- •Рухи планети Земля та їх географічні наслідки.
- •Типи земної кори та історія її розвитку.
- •Поняття про геосинкліналі і платформи.
- •Закономірності розподілу температур приземного повітря у просторі і часі.
- •Зонально-регіональні закономірності розподілу атмосферного тиску у різні сезони року.
- •Повітряні маси і атмосферні фронти.
- •Загальна циркуляція атмосфери.
- •Гідросфера. Світовий кругообіг води та водний баланс Землі.
- •Поняття про літосферу та рельєф. Класифікація форм рельєфу за розмірами. Закономірності планетарного рельєфу Землі.
- •Основні закономірності і будови розвитку географічної оболонки
- •Географічна оболонка Землі, її склад, межі і будова.
- •Гіпсометрія і орографія найбільших форм поверхні України
- •Тектонiчна будова I тектонiчнi структури території України
- •Морфоструктурний і морфоскульптурний рельєф України.
- •Радіаційні фактори клімату території України.
- •16. Розподіл кліматичних показників на території України
- •18. Ґрунтовий покрив території України.
- •17. Загальні риси річкової мережі україни Найбiльшi рiчкu України
- •19. Зміна основних компонентів природного середовища під впливом діяльності людини на території України. Природоохоронні території.
- •20. Фізико-географічне районування України. Природні комплекси Східноєвропейської рівнини
- •23. Кримські гори
- •21. Геоморфологічне районування Українських Карпат. Особливості рельєфу окремих геоморфологічних районів.
- •22. Порверхневі і підземні води Українських Карпат.
- •24. Природні комплекси Чорного та Азовського морів.
- •26. Природні умови атлантичного океану
- •27. Природні умови iндiйського океану
- •28. Природні умови пiвнiчного льодовитого океану
- •29. Загальна фізико-географічна характеристика Африки.
- •30. Загальна фізико-географічна характеристика Австралії.
- •31. Загальна фізико-географічна характеристика Антарктиди.
- •32. Загальна фізико-географічна характеристика Південної Америки.
- •33. Загальна фізико-географічна характеристика Північної Америки.
- •34. Загальна фізико-географічна характеристика Європи.
- •35. Загальна фізико-географічна характеристика Азії.
- •36. Фiзико-географiчне районування Африки.
- •37. Фізико-географічне районування Австралії.
- •38. Фізико-географічне районування Південної Америки.
- •39. Фізико-географічне районування Північної Америки.
- •40. Фізико-географічне районування Європи.
- •1. Европейський сектор арктики і субарктики
- •2. Фенноскандiя
- •3. Середньоевропейська рiвнина
- •4. Британськi острови і герцинська европа
- •5. Альпійська Європа
- •6. Середземномор’я
- •7. Схiдно-европейська рiвнина
- •8. Урал
- •41. Фізико-географічне районування Азії.
- •Фізична георафія
- •Рухи планети Земля та їх географічні наслідки.
32. Загальна фізико-географічна характеристика Південної Америки.
За обрисами Південна Америка подібна на великий трикутник, що звужується до півдня. Материк розміщений південніше екватора i тільки незначна його частина знаходиться в північній півкулі. За площею вона займає четверте місце серед ycix материків Землі.
Південна Америка з Пiвнiчною Америкою утворює одну частину світу. Сучасний сухопутний зв'язок мiж ними виник при утворенні Кордильєр. Молодий, довгий i вузький Панамський перешийок з'єднує материки. Межу мiж Пiвнiчною i Південною Америкою умовно проводять по Панамському каналу.
Південна Америка на пiвночi омивається Карибським морем Атлантичного океану, на сході - Атлантичним, а на заході - Тихим. Береги Південної Америки порiзанi слабо, тільки на пiвденно-захiдному узбережжi є вузькі затоки, а на східному - затоки в гирлах рік. Найбільша серед них - Ла-Плата.
Більша частина Південної Америки розмiщена в жаркому тепловому поясi.
Анди (Пiвденноамериканськi Кордильєри) - Найдовша гірська система на сушi - 9000 км. Їхні вершини пiднiмаються до 6000-6500 м. Найвища серед них - гора Аконкагуа (6959 м). Хребти Анд тягнуться вздовж узбережжя Тихого океану, то розходяться, то зближуються, утворюючи гірські вузли. Мiж хребтами в Центральних Андах розмiщенi плоскогiр'я.
Особливiстю клiмату Пiвденної Америки є той факт, що вона бiльшою частиною території лежить у низьких екваторiально-тропiчних широтах, а в субтропiках i помiрному поясi рiзко звужується. Орографiчнi особливостi сприяють меридiональному перенесенню повiтряних мас над материком. Як наслiдок, клiмат більшої частини Пiвденної Америки теплий i дуже вологий. Материк є «Найвологiшим» на 3емлi.
На клiмат пiвденної частини помiрного поясу Тихоокеанського узбережжя впливають зaxiднi вiтри помірних широт, якi приносять з океану багато вологи i вирiвнюють протягом року температури повiтря.
Важливу роль в утворенні клімату материка вiдiграють холодна Перуанська течія, яка майже вiд 500 пд. ш. доходить до екватора, та холодна Фолклендська течiя. Вони дуже охолоджують повiтря узбережних районiв i не сприяють утворенню опадiв. До схiдного берега материка пiдходить тепла Пiвденна Пасатна течiя, яка подiля€ться на Гвiансъку i Бразильську.
Значною мiрою на клiмат Пiвденної Америки впливає рельєф. Високi Анди на заходi заступають шлях повiтряним масам iз Тихого океану на схiд, а великi рiвнини на сходi материка вiдкритi для проникнення східних вологих повiтряних мас з Атлантичного океану, хоч вони й залишають певну частину вологи на схилах Бразильського i гвіанського Harip'їв.
На територiї Пiвденної Америки видiляють тaкi клiматичнi пояси: екваторiальний, субекваторiальний, тропiчний, субтропiчний i помiрний.
В Андах добре виражена висотна клiматична пояснiсть. У нижньому поясi rip клiмат не вiдрiзняється вiд клiмату оточуючих рiвнин. При пiдняттi в гори змiнюється температура i режим опадiв. Особливо суворий клiмат Анд у тропiчному поясi на високих центральних плоскоriр' ях, оточених хребтами, де повiтря дуже чисте i сухе. У Пiвденнiй Америцi досить густа сітка рiчок, чому сприяє вологий, на бiльшiй частинi її територiї, клiмат. Головним вододiлом мiж басейном Тихого i Атлантичного oкeaнів є Анди, проте Bci великi рiчки материка впадають в Атлантичний океан.