10. Поняття матерії та її будова

Матерія — сукупність усіх існуючих у Всесвіті об'єктів і систем, всезагальна субстанція, субстрат будь-яких властивостей, зв'язків, відносин і форм руху..Спочатку філософські уявлення про матерію як першооснову і сутність всіх речей ототожнювались З конкретними речами (земля, вода, повітря, вогонь тощо) або з безструктурною якоюсь першоречовиною (апейрон), деякими фізичними елементами, атомами з притаманними їм певними якостями. Невичерпність матерії підтверджується даними сучасної науки, що виділяє різні рівні організації матерії: рівень неживої, живої і соціальної. На неживому рівні матерія існує як речовина, поле, елементарні частинки. Сучасна наука допускає можливість існування множинності світів. Матерія має свій прояв на фізичному і хімічному рівнях. Простір і час — це філософські категорії, які відображають основні форми існування матерії. Просторово-часові характеристики має будь-яке явище буття світу. Якщо простір є найзагальнішою формою сталості, збереження змісту об'єктивної реальності, то час — це форма його розвитку, внутрішня міра його існування та самознищення. Єдність просторово-часових властивостей світу називають просторово-часовим континіумом, а їх універсальність і цілісність (континуальність) — формою організації всього розмаїття нескінченного світу. Кожна частинка світу має власні просторово-часові характеристики. Розрізняють соціальний, історичний, астрономічний, біологічний, психологічний, художній, філософський зміст простору і часу. Невід’ємним атрибутом матерії є рух. З точки зору філософії рух - це не просто пересування, переміна місць, а будь-яка зміна предмета взагалі. Кожному структурному рівню матерії, цілісності наявних на даному рівні систем відповідають свої форми руху. Звичайно виділяють дві групи форм руху матерії: 1/ ті форми, які проявляються на всіх відомих просторових масштабах і структурних рівнях матерії /механічний рух атомів: молекул, мікроскопічних і космічних тіл; розповсюдження електромагнітних і гравітаційних хвиль; рух елементарних частинок/; 2/ форми, які проявляються лише на певних структурних рівнях в неорганічній природі, живій природі, суспільстві /галактики, метагалактики, біосфера, ноосфера, техносфера, екологічні системи тощо /. Рух є внутрішньою необхідністю існування матерії. В даному аспекті говорять про існування двох типів руху матерії. Перший з них пов’язаний з процесом збереження якостей предмета, другий - зі зміною якісного його стану.. Поняття простору має смисл тоді, коли воно по-в'язано з існуючою матерією, яка є диференційована, структуролізована. Якби світ не мав своєї складної структури, не розчленову¬вався на окремі предмети, а ці предмети не членувались би на ще більш дрібні елементи, пов'язані між собою, то тоді поняття прос¬тору не мало б сенсуПростір є тривимірним, він має довжину, ширину і висоту; час - є одномірним, бо він характеризується тривалістю. У філософії розрізняють п'ять основних форм рух матерії:механічна форма руху (дія — протидія; притягання — відштовхування тощо);фізична форма руху (наприклад, позитивна — негативна електрика, симетрія — антисиметрія);хімічна форма руху (розкладання — з'єднання; асоціація — дисоціація);біологічна форма руху (асиміляція — дисиміляція; спадковість — мінливість);соціальна форма руху (соціальні суперечності; соціальні конфлікти, антагонізми; боротьба інтересів різних соціальних груп тощо

11. Генезис форм матеріального руху

Матерія — сукупність усіх існуючих у Всесвіті об'єктів і систем, всезагальна субстанція, субстрат будь-яких властивостей, зв'язків, відносин і форм руху..Спочатку філософські уявлення про матерію як першооснову і сутність всіх речей ототожнювались З конкретними речами (земля, вода, повітря, вогонь тощо) або з безструктурною якоюсь першоречовиною (апейрон), деякими фізичними елементами, атомами з притаманними їм певними якостями. Невичерпність матерії підтверджується даними сучасної науки, що виділяє різні рівні організації матерії: рівень неживої, живої і соціальної. На неживому рівні матерія існує як речовина, поле, елементарні частинки. Сучасна наука допускає можливість існування множинності світів. Матерія має свій прояв на фізичному і хімічному рівнях.

Під формою руху матерії розуміється рух, зв'язаний з певним матеріальним носієм, що має досить широку сферу розповсюдження і охоплює явища, які мають певну якісну єдність, підпорядковуються одним і тим же основним закономірностям. Форми руху тісно зв'язані з конкретними структурними рівнями матерії. Кожний з них має свої закономірності і матеріальних носіїв. У сучасній філософії можна зустріти різні класифікації форм руху матерії. Виділяються принципи класифікації форм руху матерії: субстратний, в основі якого лежить специфіка матеріального носія; функціональний, де форма руху співвідноситься із закономірностями конкретного рівня організації матерії; генетичний, що вказує на спадковість і послідовність появи форм руху в еволюції матерії. Таким принципам відповідають певні форми руху матерії: субмікроелементарна форма руху матерії включає рух елементарних часток і полів рух і перетворення атомів, молекул, в тому числі, хімічна форма руху, зміна космічних систем різних розмірів Органічна — результат поступового ускладнення молекул вуглецевих з'єднань, що привело до утворення органічних з'єднань. Життя стало закономірним підсумком розвитку сукупності хімічних і геологічних змін на Землі. Органічний рух скла дається із процесів, що відбуваються в організмах і є по надорганізмовими системами, і включає обмін речовин, процеси саморегуляції, управління і відтворення, біоценоз ні відносини, зміни, що відбуваються у біосфері.

Соціальна форма руху матерії є різноманітністю практично-предметної діяльності людини, вся система суб'єктно-об'єктних відносин, тобто ставлення людини, соціальних спільностей, суспільства до навколишнього світу. Носій соціальної форми руху — людина розумна суспільна істота, дії якої мають цілеспрямований, усвідомлений характер. Взаємовідносини між формами руху матерії характеризуються складністю і суперечливістю. Важливо підкреслити якісну своєрідність форм руху матерії. Своєрідність знаходить вияв у якісній специфічності кожної вищої форми руху перед нижчою. Це формується як принцип низведения вищих форм руху матерії до нижчих. Між формами руху і різними структурними рівнями організації матерії існує органічний зв'язок. По-перше, форми руху матерії, що розглядаються історично, — це послідовні етапи еволюції матеріальних систем, а всі класифікації відображають найважливіші якісні зміни еволюції.. По-друге, кожна вища форма руху породжується простою, вища включає нижчу як одну з генетичних передумов, як свій власний момент. По-третє, матерія — субстанціональна основа руху. Матерія надає людству усе нові несподіванки, природно щедро народжуючи безліч своїх форм. Безкінечні форми матерії, нескінченні, різноманітні і форми руху.

11. Простір — форма існування (буття) матерії, яка характеризується принаймні, двома суттєвими моментами, а саме: протяжністю матеріальних об'єктів та їх взаємодією. Тобто, простір існує лише тоді і в тому зв'язку, коли є матеріальні об'єкти. Без них це поняття є безпредметним. Особливістю простору як філософської категорії є його трьохмірність, бо такі виміри мають матеріальні об'єкти (ширина, висота, довжина). Час — теж форма існування матерії. Категорія «час» відображає тривалість існування матеріальних об'єктів і послідовність їх зміни. Так само, як і простір, час, без матеріальних об'єктів не існує. Особливістю часу є те, що він незворотний. Час повернути назад неможливо. Отже, змістом простору і часу як загальних форм існування матерії є матеріальні об'єкти. Простір і час — форми буття матерії, змістом же є сама матерія, її конкретні види.Спільними моментами для простору і часу, як філософських категорій, є те, що вони:

• об'єктивні (існують незалежно від людини, її свідомості);

• пізнаванні (є об'єктами вивчення).

Простір і час за своїм змістом суперечливі поняття. Ця суперечливість полягає в тому, що нескінченність простору і нескінченність часу у Всесвіті складається з кінечних протяжностей і кінечних тривалостей. Оскільки, з одного боку, конкретні об'єкти є кінечними як речі Землі, а з іншого, нескінченними, як об'єкти