- •43. Репер Френе кривої. Формули Серре – Френе. Кривизна і скрут кривої.
- •44. Перша квадратична форма поверхні. Її геометричний зміст і застосування.
- •45. Друга квадратична форма поверхні .Нормальна кривизна кривої на поверхні.
- •46. Асимптотичні напрямки на поверхні. Асимптотичні лінії поверхні. Класифікація точок поверхні.
- •47. Матрицы. Операции над матрицами. Ранг матрицы.
- •48. Полная и средняя кривизна поверхности. Понятие внутренней геометрии поверхности.
- •49. Слар. Класифікація і методи розв’язку.
- •50. Визначники і їх властивості
- •51. Лінійні векторні простори. Підпростори. Базис і розмірність. Координати вектора.
- •52. Лінійні оператори у векторному просторі. Ядро, образ, ранг, дефект.
- •53. Власні вектори і власні значення лінійного оператора. Умови діагоналізіруемості мтриці лінійного оператора.
- •54. Евклидово пр-во. Ортонормированный базис.
- •55. Квадратичні форми. Матриця квадратичної форми. Зведення квадратичної форми до канонічного виду.
- •56. Додатньо визначені квадратичні форми. Зведення пари квадратичних форм до канонічного виду одним перетворенням.
- •57. Сопряженные операторы. Самосопряженные операторы.
- •58. Группы, кольца, поля.
- •59. Гомоморфизм групп.
- •60. Высказывания и операции над ними. Таблицы истинности.
- •61. Сравнения по простому и составному модулю. Решение сравнений.
- •62. Мультиплікативна числова функція.
- •63. Многочлены от одной переменной. Теорема Безу. Теорема Штурма.
- •64. Симметрические многочлены.
- •66. Линейные дифференциальные уравнения 1-го порядка та методы их решения.
- •67 Ду, допускающие понижение порядка.
- •68. Неодн. Лин. Ду n-го порядка с пост. Коэф-тами, спец. Прав. Часть.
- •Метод неопр коэф-тов.
- •69. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння 2го порядку зі сталими коефіцієнтами. Метод варіації довільних сталих.
- •70. Лінійні однорідні диференціальні рівняння 2го порядку зі сталими коефіцієнтами. Узагальнення на випадок рівняння -го порядку.
- •71. Решение систем дифференциальных уравнений методом исключений.
- •72. Уравнения, приводящиеся к уравнениям в полных дифференциалах. Интегрирующий множитель.
- •73. Системи лінійних диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами та методи їх розв’язання.
- •74 Стійкість розв’язків диф.Рівнянь за Ляпуновим. Визначення стійкості розв’язків за першим наближенням.
- •75. Застосування теорії операційного числення до розв’язання диференціальних рівнянь.
- •76. Класичне поняття ймовірності. Геометрична ймовірність. Формула повної ймовірності. Формула Байєса.
- •77 Повторение испытании. Формула Бернулли. Формула Пуассона. Локальная и интегральная теоремы Муавра и Лапласа.
- •78. Высказывания и операции над ними. Таблицы истинности.
- •79. Решение систем линейных уравнений методом простых итераций
- •80. Решение нелин. Алгебраических ур-ий методом Ньютона.
- •81. Численное интегрир-е. Ф-ла трапеций.
- •82 Интерполирование функций. Интерпол. Полином лагранжа
- •83. Решение задачи коши для обыкновенного диф. Ур. Методом эйлера
- •84. Линейные однородные дифференциальные уравнения второго порядка с постоянными коэффициентами. Обобщение на случай уравнения n-ного порядка.
- •85. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння 2го порядку зі сталими коефіцієнтами. Метод варіації довільних сталих.
- •86. Решение систем дифференциальных уравнений методом исключений.
- •87. Линейные дифференциальные уравнения 1-го порядка та методы их решения.
- •88. Уравнения, что сводятся к уравнениям в полных дифференциалах. Интегрирующий множитель.
- •89. Системи лінійних диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами та методи їх розв’язання.
- •90. Стійкість розв’язків диф.Рівнянь за Ляпуновим. Визначення стійкості розв’язків за першим наближенням.
- •91. Застосування теорії операційного числення до розв’язання диференціальних рівнянь.
75. Застосування теорії операційного числення до розв’язання диференціальних рівнянь.
Оригинал и изображение
Преобразованием Лапласа, называется соотношение
которое ставит в
соответствие дейст. переменного
функцию комплексного переменного
.
Функция
– ядро преобразования Лапласа,
– параметр преобразования.
Оригиналом
называется
комплексная функция
действительного переменного
,
которая удовлетворяет условиям:
– однозначно непрерывна или кусочно-непрерывная ф-ция вместе со своими производными -го порядка в интервале
;
,
когда
<0;существуют такие постоянные >0 и
,
что для всех
>0
<
.
Простейшим примером
функции-оригинала есть единичная функция
Хевисайда:
.
Изображением
функции-оригинала
называется функция
комплексного
переменного
,
которая определяется інтегралом Лапласа:
Свойства преобразования Лапласа:
Свойство линейности. Если
и
–
любые комплексные постоянные, то
.Теорема подобия. Если
и число
>0,
то
.Теорема запаздывания. Если и число >0, то
.Теорема смещения. Если и – любое комплексное число, то
.Дифференцирование оригинала. Если и функции
есть оригиналами,
то
,
где
.
Дифференцирование изображения. Если ,
,
то
Интегрирование оригинала. Если , , то
Интегрирование изображение. Если , и интеграл
сходиться в полплощади
,
то
,
.Изображение периодичного оригинала. Если
,
то
.
76. Класичне поняття ймовірності. Геометрична ймовірність. Формула повної ймовірності. Формула Байєса.
Ймовірність
– це число, яке є мірою об’єктивної
можливості здійснення події. Ймовірність
події позначають P(A).
Найпростішими подіями, що відбуваються
в даній ситуації є рівноможливі.
Ймовірність появи кожної з n
рівноможливих подій повної сукупності
подій
.
Повна
сукупність несумісних подій – це події
,що
попарно-несумісні, тобто
для всіх
і хоча б одна з них відбувається, тобто
.
Геометрична ймовірність. На прямій виберемо відрізок Е і усередині нього відрізок (чи сукупність відрізків) А. Всередину відрізку Е «кидається» точка. Ймовірність її попадання на А знаходиться за формулою:
.
(1)
де
і
- довжина А і Е відповідно. Ймовірність
події А, знайдена за формулою (1),
називається геометричною ймовірністю
на прямій.
Аналогічно, якщо точка «кидається» всередину квадрата Е, то ймовірність її попадання в область А, що лежить усередині Е, знаходиться за формулою:
,
(2)
де
і
- площі
і
відповідно.
Ймовірність попадання точки всередину тривимірної області А при її киданні всередину куба Е аналогічним чином знаходиться за формулою:
,
де
і
- об’єми
і
відповідно.
Формула
повної ймовірності.
Нехай відбувається експеримент, про
умови котрого можна зробити
припущень (гіпотез), що взаємно виключають
одна одну:
.
Кожна з гіпотез – це деяка подія; в
сукупності вони попарно несумісні і
утворюють повну групу. Ймовірність
гіпотез може бути заздалегідь знайдена
і нехай вони дорівнюють
.
Зауваження.Якщо
при розв’язанні
задачі гіпотези введені правильно та
їх ймовірність знайдена вірно, то
справедлива рівність
.
Тепер розглянемо деяку подію А, ймовірність
якої треба визначити. При цьому спочатку
знайдемо умовну ймовірність
,
,…,
.
Ймовірність події А обчислюється за
такою формулою повної ймовірності:
.
Формула
Байєса. Якщо
- повна група подій
,
а А – довільна випадкова подія
,
така, що
,
то
.
