6. Повітряні маси і атмосферні фронти.

Географічною широтою зумовлене існування на Землі великих об’ємів повітря з подібними властивостями. Повітря, яке перебуває тривалий час над певною територією, набуває від неї схожих властивостей. Повітря має такі основні властивості – температуру, вологість, прозорість.

Великі об’єми повітря з однорідними властивостями, які рухаються як одне ціле називають повітряними масами.

Повітряні маси –

• За температурою – теплі і холодні;

• За вмістом водяної пари – сухі і холодні.

Виділяють 4 типи повітряних мас: Екваторіальний; Тропічні; Помірні; Арктичний та антарктичний – полярні.

Екваторіальний тип повітряних мас – панування низького тиску, високі температури ьа велика вологість повітря.

Тропічні – формуються між 30 і 40^о пв. і пд. ш., висока температура та низька вологість повітря.

Помірні – сформувались над материками та океанами, де проявляється мусонна діяльність. За властивостями відрізняються в різні сезони: Влітку – висока температура, висхідний рух повітря, опади (висока вологість); Взимку – низькі температури, низька вологість повітря.

Арктичний та Антарктичний типи повітряних мас – формуються над льодами Арктики та Антарктики, де низькі температури повітря і низька вологість повітря.

Місця, де стикаються повітряні маси із різними властивостями є атмосферними фронтами. Вони бувають теплі і холодні.

При нагріванні повітря, яке нагрівається над певною територією більше, ніж навколишнє, виникає атмосферний вихор. Тепле повітря легке і підіймається вверх, а з боків стікає холодне повітря. Такий вихор називається циклоном.

Отже, циклон – висхідні атмосферні вихори в області зниженого тиску, в якій вітри дмуть від країв до центру – проти годинникової стрілки в північній півкулі і за годинниковою стрілкою в південній. У центрі циклону тиск найнижчий, де повітря підіймається вверх. Воно охолоджується, утворюються хмари і випадають рясні дощі. Погода нестійка, часта зміна напряму вітру, температури.

Коли над землею високий тиск, а навколо нього тиск нижчий, виникає антициклон. Антициклон – низхідні атмосферні вихори в області підвищеного тиску, в якій вітри дмуть від центру до країв – за годинниковою стрілкою у північній півкулі, проти – в південній. В антициклоні повітря опускається і нагрівається. Погода ясна і суха, із слабким вітром.

Протягом року в тропосфері виникає кілька сотень циклонів та антициклонів. В діаметрі вони сягають до 3 тис. км. У тропіках над океанами виникають циклони малого діаметру. Повітря в них рухається з великою швидкістю, що призводить до руйнування будівель, лісів. Їх називають ураганами.

7. Загальна циркуляція атмосфери.

Повітря в атмосфері знаходиться у постійному русі, переміщуючись як вертикально так і горизонтально.

Загальною циркуляцією атмосфери називають систему крупно масштабних повітряних течій над земною кулею, тобто таких течій, які за своїми розмірами охоплюють великі частини материків і океанів.

Першопричиною переміщення повітря в атмосфері є нерівномірний розподіл сон. рад. та неоднорідність підстилаючої поверхні. Зумовлюють неоднакові t і тиск над поверхнею. Внаслідок з високих областей атмосферного тиску надходить повітря до областей з низьким атмосферним тиском. Найбільш характерною рисою загальної циркуляції атмосфери є утворення атмосферних збурень у вигляді циклонів і антициклонів.

Причини утворення загальної циркуляції атмосфери:

• Зональний розподіл атмосферного тиску,

• Зональний розподіл атмосферних мас.

Головні типи циркуляції атмосфери:

• Пасатна діяльність – в тропіках,

• Західне перенесення – в помірних широтах,

• Східні приполярні потоки – в полярних широтах.

Але ці типии циркуляції можуть порушуватись мусонним перенесенням і ускладнюватись циклонами та антициклонами.