23. Механізм платежів пластиковими картками(варіант2)

У практиці міжнародних розрахунків приватного характеру де­далі більшого значення набувають пластикові картки. Цей метод платежу може бути реалізований лише у спеціально обладнаних мі­сцях. Пластикові картки бувають двох видів: дебетні та кредитні.

Дебетні картки використовують для оплати товарів та по­слуг за допомогою прямого списання певної суми грошей з бан­ківського рахунку клієнта. Вони є простим та універсальним за­мінником готівкових грошей. Власники дебетових карток зо­бов'язані оплачувати рахунки у повному обсязі за рахунок вла­сних коштів.

Кредитна картка дає змогу для її власника здійснити оплату товарів та послуг за рахунок банківських позичок чи кредиту компанії — емітента кредитної картки. До операцій, які можна здійсни­ти за допомогою кредитних карток, відносять: оплату товарів та по­слуг, отримання готівки через банкомати, отримання позики, а та­кож страхування від нещасних випадків під час подорожі.

Перед тим як видати кредитну картку клієнт заповнює спеціа­льну форму, котра містить низку питань, що стосуються його особи та фінансового становища. До уваги береться інформація щодо попередніх кредитних операцій. За умови, що фінансове становище клієнта задовольняє банк або компанію з випуску кар­ток, клієнту видається кредитна картка і встановлюється ліміт кредитування. За характером надання послуг виділяють кілька видів кредитних карток (рис. 4.3).

Цільові картки

Кредитні картки, які використовуються для оплати певного виду послуг за рахунок кредиту, компанії, що надає даний вид послуг

Гарантійні картки

Види кредитних карток

Кредитні картки, які використовуються для гарантії чекових платежів. Видаються банком, у якому відкрито рахунок клієнта. Використо­вуються, щоб уникнути отримання від клієнта незабезпеченого чи фальшивого чека. Такі карт­ки використовуються власниками дорожніх та єврочеків

Універсальні картки

Кредитні картки для отримання грошей у бан­коматах, оплати товарів та послуг у кредит, який надає банк чи спеціалізована компанія (VISA, American Express)

Рис. 4.3. Види кредитних карток за характером надання послуг

25.Короткострокове кредитування в міжнародній торгівлі

Аналіз кредитних операцій міжнародних компаній дозволяє визначити три основні типи надання фірмового кредиту, які пе­редбачають проведення розрахунків із відстрочкою на умовах відкритого рахунку, акцептування простого векселя чи тратти. Найбільше поширені в міжнародному бізнесі фірмові кредити у вигляді відкритого рахунку.

Дослідження умов постачання і, відповідно, умов оплати, дає змогу поділити їх, згідно з тривалістю періоду оплати та умов дисконту.

За умов СОД та СВД кредитування відсутнє. Умова COD (cash on delivery) означає оплату при одержанні товару. Ризик продав­ця полягає в тому, що покупець може відмовитися від товару. У цьому випадку продавець утрачає кошти, витрачені на відванта­ження товару. Іноді продавець може зажадати попередньої опла­ти— CBD (cash before delivery), для того щоб уникнути ризику. За умови COD і CBD продавець не надає покупцеві кредит. Умо­ву CBD варто відрізняти від умови поетапного платежу, що до­сить широко застосовується в окремих галузях. При поетапній оплаті покупець оплачує послуги виробника на різних етапах ви­робництва аж до дати фактичного постачання кінцевої продукції. Наприклад, авіаційні заводи вимагають поетапної оплати від авіакомпаній, оскільки діяльність цих заводів пов'язана з вели­кими обсягами проміжних вкладень коштів.

При наданні кредиту продавець визначає термін платежу. Умова «чисті ЗО» означає, що рахунок чи вексель слід оплати­ти в 30-денний термін. Якщо продавець здійснює щомісячні постачання, то він може скористатися такою умовою, як «net 15 ЕОМ» (end of nrounth), яка означає, що всі товари, відван­тажені до кінця місяця, повинні бути оплачені до 15 числа на­ступного місяця.

Крім кредиту, продавець може надати покупцеві знижку, якщо заборгованість оплачена на початку «чистого періоду». Умова «2/10, чисті 30» означає, що продавець надає покупцю 2-відсоткову знижку, якщо заборгованість буде оплачена в 10-денний термін, у іншому разі покупець мусить оплатити повну суму в 30-денний термін. Звичайно знижка надається покупцеві, щоб стимулювати дострокову оплату.

Розглянемо ситуацію, коли фірма відмовляється від знижки й оплачує векселі в останній день «чистого періоду». Якщо знижка не надається, то мають місце витрати використання кредиту протягом «чистого періоду». Аналогічно, якщо фірма використовує знижку, то протягом періоду знижки немає ви­трат користування кредитом. Проте якщо знижка надається, але не використовується, мають місце «витрати втрачених мо­жливостей». За умови продажу «2/10, чисті 30», якщо фірма відмовляється від знижки, то вона використовує засоби додат­ково 20 днів.

Таким чином, приймаючи рішення стосовно використання ди­сконту, необхідно зважувати обставини щодо тривалості відстро­чки платежу і витрат втрачених можливостей (імпліцитних ви­трат).

Господарська діяльність міжнародних компаній пов'язана не лише з отриманням, а й з наданням фірмового кредиту. Відтак має місце зворотний потік грошових коштів, управління яким є надзви­чайно важливим для корпорації і вимагає окремого дослідження.

Кредитна політика фірми може чинити суттєвий вплив на об­сяг реалізації продукції, а відтак — і на рівень дебіторської забо­ргованості. Отже, стимулюючи попит на свою продукцію, фірма змушена регулювати рівень дебіторської заборгованості, виходя­чи з компромісу між прибутковістю та ризиком.