- •Рухи планети Земля та їх географічні наслідки.
- •Типи земної кори та історія її розвитку.
- •Поняття про геосинкліналі і платформи.
- •Закономірності розподілу температур приземного повітря у просторі і часі.
- •Зонально-регіональні закономірності розподілу атмосферного тиску у різні сезони року.
- •Повітряні маси і атмосферні фронти.
- •Загальна циркуляція атмосфери.
- •Гідросфера. Світовий кругообіг води та водний баланс Землі.
- •Поняття про літосферу та рельєф. Класифікація форм рельєфу за розмірами. Закономірності планетарного рельєфу Землі.
- •Основні закономірності і будови розвитку географічної оболонки
- •Географічна оболонка Землі, її склад, межі і будова.
- •Гіпсометрія і орографія найбільших форм поверхні України
- •Тектонiчна будова I тектонiчнi структури території України
- •Морфоструктурний і морфоскульптурний рельєф України.
- •Радіаційні фактори клімату території України.
- •16. Розподіл кліматичних показників на території України
- •18. Ґрунтовий покрив території України.
- •17. Загальні риси річкової мережі україни Найбiльшi рiчкu України
- •19. Зміна основних компонентів природного середовища під впливом діяльності людини на території України. Природоохоронні території.
- •20. Фізико-географічне районування України. Природні комплекси Східноєвропейської рівнини
- •23. Кримські гори
- •21. Геоморфологічне районування Українських Карпат. Особливості рельєфу окремих геоморфологічних районів.
- •22. Порверхневі і підземні води Українських Карпат.
- •24. Природні комплекси Чорного та Азовського морів.
- •26. Природні умови атлантичного океану
- •27. Природні умови iндiйського океану
- •28. Природні умови пiвнiчного льодовитого океану
- •29. Загальна фізико-географічна характеристика Африки.
- •30. Загальна фізико-географічна характеристика Австралії.
- •31. Загальна фізико-географічна характеристика Антарктиди.
- •32. Загальна фізико-географічна характеристика Південної Америки.
- •33. Загальна фізико-географічна характеристика Північної Америки.
- •34. Загальна фізико-географічна характеристика Європи.
- •35. Загальна фізико-географічна характеристика Азії.
- •36. Фiзико-географiчне районування Африки.
- •37. Фізико-географічне районування Австралії.
- •38. Фізико-географічне районування Південної Америки.
- •39. Фізико-географічне районування Північної Америки.
- •40. Фізико-географічне районування Європи.
- •1. Европейський сектор арктики і субарктики
- •2. Фенноскандiя
- •3. Середньоевропейська рiвнина
- •4. Британськi острови і герцинська европа
- •5. Альпійська Європа
- •6. Середземномор’я
- •7. Схiдно-европейська рiвнина
- •8. Урал
- •41. Фізико-географічне районування Азії.
- •Фізична георафія
- •Рухи планети Земля та їх географічні наслідки.
Зонально-регіональні закономірності розподілу атмосферного тиску у різні сезони року.
Атмосферний тиск - це сила, з якою тисне на кожну одиницю земної поверхнi стовп повiтря, розмiщений мiж поверхнею 3емлi й верхньою межею атмосфери. Вимiрюють цю силу здебiльшого у мiлiметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.) за допомогою барометрiв.
Повiтря тисне на земну поверхню в рiзних мiсцях з рiзною силою. Це пояснюеться нерiвномiрним нагрiванням поверхнi 3емлi, вiд якої, у свою чергу, нагрiвається повiтря. Припустiмо, що якась дiлянка земної поверхнi має вищу температуру. Вiд неї нагрiється i прилегле повiтря, яке почне пiднiматися. Пiднiмаючись угору (висхiдний потiк), повiтря тиснутиме на поверхню з меншою силою. Там, де повiтря опускається донизу (низхiдний потiк), воно сильнiше тисне на землю. Тому тут виникають зони високого тиску.
На piвнi моря атмосферний тиск близький до тиску стовпчика ртутi заввишки 760 мм. Цей тиск прийнято за нормальний атмосферний тиск.
Змiни атмосферного тиску. Атмосферний тиск змiнюється залежно вiд висоти мiсцевостi. Так, високо в горах атмосферний тиск набагато нижчий, нiж на piвнi моря. Це пояснюється тим, що з висотою стовп i густина повiтря зменшуються, а отже, зменшується i його тиск.
Атмосферний тиск змiнюється не тiльки з висотою, а й у горизонтальному напрямку внаслiдок перемiщення повiтря. Рiзниця тиску змушує повiтря рухатися iз зони високого тиску в зону низького тиску.
У результатi такого перемiщення на окремих територiях утворюється надлишок маси повiтря, що спричинює пiдвищення тут тиску.
Атмосферний тиск i самопочуття людини. Коли людина пiдiймається на значну висоту, її самопочуття значно погiршується через нестачу кисню i низький тиск. Уже на висотi близько 5 км доводиться застосовувати кисневi маски, хоча є спортсмени, якi пiдiймалися на Еверест (висота 8841 м) без кисневих масок, Проте це на межi можливостей людини.
Планетарнi «пояси» атмосферного тиску. На 3емлi видiляють кiлька основних смуг, витягнутих уздовж паралелей, з переважанням високого чи низького тиску. Їх називають поясами атмосферного тиску (мал. 1). В екваторiальних широтах, де висока температура тримається протягом усього року. Haгpітe повiтря постiйно пiднiмається, залишаючи за собою пояс низького атмосферного тиску. Пiднiмаючись над екватором, тепле повiтря охолоджується i поширюється в yci боки. Пiд дiєю сили обертання 3емлi великi маси цього повiтря опускаються в тропiчних широтах (поблизу 300 пн. ш. i пд. ш.). Опускаючись, повiтря тисне на земну поверхню i створює тут пояси високого атмосферного тиску. В приземному шарi повiтря рухається як на пiвнiч, так i на пiвдень, вiдповiдно до помірних чи екваторіальних широт.
У помірних широтах формується пояс зниженого атмосферного тиску, що пов'язано здебільшого з постiйним рухом повiтря. У полярних широтах утворюється пояс пiдвищеного тиску, що пояснюється переважанням тут низької температури впродовж року.
Розподіл атмосферного тиску на географiчнiй карті показують за допомогою лiнiй. Лiнiї, що з’єднують на карті точки з однаковим атмосферним тиском, називають iзобарами. 3а картою iзобар можна визначити особливостi просторового розподiлу атмосферного тиску на 3емлi, побачити областi високого та низького тиску, якi значно впливають на формування погоди у данiй мiсцевостi.