Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізична географія - державний шпори.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
363.01 Кб
Скачать

5. Альпійська Європа

В основі формування цієї області лежить альпійське горотворення. До неї належать гiрськi системи: Альп, Карпати, Стара-Планина, Рило-Родопи, Швабське i Баварське плато. Включає Венецiано-Паданську, Середньодунайську i Нижньодунайську рівнини, а також Гірський Крим i Керченський пiвострiв.

Більша частина Альпійської Європи розташована в зонi типово помiрного клiмату. Гiрські системи завдяки їх значній висоті та особливостям розташування по вiдношенню до напряму переносу вологих повiтряних мас характеризуються великою кiлькістю опадів, поширенi широколистяні лiси. Для Пiвденного берега Криму характернi середземноморськi ландшафти.

У межах країни спостерiгаються iстотнi вiдмiнностi природних умов окремих її частин, якi зумовлюються переважно особливостями рельефу та клiмату. На основi цього видiляють три фiзико-географiчнi областi: Альпiйська, Карпатська й Крим

6. Середземномор’я

До складу Європейського Середземномор’я входять райони з субтропiчним кліматом, де сухе літо і волога зима: Пiренейський, Апеннінський, Балканський пiвострови, бiльшiсть островів Середземного моря. Природна єдність визначається:

  • клiматичними умовами та морфоструктурними особливостями. Тут панують середземноморськi типи клiмату,

  • водного режиму рiк,

  • ґрунтового і рослинного покриву сiльськогосподарської спецiалiзації. Характернi ландшафти вiчнозелених лiсiв чагарників субтропчного поясу.

Видiляються такi природнi областi: Пiренейський, Апеннiнський i Балканський півострови.

7. Схiдно-европейська рiвнина

Схiдно-Европейська (Росйська) рiвнина — розташована в межах помiрних широт, що визначае помiрнiстъ клiматичних умов. Значна протяжнiсть у меридiональному i широтному напрямах зумовлює добре виражену широтну зональнiсть ландшафтiв.

Схiдно-Європейська рiвнина мае чiтку зональнiсть ландшафтiв вiд зони тупдри на пiвночi до зони пустель помiрного поясу на пiвденному сходi. Типовими для рiвнини е поступовi змiни ландшафтiв на близьких вiдстанях i великі вiдмiнностi мiж вiддаленими територiями. Холоднi тундри й сонячнi степи, заболочена тайга й безводнi пустелi, ялинова лiсотундра i дубовий лiсостеп — така рiзноманiтнiсть ландшафтiв цiєї фiзико-географiчної країни.

8. Урал

Уральськi гори являють вузький пояс, який простягається вiд Карського моря до степiв Казахстану. Загальна протяжнсть його з півночі на пiвдень становить близько 2000 км, а ширина лише в окремих мiсцях перевищуе 100 км.

Уральська фiзико-географiчна країна включає Передуралля, Гiрський Урал i Зауралля.

Значна протяжнiсть територiї, особливостi орографiчної будови та клiмату визначили закономiрностi висотної поясностi та широтної зональностi в поширеннi грунтово-рослинного покриву Уралу.

41. Фізико-географічне районування Азії.

Величезні розміри Азії, її положення між полярними широтами і екватором, масивність центральних частин, що поєднується з великою розчленованою околиць, створюють в її межах велику різноманітність природних ландшафтів. Зміна клімату з широтою, положення по відношенню до решти материка і океанів і крупні тектоніко-орографічні відмінності обумовлюють розділення Азії на крупні частини з природними умовами, що різко розрізняються.

І. ЗАХІДНА АЗІЯ

Ця частина Азії відома також вод назвою Передньої Азії. Вона включає півострови Мала Азія і Аравія і розташовану між ними територію по побережжю Середземного моря, Вірменське нагір'я і лежачі в межах СРСР Закавказзя і Великий Кавказ, Месопотамську низовина і Іранське нагір'я.

Велика частина Західної Азії лежить в субтропічному поясі. для неї характерне глибоке проникнення на схід західного перенесення взимку і пов'язані з ним зимові опади.

Аравія лежить в межах тропічного поясу і весь рік підпадає під вплив субтропічного максимуму і пасатну циркуляцію північної півкулі, у зв'язку з чим в її ландшафтах панують тропічні пустелі.

В межах Західної Азії в справжньому курсі розглядаються Мала Азія, Вірменське нагір'я, Іранське нагір'я, Азіатське Середземномор'я, Месопотамська низовина, Аравійський півострів і Сірійська пустеля.

ІІ. ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ

Своєрідність природних умов величезної частини Азії, розміщені між Алтаєм і Гімалаями, була відмічена ще Гумбольдтом, і їм же було введене поняття Центральної Азії як території, видаленим і захищеним високими хребтами від океанів і що характеризується пануванням пустинних ландшафтів.

Входять пустинні плоскогір'я на північ від Кунь-луня, нагір'я Тибету, всі внутрішні райони Азії, що не мають периферичного стоку (наприклад, Східний Памір). На сході межею Центральної Азії слід рахувати західне підніжжя Великого Хингана і східний край плоскогір'я Ордос і розташованих на північ від нього підведених ділянок.

Будучи відокремлена від океанів і замкнута з усіх боків високими хребтами, Центральна Азія характеризується континентальністю і аридністю клімату, дезорганізованістю поверхневого стоку і розвитком пустинних, напівпустинних і степових ландшафтів.

В межах Центральної Азії такі фізико-географічні області - ПІВНІЧНА МОНГОЛІЯ, ПІВДЕННА МОНГОЛІЯ І ПІВНІЧНИЙ КИТАЙ, ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ КИТАЙ

ІІІ. ВИСОКА АЗІЯ

На південь від пустинних плоскогір’їв Центральній Азії, між ними і низовиною Гангу і Інду, розташована система високих на земній кулі піднять із загальною середньою висотою більше 5000 м. Вона включає гірські хребти і нагір'я від гірського вузла Паміру, Гіндукушу і Каракоруму на заході до східних околиць нагір'я Тибету на сході. До неї належать також Гімалаї, все нагір'я Тибету, Куньлунь н Наньшань.

Утворюючи найбільший в світі орографічний бар'єр на шляху руху повітряних потоків, що входять в систему загальної циркуляції атмосфери, Висока Азія сприяє посиленню Азіатського антициклону, перешкоджає проникненню повітряних течій з Індійського і Тихого океанів в глиб материка і робить вплив на розповсюдження західного перенесення.

В межах Високої Азії беруть початок всі найбільші річки Азії і випробовують на собі її вплив аж до самих дельт.

Все це дає підставу для виділення Високої Азії як самостійної крупної частини Евразійського материка і такі області: Гіндокш і Карокорум, НАГІР'Я СИКАНО-ТИБЕТУ, ГІМАЛАЇ.

ІУ. СХІДНА АЗІЯ

Під Східною Азією розуміють окраїну материка, обернену до Тихого океану, починаючи від радянського далекого Сходу на півночі і закінчуючи південно-східним Китаєм. До східної Азії відносяться також і острови, супроводжуючі материк зі сходу: Сахалін, Курильські, Японські, Тайнань, Хайнань.

Основною закономірністю формування клімату Східної Азії є мусонна циркуляція, що створює різко виражену відмінність між вологим теплим і сухим холодним сезонами. Східна Азія лежить в помірному і субтропічному поясах, а на півдні заходить навіть в тропічний пояс, і температурні умови в її межах по напряму з півночі на південь змінюються. Характерною межею кліматичних умов Східної Азії є також інтенсивна циклонна діяльність уздовж тропічного і полярного фронтів, що викликає проходження ураганів катастрофічної сили, званих тайфунами.

В межах Східної Азії виділяються і характеризуються наступні області і групи областей: Північно-східний Китай з півостровом Корея, Південно-східний Китай, Японські острови.

У. ПІВДЕННА АЗІЯ

Розчленована берегової лінії, яка зростає в Південній Азії із заходу на схід, поєднується з великою різноманітністю рельєфу.

Південна Азія лежить в поясі субекваторіального і екваторіального клімату.

Для всієї її території характерні високі (більш 20°) середні річні температури, а для значної частини і малі амплітуди коливань температур протягом року. У острівній частині переважає екваторіальний клімат з рівномірними температурами і рівномірною вологістю протягом всього року.

У Південній Азії існують дуже чіткі фізико-географічні відмінності між окремими її частинами. У її межах виділяються наступні фізико-географічні області: Індо-Гангська низовина, півострови Індостан і Індокитай, Цейлон, острови Малайського архіпелагу і Філіппіни.