- •1. Базові складові кейнсіанського аналізу економіки та політики
- •2. Роберт Лукас і гіпотеза раціональних очікувань
- •3. Криза класичного кейнсіанства та еволюція монетаристської школи макроекономіки
- •4. Інституційна та поведінкова теорії макроекономічних процесів
- •5. Матеріальні основи довгих хвиль. Економічний зміст фаз довгих хвиль
- •6. Економічні погляди й. Шумпетера, с. Кузнєца, Дж. Ван Дайна, п. Боккара, е. Менделя щодо довгих циклів.
- •7. Сучасні особливості циклічних коливань. Причини зникнення традиційних фаз економічних циклів
- •8. Види економічних коливань. Біфуркаційна та адаптаційна динаміка економічних процесів.
- •9. Шоки сукупного попиту: позитивний та негативний, їх чинники.
- •10. Класична дихотомія та її пояснення. Жорсткі та гнучкі ціни, ефект храповика і його причини.
- •11. Інвестиційний попит: теорія інвестицій Тобіна. Інвестиційні рішення на основі q-Тобіна.
- •Модель акселератора. Передумова моделі та алгебраїчна формула моделі акселератора. Слабкі місця моделі акселератора.
- •13.Модель формування попиту на гроші Баумоля-Тобіна.
- •14.Монетизація економіки та фактори грошової пропозиції.
- •15.Гроші та процентні ставки в умовах низької та високої інфляції.
- •16.Сеньйораж: сутність, підходи до визначення та моделювання. Інфляційний податок: сутність, математична формалізація, економічні наслідки.
- •19. Глобалізація ринку праці: сутність, причини, прояви в сучасних умовах
- •20. Моделі ринку праці: патерналістська, соціал-демократична, ліберальна
- •21.Порівняння ринку праці в командно-адміністративній та ринковій економіках
- •22.Соціалізація ринку праці: сутність, причини, моделі, прояви сучасності
- •23. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача та феномен с.Кузнеца
- •24. Моделі споживання домашніх господарств у довгостроковому періоді м. Фрідмена та ф. Модільяні
- •25. Сутність економічного зростання та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зростання економіки. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •26.Основні положення кейнсіанської теорії економічного зростання. Модель Харрода-Домара.
- •27.Основні положення неокласичної теорії економічного зростання. Виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •28.Передумови моделі економічного зростання Солоу. Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність. Золоте правило нагромадження капіталу.
- •Чинники економічного зростання в моделі Солоу
- •29.Джерела економічного зростання у моделі Солоу. Внесок факторів виробництва в економічне зростання. Залишок Солоу.
- •30.Національні заощадження, національне споживання, національні інвестиції. Структура національного споживання. Оцінюваннянаціонального споживання і заощадження в системі національних рахунків.
- •34. Правило Тейлора. Правило Фрідмана. Проблеми їх застосування в сучасній економіці.
- •36 .Фінансування бюджетного дефіциту: економічна необхідність, традиційні шляхи та способи
- •37. Боргове фінансування: взаємозв’язок дефіциту бюджету та державного боргу. Макроекономічні наслідки та ефекти боргового фінансування. Монетизація дефіциту бюджету.
- •38. Основні концепції впливу державного боргу на економіку та його макроекономічні ефекти. Управління державним боргом: основні методи та інструменти.
- •40.Модель боргової динаміки Дж.Тобіна. Вплив динаміки державного боргу на макроекономічні процеси (показники).
- •41.Відмінності сучасних боргових проблем країн у залежності від їх рівня економічного розвитку.
- •42.Ринок товарів та крива is: припущення моделі, екзогенні та ендогенні змінні моделі, графічна інтерпретація, алгебраїчне рівняння.
- •43.Ринок грошей та крива lm: припущення моделі, екзогенні та ендогенні змінні моделі, графічна інтерпретація, алгебраїчне рівняння.
- •44.Спільна рівновага товарного і грошового ринків у моделі «is-lm».
- •45.Ефект витиснення інвестицій. Ліквідна пастка, інвестиційна пастка, груба форма монетаризму.
- •46.Умови ефективності та неефективності фіскальної та монетарної політики у моделі «is-lm». Рух кривих is та lm під впливом фіскальної та монетарної політики у моделі «is- lm».
- •47.Взаємозв'язок кривої ad і моделі is-lm, проблема дефляції у моделі «is-lm». Ефект реального багатства.
- •48. Глобалізація та її прояви у сучасному світі: сутність, причини, вплив на макроекономічні параметри.
- •49 Реалізація міжнародних економічних відносин через статті платіжного балансу.
- •51. Причини міжнародного руху капіталу та його вплив на економічний розвиток країн.
- •52. Модель Дорнбуша-Фішера-Самуельсона
- •53.Валютний курс в різних світових валютних системах. Переваги та недоліки фіксованого та плаваючого валютного курсу.
- •54 Валютні інтервенції та їх вплив на динаміку грошової маси в країні
- •Аналіз впливу зовнішніх ефектів на суспільну ефективність і теорема Коуза.
46.Умови ефективності та неефективності фіскальної та монетарної політики у моделі «is-lm». Рух кривих is та lm під впливом фіскальної та монетарної політики у моделі «is- lm».
Під ефективністю фіскальної і монетарної політики, за звичай, розуміють їх здатність справляти стимулюючий вплив на економіку і в першу чергу спричиняти збільшення доходу (реального ВВП). Стимулююча фіскальна політика є ефективною, якщо приріст, автономних витрат, викликаний урядовими заходами, перевищує ефект витіснення приватних інвестицій. Стимулююча монетарна політика є ефективною, якщо, збільшуючи пропозицію грошей і зменшуючи процентну ставку, вона здатна викликати приріст інвестицій і доходу. в графічній інтерпретації ефективність фіскальної і монетарної політики залежить від нахилу кривих моделі IS- LM. Фіскальна політика. приріст державних закупівель викликає зростання доходу, що збільшує попит на гроші. Оскільки пропозиція грошей при цьому не змінюється, то для урівноваження грошового ринку процентна ставка має зрости. Але її зростання спричиняє певний ефект витіснення, тобто скорочення інвестицій, що адекватно зменшує той приріст доходу, який мав би місце при незмінній процентній ставці.Із наведеного алгоритму випливає висновок, що ефективна фіскальна політика забезпечується за двох умов: коли відбувається невелике зростання процентної ставки, або виникає незначний ефект витіснення інвестицій, викликаний її зростанням. Невелике зростання процентної ставки і, як наслідок, незначний ефект витіснення забезпечується тоді, коли попит на гроші є високочутливим до змін рівня процентної ставки, тобто коли h є великою величиною. За цих умов згідно з рівнянням нерівновага на ринку грошей, викликана зростанням доходу усувається за рахунок незначного зростання процентної ставки. Тому незначним буде і негативний тиск процентної ставки на канал “інвестиції – дохід”, внаслідок чого дохід зросте з несуттєвим ефектом витіснення. Графічно такій ситуації відповідає полога крива LM.
а) ефективна фіскальна експансія б) малоефективна фіскальна експансія
i i LM
i2
i2 LM
i1 i1 IS2
IS1 IS2 IS1
Y1 Y2 Y Y1 Y2 Y
Рис. 14.6. Ефективність фіскальної політики
Незначний ефект витіснення інвестицій може забезпечуватися і в такій ситуації, коли інвестиції малочутливі до зростання процентної ставки, тобто коли b є малою величиною. За цих умов, згідно з рівнянням навіть велике зростання процентної ставки, викликане фіскальною експансією, не здатне спричиняти великий ефект витіснення і суттєво загальмувати зростання доходу. Графічно такій ситуації відповідає крута крива IS. Графічна інтерпретація ефективної фіскальної політики представлена на рис. 14.6 а.
В протилежних ситуаціях на грошовому і товарному ринках фіскальна політика є малоефективною: 1) якщо попит на гроші малочутливий до змін процентної ставки. В цій ситуації показник h є невеликою величиною, а крива LM стає крутою; 2) якщо інвестиції високочутливі до змін процентної ставки. В такій ситуації показник b є великим, а крива IS стає пологою. Графічна інтерпретація малоефективної фіскальної політики представлена на рис. 14.6.б.
Монетарна політика. Як відомо, першою ланкою передатного механізму стимулюючої монетарної політики є збільшення пропозиції грошей. Наслідком цього заходу є зниження процентної ставки. Щоб монетарна експансія була ефективною, для цього потрібні дві умови: 1) процентна ставка має знизитися суттєво, що може суттєво вплинути на інвестиції і у підсумку на дохід; 2) процентна ставка повинна володіти здатністю суттєво впливати на інвестиції, що зумовлює суттєву зміну доходу.
Суттєве зниження процентної ставки і, як наслідок, значне збільшення інвестицій забезпечується тоді, коли попит на гроші є малочутливим до змін процентної ставки, тобто коли h є малою величиною. Це випливає із рівняння (14.7), в якому вираз – 1/h пов’язує грошову пропозицію з процентною ставкою. Якщо h є малою величиною, то навіть незначне збільшення пропозиції грошей викличе суттєве зниження процентної ставки до рівноважного рівня. При інших незмінних умовах це справляє суттєвий вплив на інвестиції в бік їх зростання. Графічно такій ситуації відповідає крута крива LM.
Суттєвий вплив процентної ставки на інвестиції забезпечується тоді, коли інвестиції високочутливі до зниження процентної ставки, тобто коли b є значною величиною. За цих умов навіть невелике зниження процентної ставки, викликане монетарною експансією, здатне спричиняти суттєве збільшення +інвестицій і зростання доходу. Це випливає із рівняння (14.4) . Графічно такій ситуації відповідає похила крива IS. Графічна інтерпретація ефективної монетарної політики представлена на рис. 14.7 а.
а)ефективна монетарна експансія б)малоефективна монетарна експансія
i LM1 LM2 i
LM1
i1
i1 LM2
i2 i2
IS IS Y1 Y2 Y Y1 Y2 Y
Рис. 14.7. Ефективність монетарної політики
В протилежних ситуаціях на грошовому і товарному ринках монетарна політика є малоефективною: 1) якщо попит на гроші є високочутливим до змін процентної ставки. В цій ситуації h є великою величиною, а крива LM приймає вигляд похилої лінії: 2) якщо інвестиції малочутливі до змін процентної ставки. В такій ситуації к b малою величиною, а крива IS стає крутою. Графічна інтерпретація малоефективної політики представлена на рис. 14.7 б.
Порівнюючи фіскальну і монетарну політику, можна зробити висновок, що умови, які забезпечують високу ефективність одній політиці, роблять іншу політику малоефективною. Так, якщо h – велике, а b – мале, то фіскальна політика є достатньо ефективною, бо за цих умов ефект витіснення незначний. Монетарна, навпаки, є малоефективною, оскільки вплив процентної ставки на зростання інвестицій є слабким. Якщо h – мале , а b – велике, то монетарна політика є достатньо ефективною, бо за таких умов процентна ставка здатна суттєво впливати на зростання інвестицій. Фіскальна політика, навпаки, стає малоефективною, оскільки ефект витіснення є суттєвим.