54. Плата за землю.

Обєктом плати за землю виступає земельна ділянка, яка перебуває у власності, користуванні, в т.ч. на умовах оренди. Платниками є власники землі та землекористувачі, в т.ч. і орендарі,які використовують землю для сільськогосп. виробництва чи для розміщення виробничих обєктів,споруд, будівель.

Плата за землю стягується в 2 формах: земельний податок, орендна плата.

Залежно від призначення землі розрізняють ставки, що встановл.щодо земель сільськогосп. і несільськогосп. призначення.В свою чергу, ставки плати за землю несільськогосп. признач. диференціюються для земель населених пунктів і земель промисловості, транспорту тощо за межами населених пунктів.Щодо земель сільськогосп. призначення, ставки встановлюються у відсотках від грошової оцінки одного гектара сільськогосп. угідь і диференціюються для ріллі, сіножатей та пасовищ і для багаторічних насаджень.За земельні ділянки в межах населених пунктів ставки податку із земель, грошову оцінку яких визначено,встановлюються у відсотках від грошової оцінки.Якщо грошову оцінку зем. ділянок не визначено,використовуються сер.ставки(в коп. за м. кв.) для насел. пунктів, розмір яких диференц. залежно від чис-сті населення.У насел. пунктах, віднесених до курортних, встановлюються підвищуючі коефіцієнти до сер. ставок.

Джерелом сплати зем. податку є прибуток.

Верховна Рада АР Крим,обласні,міські,селищні та сільські Ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю:часткове звільнення на певний строк,зменшення суми зем.податку лише за рахунок коштів,що зараховуються на спец. бюджетні рахунки відповідних бюджетів.

До бюджету податок виробниками с.-г. та рибної продукції і громадянами сплачується до 15 серпня і 15 листопада рівними частками, а всіма іншими платниками - щомісячно, до 15 числа наступного за звітним місяця.

55. Плата за ресурси як інструмент ефективного їх використання.

Платежі за ресурси, які стягуються в Україні, включають кілька видів. Стягнення цих платежів обумовлюється тим,що природні ресурси є власністю держави, і за їх використання вона стягує плату, основне призначення якої - покрити видатки на відтворення, ефективне використання цих ресурсів тощо. Так, основним призначенням збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування зем. ділянками лісового фонду(лісового доходу) є мобілізація коштів для відтворення лісового фонду, поліпшення його якісного складу, забезпечення правильної експлуатації лісів; збір за геологорозвідувальні роботи, який в повному обсязі зараховується до Держ. бюджету , спрямовується на розвиток мінерально-сировинної бази.Як і податки, стягнення плати за ресурси має обовязковий характер. Але, на відміну від податкових методів формування доходів, плата за ресурси передбачає еквівалентність. Суттєвого бюджетного значення ці платежі не відіграють.

Види платежів за ресурси:

збір за спеціальне використання лісових рес-в (лісовий дохід);

збір за спец. використання водних ресурсів (плата за воду);

збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету;

рентна плата за нафту і газ;

відрахування від плати за транзит природного газу, нафти і аміаку;

платежі за користування надрами.