35.Організація міжнародних форфейтингових операцій

Операцією, подібною до факторингу, є форфейтинг. Форфей­тинг, на відміну від факторинга, є одноразовою операцією, пов'язаною зі стягненням коштів шляхом перепродажу придба­них прав на товари і послуги.

Форфейтування — термін, який зазвичай вживається для по­значення купівлі зобов'язань (векселів), погашення яких припа­дає на будь-який час у майбутньому і які виникають у процесі постачання товарів і послуг (здебільшого експортних операцій) без обернення на будь-якого попереднього боржника. Слово а forfait французького походження і означає «відмову від прав», що становить суть операцій з форфейтування.

При форфейтуванн і продавець вимоги, наприклад, переказно-го векселя, захищає себе від будь-якого регресу (регрес — зворо­тна вимога про відшкодування сплаченої суми) включенням у ін­досамент слів «без обороту». Продавцем векселя, що форфейту -еться, зазвичай є експортер. Він акцептує його в якості платежу за товари чи послуги і прагне передати усі ризики і відповідаль­ність за інкасування форфейтеру (тобто банку, що обліковує век­селя) в обмін на негайну оплату готівкою.

Зазвичай форфейту ванн ю підлягають торгові тратти або прос­ті векселі, хоча теоретично заборгованість у будь-якій формі мо­гла б бути форфейтованою. До менш використовуваних форм на­лежить акредитив і відстрочені платежі, що випливають із нього. І Іеревага простих і переказних векселів пояснюється їхнім вжи­ванням як інструментів торгового фінансування протягом трива­лого часу і властивої їм операційної простоти.

Остаточний вибір того чи іншого платіжного засобу в міжна­родних торгових і кредитних угодах залежить від чисельних юридичних, економічних і політичних розумінь, через що не мо­жна користуватися якимось загальним правилом.

Якщо імпортер не є першокласним позичальником, що корис­тується безсумнівною репутацією, будь-яка заборгованість, яка форфейтується, обов'язково повинна бути гарантована у формі аваля або безумовної і безвідкличної банківської гарантії, прийн­ятної для форфейтера.

Виконання цієї умови особливо важливе, якщо розглядати угоду як незворотну, тому що у випадку неплатежу з боку борж­ника, форфейтер може покластися тільки на цю форму банківсь­кої гарантії як на свою єдину гарантію.

Форфейтування — найчастіше застосовувана і важлива із се-редньострокових угод, тому що охоплює термін від 6 місяців до 5—6 років. Проте кожен форфейтер установлює свої тимчасові рамки, виходячи, головним чином, із ринкових умов для визна­ченої угоди.

При форфейтуванні купівля векселів здійснюється із відраху­ванням (дисконтом) відсотків авансом за весь термін кредиту. Експортер, таким чином, фактично перетворює свою кредитну операцію з торгової угоди в операцію з готівкою. У цьому випад­ку він відповідає одноразово лише за задовільне виготовлення і постачання товарів, а також за правильне оформлення документів за зобов'язаннями. Ця остання обставина разом із наявністю фік­сованої відсоткової ставки, стягнутої за всю операцію на самому її початку, робить форфейтування цілком прийнятною послугою для експортера і відносно недорогою альтернативою іншим су­часним формам комерційного рефінансування (погашення статей заборгованості за рахунок знов отриманих кредитів).

Після того як форфейтер одержав вексель, має місце дискон­тування, тобто утримання узгодженої знижки за відповідний пе­ріод із номінальної суми векселя. У результаті дисконтування експортер одержує за вексель визначену суму готівки. З боку експортера, операція на цьому завершена, оскільки він вже одер­жав оплату за поставлені товари цілком, і за умовами угоди з фо-рфейтером укладена з ним угода зворотної сили не має. Операції по форфейтуванню рідко відбуваються за плаваючими дисконт­ними ставками.

Форфейтер повинен визначити для себе характер угоди, тобто з'ясувати, з якими цінними паперами йому доведеться мати спра­ву— фінансовими чи товарними. Фінансові векселі— це цінні папери, випущені з метою акумуляції засобів, які позичальник надалі може використовувати за своїм розсудом. Товарні ж век­селі оформляються у випадку угод купівлі-продажу продукції. Однак межа між фінансовими і товарними угодами дощо розмита (скажемо, виписується вексель без здійснення торгової угоди, але потім отримані засоби використовуються для покупки яких-небудь товарів).

Велика частина векселів, які продаються на вторинному фор-фейтинговом ринку, є товарними. Тому у випадку пропозиції фі­нансових паперів обов'язковим вважається попереднє письмове попередження про це. Якщо ця умова порушена, покупець фінан­сових паперів має право зажадати анулювання угоди.

Форфейтер завжди повинен мати на руках короткий опис уго­ди, що лежить в основі операцій з векселями. Воно може бути отримане телексом або факсом при попередньому обговоренні умов операцій.