13.Людина як предмет філософського осмислення.

Світ філософії – це 3 сфери буття людини: світ людини. Світ символів, світ природи.Людина – це всесвіт у Всесвіті, це головна тайна Всесвіту.Філософіський підхід до людини перебачає: -виявлення її суності, -виявлення конкретно-історичних детермінацій її сутності, -розкриття різних історичних форм її буття.Філософія виявляє: -місце людини у світі та її відношення до світу:що таке людина як особистість, структуру особистості, співвідношення у людині біологічного і соціального, ким може стати людина, реалізуючи свої здібності, тощо. – багатомірність людини: біологічна, психологічна, соціальна, космічна, -сенс буття людини. ( це не значення а значимість) Основні підходи щодо визначення сенсу буття людини: -сенс життя притаманний життю в його глибинних основах, -сенс життя за кордонами життя, -сенс життя залежить від волевих якостей самої людини.

14.Людина в класичних філософських концепціях.

Аналіз сучасних концептуальних підходів до поняття "людина" доцільно почи­нати з історії філософської антропології.

Антична філософія.

Філософи античності тривалий час розглядали людину як подібність космосу, як "малий світ" – мікрокосмос. Надалі людина розглядалася у більш широкому аспекті: Демокрит Людина – це природна істо­та, єдність тіла та душі. Душа – це сукупність най­легших атомів, і вона вмирає разом із тілом.Аристотель Людина – єдність "матерії" – ті­ла з "формою". Душа – це орга­нізуюча форма, тому вона висту­пає як вища діяльність людського тіла. Людина – політична істота. Сократ: людина – це істота, яка має тіло і душу. Платон: душа – це ідея.Середньовіччя: Природа людини – це єдність тіла і духу.Духовність людини в її совісті, в совісті з Богом. Вона реалізується в відчуттях Віри, Надії, Любові.Новий час. Сутність людини в її розумінні мисленні та раціональності. Дві концепції: «Хомом сапієнс» (Декарт, Кант), «Хомо фарбер» (Маркс, Енгельс)Філософія 20 ст. (Ж.-П. Сартр – філософія екзистенціалізму , Ясперс – кордонна ситуація, Фрейд – філософія несвідомого)Російська філософська думка 19-20 ст. (Пірогов – концепція виховання «істинної людини», Ушинський – концепція «педагогічної антропології»)Християнська концепція людини у філософії Середньовіччя Августин Блаженний– це тіло і душа; душа відріз­няється від тіла своєю досконалістю, тим, що лише вона є здатна пізнати Бога та отримати чуттєві нас. Фома АквінськийЛюдина – це субстанція: тіло ("матерія") і душа ("чиста форма"), незалежна від мате­рії. Цим обумовлюється незнищуваність та безсмертя душі. Людська душа – без­тілесна.Проблема людини у філософії Нового часу.Бекон Людина за своєю природою є цент­ром світогляду, якому притаманна "подвійна" душа.Лейбніц Людина становить таку сукупність монад, в якій організаційну роль відіграють мона­ди, наділені свідомістю.Декарт Людина це мисляче Я. Німецька класична філософія про людину Кант Людина є істота двох світів:Чуттєвого.Розумового. Л. ФейєрбахЛюдина – природна, «чуттєва» істота, "людина взагалі". Розробляється антропологічний принцип у філософії. Г.В.Ф. Гегель Сутність людини ідеальна і обумовлюється її філософською самосвідомістю. Слов’янська філософія про сутність людини Засновники цієї філософії розкривають єдність людини з природою, їм властиві заглибленість у внутрішнє буття людини, кордоцентризм або філософія серця, тобто емоційно-вольова сутність людини.(Шевченко, Сковорода).