- •Рухи планети Земля та їх географічні наслідки.
- •Типи земної кори та історія її розвитку.
- •Поняття про геосинкліналі і платформи.
- •Закономірності розподілу температур приземного повітря у просторі і часі.
- •Зонально-регіональні закономірності розподілу атмосферного тиску у різні сезони року.
- •Повітряні маси і атмосферні фронти.
- •Загальна циркуляція атмосфери.
- •Гідросфера. Світовий кругообіг води та водний баланс Землі.
- •Поняття про літосферу та рельєф. Класифікація форм рельєфу за розмірами. Закономірності планетарного рельєфу Землі.
- •Основні закономірності і будови розвитку географічної оболонки
- •Географічна оболонка Землі, її склад, межі і будова.
- •Гіпсометрія і орографія найбільших форм поверхні України
- •Тектонiчна будова I тектонiчнi структури території України
- •Морфоструктурний і морфоскульптурний рельєф України.
- •Радіаційні фактори клімату території України.
- •16. Розподіл кліматичних показників на території України
- •18. Ґрунтовий покрив території України.
- •17. Загальні риси річкової мережі україни Найбiльшi рiчкu України
- •19. Зміна основних компонентів природного середовища під впливом діяльності людини на території України. Природоохоронні території.
- •20. Фізико-географічне районування України. Природні комплекси Східноєвропейської рівнини
- •23. Кримські гори
- •21. Геоморфологічне районування Українських Карпат. Особливості рельєфу окремих геоморфологічних районів.
- •22. Порверхневі і підземні води Українських Карпат.
- •24. Природні комплекси Чорного та Азовського морів.
- •26. Природні умови атлантичного океану
- •27. Природні умови iндiйського океану
- •28. Природні умови пiвнiчного льодовитого океану
- •29. Загальна фізико-географічна характеристика Африки.
- •30. Загальна фізико-географічна характеристика Австралії.
- •31. Загальна фізико-географічна характеристика Антарктиди.
- •32. Загальна фізико-географічна характеристика Південної Америки.
- •33. Загальна фізико-географічна характеристика Північної Америки.
- •34. Загальна фізико-географічна характеристика Європи.
- •35. Загальна фізико-географічна характеристика Азії.
- •36. Фiзико-географiчне районування Африки.
- •37. Фізико-географічне районування Австралії.
- •38. Фізико-географічне районування Південної Америки.
- •39. Фізико-географічне районування Північної Америки.
- •40. Фізико-географічне районування Європи.
- •1. Европейський сектор арктики і субарктики
- •2. Фенноскандiя
- •3. Середньоевропейська рiвнина
- •4. Британськi острови і герцинська европа
- •5. Альпійська Європа
- •6. Середземномор’я
- •7. Схiдно-европейська рiвнина
- •8. Урал
- •41. Фізико-географічне районування Азії.
- •Фізична георафія
- •Рухи планети Земля та їх географічні наслідки.
30. Загальна фізико-географічна характеристика Австралії.
Австралійський світ географічно унікальний. Це єдиний географічний світ, який цілком лежить у Пiвденнiй пiвкулi. Biн також єдиний, що не має сухопутного виходу до будь-якого iз сусідніх світів, адже його зусібіч оточують моря й океани. Назва материка безпосередньо вказує на його географічне розташування (австральний означає південний) - хоч i далеко від джерела домінуючої культурної спадщини, але досить близько до нових економічних можливостей Тихоокеанської окраїни.
У складі Австралії дві країни: Австралія, що відіграє головну роль у будь-якому плані, i Нова Зеландія. Мiж ними лежить Тасманове море. На захід простягається Iндiйський океан, на схід - Тихий.
Фiзико-географiчнi контрасти мiж обширною цiлiсною територією Австралії та видовженою розділеною на частини Новою Зеландією пояснюються їxнiм розташуванням на тектонічних плитах Землі. В Австралiї залягають геологічно найстарші породи нашої планети. Вона розташована у центрi однойменної Австралійської плити. Молодша та менш спабільна Нова Зеландія знаходиться у мiсцi зіткнення Австралiйської та Тихоокеанської плит. В Австралії рідко трапляються землетруси, а вивержень вулканів немає взагалі. У Новій Зеландії добре знають i те, i те. Відмiнностi у розташуванні простежуються i у відмінностях рельєфу. Найвище мicце Австралії - це Великий Вододільний хребет - гори, що простягаються вздовж східного узбережжя вiд пiвострова Кейп-Йорк до пiвденної частини штату Вiкторiя з продовженням на острові Тасманія. Найвищою вершиною цих старих гір, які зараз дуже еродовані, є гора Костюшко - 2228 м заввишки. У Новій Зеландiї гірські хребти значно вищi, а гора Кука сягає 3764 м.
На захiд вiд Великого Вододiльного хребта Австралiя загалом характеризується рівнинним рельєфом, окрім деяких місцин, як-от хребет Макдоннелл поблизу центру; переважають височини та низовини. Головний фізико-географічний регіон - Великий Артезіанський Басейн – є єдиним джерелом підземних водних ресурсів; без нього вся територія перетворилася б на пустелю. На півдні рельєф перетятий головною водною системою континенту - річками Муррей i Дарлінг.
На клімат Австралії впливають широтне розташування i внутрішня відокремленість. У цьому плані Австралія набагато розмаїтiша від Нової Зеландії, її клімат змінюється від тропічного на крайній пiвночi, де розкинулися тропічні ліси, до середземноморського подекуди на пiвднi. У внутрiшнix частинах континенту переважають пустелі та степи. Саме степи стали пасовиськами для десятків мільйонів голів домашньої худоби. Вологий помірний клімат на території Австралiї спостерігається лише на сходi, де розташоване економічне ядро країни. Нова ж Зеландiя цiлком перебуває пiд впливом Південного й Тихого океанів, тож клімат тут вологіший, помірний на пiвночi i холодніший на пiвднi.
31. Загальна фізико-географічна характеристика Антарктиди.
Це єдиний навколо полюсний материк, де найбільше зледеніння Землі: 99% території покрито льодами із середньою потужністю 1830 м. берегова лінія являє льодові обриви. В Антарктиді таке скупчення льодів, що коли б лід ростанув, то рівень Світового океану піднявся б на 62 м. Цілий материк лежить в межах полярного кола. Від найближчого материка – Північної Америки – відокремлена широкою протокою Дрейка (1000 км). Береги омивають води Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Є ряд морів, що неглибоко вдаються в сушу – Амундсена, Росса, Белінсгаузена.
В основі материка лежить Антарктична платформа з високими горами до 5000 м і величезними прогинами, подекуди 2500 м нижче рівня моря. Антарктида найвищий материк Землі, коли враховувати льодовий покрив, із середньою висотою 2040 м. льодовиковий панцир має куполоподібну поверхню. Антарктичні Анди є продовженням Анд Південної Америки з найвищою точкою в масиві Вінсон – 5140 м. льоди Антарктиди знаходяться в безперервному русі, повільно та поступово сповзаючи в океан зі швидкістю 1 км за рік. На узбережжі край відколюється і утворюються айсберги.
Антарктида найхолодніший материк на Землі. Причина зледеніння це географічне положення і висота. 90% сонячної радіації відбивається від поверхні материка. Сильне вихолодження материка відбувається в умовах полярної ночі. У внутрішніх районах температуре не піднімається вище – 30 оС влітку, а зимою середні показники доходять до – 60-70 оС. За рік випадає до 200 мм. опадів. На узбережжі зустрічаться невеликі ділянки суші, що вільні від льоду, - так звані оазиси. В літній час вони ледве прогріваються і звільняються від криги. На цих ділянках ростуть мохи і лишайники. На Антарктичному півострові ростуть травяні рослини. Постійними жителями цього материка є пінгвіни.