4.3. Місце прабатьківщини перших людських цивілізацій

Протягом багатьох років історики були переконані, що перші паростки цивілізації з'явилися у Передній Азії наприкінці IV - початку III тисячоліття до н.е., в долинах рік Тигру і Євфрату, поклавши початок шумерської цивілізації. Про походження шумерів до недавніх пір було мало що відомо. Вважалося, що вони були спадкоємцями більш давньої убейдської культури, у якої шумери перейняли досвід землеробських робіт [69; 70].

Що стосується їх більш ранніх предків, то тут відомості носять, скоріше, міфологічний характер, і серйозно вони вченими не сприймаються. За одним із міфів, своєю першою батьківщиною шумери вважали таємничу країну Дільмун. Останнім часом багато хто сходяться в думці, що ця країна була розташована на острові Бахрейн. В інших переказах говориться, що своїм походженням шумери зобов'язані "сонцеподібній Аратте" - цивілізації, що стояла, як виявилося пізніше, біля витоків всієї індоєвропейської раси. У 1994-1996 роках московський шумеролог А.Г. Кифішин, вивчаючи написи в районі Кам'яної Могили, довів, що первинна прабатьківщина всіх індоєвропейців - легендарна Аратта, оспівана шумерами ще в III тисячолітті до н.е., знаходилась на території нинішньої України [65].

Приблизно за двадцять кілометрів від Мелітополя на березі річки Молочної знаходиться загадкове природне утворення під назвою Кам'яна Могила. Цей природний феномен має величезну історико-археологічну цінність: на цих каменях можна побачити сліди діяльності людини, починаючи від палеоліту і закінчуючи раннім середньовіччям. Тут зустрічаються і петрогліфи первісних людей, і написи ранніх християн, і малюнки римлян. Ще в 60-70 роках деякі археологи звернули увагу на те, що знайдені біля Кам'яної Могили предмети побуту підозрілим чином нагадують аналогічну начиння з Шу-еден-на-ки-Дуга (сучасного Чатал-Гююка) - найдавнішого поселення в Анатолії, виникнення якого вчені відносять до кінця VII - початку VI тисячоліття до н.е. Крім того, деякі вчені виявили, що багато письмена, висічені на моноліту Кам'яної Могили, ідентичні знаків шумерської клинопису. Втім, до серйозних розшифровок справа не дійшла, і лише в середині 90-х років московський дослідник А.Г. Кифішин зайнявся вивченням цієї проблеми і відвідав цей доісторичний пам'ятник [69].

Те, що відкриття А.Г. Кифішина в результаті дослідження, змінює всі уявлення про зародження людської цивілізації. Загадкові письмена, виявлені на каменях, дійсно мають пряме відношення до шумерської писемності, але тільки ще більш древнього походження. На одній зі східних плит Кам'яної Могили Кифішин виразно прочитав шумерська символ "Шу-нун", що означає "Рука Цариці". У Стародавній Месопотамії було місто з такою назвою. Наступним шумерським написом було слово "Нун-Бьорда". На мові цього древнього народу воно означало "Цариця Степу". За переказами шумерів, так називалася річка, біля якої бог Енліль спокусив юну Нінліль, за що був засланий навічно в пекло. Подібні метафоричні образи, на думку самого вченого, пов'язані "з проблемами світу-космосу, з його народженням і смертю-відродженням, які чергувалися циклічно у великому колі буття, залучаючи в свій ритм і життя людини". Тому, щоб до кінця зрозуміти ці тексти, потрібні відповідні знання в галузі давньої міфології [70].

На нинішній день в різних місцях Кам'яної Могили виявлено 130 наскальних написів і 160 кам'яних табличок, списаних древнім письмом. Найбільш ранні датуються XII-X тисячоліттями до н.е., пізні відносяться до III тис. до н.е., тобто до часу існування шумерської цивілізації. А.Г. Кифішин зміг розшифрувати навіть календарні символи: серед них виділяються дата 11582 р. до н.е. та ряд вказівок на події XX тисячоліття до н.е.!

На основі відкриттів в районі Кам'яної Могили Кифішин розробив власну гіпотезу про походження Аратти. На його думку, шумери були нащадками арійських племен, які прибули з низин Дніпра, Дону, Дунаю, Волги, які й заснували в різних місцях найдавніші поселення, назви яких так чи інакше нагадують про їх історичній батьківщині. Це і шумерська Аратта (можливо, саме про неї йде мова в зазначеному епосі), і індійська Бхарат, крім того, в Ірані є Аратта-Арта. Схожі назви можна зустріти у багатьох індоєвропейських народів. Що стосується причорноморської Аратти, то так називалася велика територія від Криму до Карпат, яка була з XII тис. до н.е. заселена мисливськими племенами, серед котрих уже виділилася особлива каста жерців, що стояли на чолі племен. В цей же час починають з'являтися перші святилища, де відбувалися жертвопринесення. Згодом, можливо, з настанням холодів, люди почали покидати обжиті території. Частина їх залишилася поблизу річки Молочної, інші рушили до Малої Азії. Кам'яна Могила, очевидно, служила деяким духовним центром, культовим святилищем, де відбувалися всілякі обряди та ритуали, і де мудреці відобразили своє бачення світу і суспільний устрій, властивий того далекого часу [65; 71].

У свою чергу, починаючи з IX тис. до н.е. в Азії (переважно на території нинішньої Анатолії /Туреччина/) починається перехід до державності. Найбільш успішно вона проявилася в VII тис. до н.е. в Малій Азії, де утворилося поселення Шу-еден-на-ки-Дуг. Саме тут, на території сучасного Чатал-Гююка, знаходилася одна з перших цивілізацій Старого Світу. Англійський археолог Дж. Мелларт, який розкопав це поселення, виявив більше 40 храмів, в яких, крім релігійних обрядів, проводилися спостереження за небесними об'єктами [70].

Інтенсивний розвиток сільського господарства, а також застосування меліорації та систем іригації, спричинили демографічний вибух і засолонення зрошуваних земель. Крім цього, в той час активізувалися сейсмічні процеси, внаслідок чого помітно почастішали землетруси і вулканічні виверження. Всі ці фактори обумовили пошук нових місць проживання. Для цього приблизно у 6200 році до н.е. була споряджена жерцями розвідувальна експедиція навколо Чорного моря, під час якої прочани відвідали святилище Кам'яна Могила. Жерці Шу-еден-на-ки-Дуга скопіювали невідомі їм до цього письмена (винайдені тут же, у придніпровському Шу-нуне) і, повернувшись до себе на батьківщину, зобразили їх в одному з храмів на рельєфі Праматері Сущого (культ Богині-Матері був головним в пантеоні місцевих богів). Ученим за допомогою радіовуглецевого аналізу вдалося встановити її точну дату (6200 рік до н.е.), яку тепер прийнято вважати початком європейської державності, тому що незабаром в Придунав'ї виникає перша держава Старого Світу, яку на честь старовинної області проживання нарекли Араттою.

Відкриття Кифішина і Шилова зробили в науковому середовищі ефект вибуху бомби, змусивши по-новому поглянути на всю історію зародження індоєвропейської цивілізації. Багато світил науки (переважно зарубіжні) поставилися до них досить скептично, очевидно, не бажаючи визнавати за праслов'янами першість в історії. Тим не менш, цю версію продовжують розробляти численні дослідники, які повною мірою погоджуються з тим, що витоки європейської культури слід шукати саме на території України.

Хоча стародавні поселення, за часом співпадали з Араттою, знаходили й раніше (стародавнє місто Єрихон, найбільш ранній культурний шар якого відноситься до 9551 до н.е.), вплив, який справила ця стародавня країна на наступні цивілізації, дозволяє вважати її прабатьківщиною європейської цивілізації. Так це чи ні, покажуть подальші дослідження і нові археологічні відкриття, а поки у всіх історичних працях першість в історії віддають саме шумерам.