розра­хунків готівкою за отримані матеріальні цінності, виконані робо­ти та надані послуги застосовуються розрахункові чеки. Деталь­но порядок застосування акредитивів та розрахункових чеків для здійснення розрахункових операцій розглянуто в п. 2.З.2. Доку­ментальне оформлення безготівкових розрахунків.

Чекові книжки видають у підзвіт працівникам підприємства для здійснення розрахунків. З метою контролю окремо облічують чекові книжки на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» та субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредито­рами».

При видачі чекової книжки в підзвіт:

Дебетують субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особа­ми» та кредитують субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кре­диторами».

Після подання підзвітною особою звіту про використання че­ків проводять зворотній запис. Отже, сальдо за субрахунками 372 і 685 буде однаковим. Воно відображує залишок коштів по чеках у підзвітних осіб. Різниця між цими залишками та залишком за субрахунком 313 «Інші рахунки в банку в національній валю­ті» у частині коштів на чекових книжках показує суму вже вида­них, але ще не оплачених банком чеків.

На субрахунках 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» ве­дуть облік грошових коштів на карткових рахунках. Відповідно До «Положення про впровадження пластикових карток міжнаро­дних платіжних систем (МПС) у розрахунках за товари, надані послуги і при видачі готівки», затверджено Постановою Прав­ління Національного Банку України від 29.02.1998 року №37,

юридична особа — резидент України може відкривати в уповно­важеному банку корпоративний картковий рахунок, на який за­раховуються кошти, призначені для фінансування витрат, зокре­ма на відрядження, здійснення розрахунків з постачальниками та інше.

Порядок відкриття карткового рахунка регулюється «Інструк­цією про відкриття, використання і закриття рахунків у націона­льній та іноземних валютах», затвердженою постановою Прав­ління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493.

Перш ніж перерахувати кошти на картковий рахунок, підпри­ємство визначає яким робітникам і на які цілі буде видана БПК Після зарахування коштів на картрахунок, банк видає співробіт­нику підприємства його корпоративну пластикову картку. Розпо­рядження картрахунком здійснюється за допомогою банківської пластикової картки (БПК).

БПК — це пластиковий ідентифікаційний засіб із зазначенням номера і терміну дії картки, а також прізвища та імені працівни­ка, зразка підпису утримувача БПК.

БПК може бути дебетовою і надавати можливість розпоря­джатися картрахунком в межах залишку коштів ньому, а також кредитною, що дає можливість здійснювати операції кредиту­вання клієнта в межах виставленого банком-емітентом ліміту кредиту. При відкритті карткового рахунку складають бухгалтер­ський запис: Дебет 313, 314 — Кредит 311, 312.

Кошти з карткових рахунків за допомогою БПК використову­ються для отримання працівниками готівки через банкомати і при цьому складають такі кореспонденції рахунків:

• на заробітну плату: Дебет 661 — Кредит 313;

• на відрядження: Дебет 372 — Кредит 313, 314;

• для розрахунків з постачальниками, кредиторами: Дебет 63, 685 — Кредит 313, 314.

Договір на відкриття карткового рахунка діє один рік. Після цього дія договору припиняється або продовжується. При припи­нені дії договору залишок коштів з картрахунків повертається на основний поточний рахунок.

Синтетичний облік на рахунках 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в інозем­ній валюті» ведеться в журналі-ордері 2 с.г. Для аналітичного обліку операцій за картрахунком підприємству видається випис­ка банку.