52. Модель Дорнбуша-Фішера-Самуельсона

Модель МТ для контінууму товарів. Контінуум товарів – це множина товарів.

В-L; З- L^*; n- контінуум.

По яких товарах з n товарів буде мати порівняльні переваги одна і ін. країна.

B(z;L*/L)

Кожна країна з n товарів присвоюється порядковий номер. Він визначається порівняльною перевагою товару. Розраховується порядк. номер через відношення трудовитрат на даний товар у вітчизні та Зарубіжжі.

Х- товар х; а(х)- витрати у Вітчизні; а^*(х) – витрати на цей же товар у Зарубіжжі.

Співвідношення трудовитрат а^*(х)/а(х). Це співвідношення дає порядк.номер товару а^*(х)/а(х)= А(х)

Товари нумеруються за принципом: товар №1- це той, для якого А(х)=max; товар №2-це той, для який слідуючий за №1. А(1), А(2), А(3)...А(n) А(1)=max, A(n)=min

a^*(1) a^*(n)

a(n) = max a(n) =min

Висновок: товари розташовані за принципом спадання вітчизняних порівняльних переваг.

А(х)= a^*(х)/ а(х) 1/А-відносна продуктивність праці.

Від’ємний нахил пояснюється тим, що першому товару властива найвища продуктивність, отже найбільша конкурентна перевага. Із зменшенням продукт.праці конкурентоспроможність зменшується і крива має від’ємний нахил.

Встановлення міжнародної спеціалізації країни визначається співвідношенням витрат на З/П у В та З. Витрати праці на виготовлення товару х розраховується w· a(x) –B; w^*· a^*(х) –З.

Якщо w· a(x)< w^*· a^*(х) у В витрати на використанні товару х менші ніж у З. Ціна товару х у В у порівнянні з товаром у З менша. Відношення трудовитрат на виготовлення товару є А_х>w/ w^*

Для визначення характеру міжн. спеціалізації припускають, що існує певний граничний товар х, для якого є вірним А(х)= w/ w^*. Порядк.номер=відносній зар.платі. Товари з номерами меншими ніж х будуть вироблятись у В, а всі товари для яких порядк.номер більший ніж для товару х будуть вироблятись у З.

Зв’язок між З/П і спеціалізацією залежить від розподілу доходу споживача на товари, що ним купуються.

В моделі припускається, що на кожен товар х витрачається фіксована частка доходу –b(x)/

1,2,3...n b(1)+b(2)+b(3)+…b(n)

Частка світ.доходу, що витрачається на вітчизняні товари, залежить від того, які товари виготовляються у В. У В виробляються ті товари, порядк.номер яких менший ніж х. і(х) – частка світ.доходу, яка витрачається на вітчизняні товари; і(х)=b(1)+b(2)+b(3)+x+b(x), де b(1)+b(2)+b(3)+x+b(x) – сума часток доходів, які витрачаються на вітчизн.товари.

І-світ.дохід І· і(х)=w· L, де L- к-ть роб.сили; w· L- дохід, що отримується

I=w·L + w^*· L^* ; w·L=( w·L + w^*· L^*)· i(x) ; w·L= w·L· i(x)+ w^*· L^*· i(x) ; w·L- w·L ·i(x)= w^*· L^*· i(x)

w/w^*= i(x)/ 1- i(x) · L^*/L,де- 1- i(x)- частка доходу, що витрачається на заруб.товари.

Висновок: Чим більше споживаються вітчизняно-вироблені товари, тим відносна З/П буде більша. Чим більше споживаються іноземних товарів, тим відносна З/П буде меншою. Відносна З/П засвідчує наявність конкур.переваг. І її зростання вказує на зростання вітчизн.конкурентних переваг. Зменшення відносної З/П пов’язана з падінням вітчизняних конкур.переваг.