6(30).Методи хеджування від валютного ризику

Хеджування — це процедура врівноваження продажу й купів­лі активів з тим, щоб на ринку не було відкритої нетго-позиції. Якщо хедж вдалий, торговець буде захищений від ризику не­сприятливих змін ціни активу. Далі буде проаналізовано хеджу­вання торговців від валютного ризику, що має місце при здійс­ненні міжнародних операцій, а також хеджування спільних або багатонаціональних компаній від валютного ризику, що має міс­це під час переведення балансових звітів в іноземній валюті в на­ціональну валюту. Як уже було показано, хеджування міжнарод­них торгівців, разом із подібними операціями арбітражерів, взаємодіють із операціями спекулянтів для визначення форвард­ного валютного курсу.

Хеджування від операційного валютного ризику

Угоди про купівлю-продаж між партнерами різних країн звичайно потребують здійснення платежів у певний час у май­бутньому (наприклад, через 60 днів після укладення) у валюті або експортера, або імпортера. Як результат, сторона, для якої валюта платежу є іноземною, піддається валютному ризику, тобто сума платежу або надходження у внутрішній валюті мо­же змінитися при обміні внутрішньої валюти на іноземну за певним обмінним курсом. Це і є операційний валютний ризик, що має місце під час міжнародної купівлі-продажу товарів і послуг.

Хеджування на форвардному ринку

Припустимо, що американський експортер продає товар українському імпортерові зі сплатою через 60 днів. Експортер при цьому піддається операційному валютному ризику. Якщо за ці 60 днів гривня впаде в ціні, експортер отримає меншу суму до­ларів. Для хеджу від цього ризику експортер діє так. Якщо він розраховує отримати за свій товар певну суму грошей, йому не­обхідно обчислити гривневу вартість цієї суми за курсом форвар­дних гривень на 60 днів наперед. Після підписання контракту з імпортером експортер негайно продає гривні на строк 60 днів за теперішньою ціною. Якщо через 60 днів курс «спот» гривні впаде нижче, експортер буде повністю захищеним, оскільки він зможе продати кошти, отримані від імпортера, за означену у форвард­ному контракті суму, що є саме тією сумою в доларах, яку хоче отримати експортер за свій товар.

Подібним чином американський імпортер, який має заплатити певну суму в гривнях за 60 днів українському експортерові, не­гайно купить гривні на термін 60 днів на цю саму суму. Через 60 днів імпортер заплатить за товар гривнями, купленими за форва­рдним курсом згідно з форвардним контрактом. Використавши для хеджування форвардний ринок, і експортер і імпортер пере­творили непевну суму в доларах у певну суму в доларах.

Хеджування за допомогою «спот» і грошового ринків: арбітраж позичальника

Ще одним можливим хеджуванням для американського екс­портера є позичити кошти в Лондоні на 60 днів, негайно обміня­ти стерлінги на долари за валютним курсом «спот» і потім пози­чити комусь ці кошти в Нью-Йорку. Через 60 днів експортер віддає стерлінгову позику (включно з відсотком) стерлінгами.

Хеджування на форвардному ринку

Щоб усунути можливий залишковий трансляційний валют­ний ризик після коригування балансового звіту, багатонаціона­льні компанії можуть вдатися до хеджу на форвардному ринку. Припустимо, що американська компанія має трансляційний ри­зик потенційних збитків, що дорівнює 1 млн (А - Ь), у своїй британській філії і хоче захистити себе від очікуваного знеці­нення стерлінга протягом наступного кварталу.