35. Дії страховика при настанні страхового випадку. Розслідування характеру і розмірів збитків, оформлення страхового акта

У разі настання страхового випадку страхувальник повинен в обумовлений строк оповістити страхову компанію про випадок. Страхувальником складається заява у письмовій формі про страховий випадок.

Страхова організація повинна надіслати свого експерта (аварійного комісара) на місце події. Експерт страховика складає аварійний сертифікат (страховий акт). Крім зазначених документів, стравик має право вимагати від страхувальника медичні довідки, довідки з банку, пожежних органів, міліції.

Виплата проводиться страховиком в обумовлений термін і за кожен прострочений день страхова компанія несе майнову відповідальність.

Перед виплатою відшкодування страховик повинен перевірити, що:

- договір страхування був в силі на момент настання страхової події (сплата внесків є обов¢язковою);

- особа, яка заявляє про претензії, є страхувальником або його представником,

- саме цей об¢єкт був прийнятий на страхування і він був на місці страхування,

- страхувальник вжив всіх необхідних заходів для зменшення своїх витрат,

- до даного страхового випадку не можна застосувати ніяких винятків,

- страхувальник правильно визначив і заявив розмір збитків.

На розмір сплати відшк-ня впливає с-ма забезпечення, а також наявність франшизи.

Сама процедура задоволення претензій стр-ника щодо виплати с. відшк-ня залежить від виду стр-ня, від розміру і обсягу с. покриття, від розміру збитків і від того, чи є це с-ня індивідуальним або комерційним.

Страх.акт – док-т, що складається за наслідками огляду застрахованого об’єкта, який постраждав від страх випадку. Стр акт складається аварійним комісаром на місці де стався страх випадок. Зазвичай страх акт має встановлену страховою компанією форму. У страх акті зазначається місце страх випадку, застраховане майно, особи, чи випадки що призвели до пошкодження майна розмір завданого збитку та багато іншої важливої інформації. Страх акт є первинним документом. Його подає авар комісар до страхової компанії, яка приймає на його основі рішення про виплату страх відшкод

36. Особливості укладання договору страхування

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником, чи на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву, яка має містити:

1. загальні відомості (адреси сторін, страхова сума, строк страхування);

2. спеціальні відомості (щодо конкретного об¢єкту страхування);

3. декларація, в якій страхувальник заявляє, що вся інформація, яку він надає, є правдивою і відображує знання страхувальника про ризик;

4. застереження, в якому страховик попереджує страхувальника, що у випадку виявлення обману щодо відомостей про ризик, він звільняється від своїх зобов¢язань по договору.

Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника і його адресу; зазначення об'єкта страхування; розмір страхової суми; перелік страхових випадків; визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків і терміни їх сплати; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.