27. Природні умови iндiйського океану

Велuка частuна Iндiйсъкого океану розташована в niвденнiй niвкулi i цiлком у сxiднiй. На заходi океан обмежений берегами Африки, на пiвночi - €вразiї, на сходi - Австралiї, зондських островів, на пiвднi - Антарктиди. Iндiйський океан на пiвденному заходi широко зєднується з Атлантичним океаном, а на пiвденному сходi - з Тихим. Береговалiнiя розчленована слабо. В oкeaнi вiciм мopiв, великi затоки. Oстpовів порiвняно мало, найбiльшi серед них розташовані біля материків.

Велика частина океану лежитъ в екваторіальному, субекваторіалъному i тропiчному клiматичнux поясах, тiлъки південна частина охоплює високі широти, аж до субантарктичнux. Особливiстъ клiмату океану - сезонні вiтри мусони в його пiвнiчнiй частинi, що пiддається значному впливу суші. Тому в пiвнiчнiй частинi океану два сезони - тепла, тиха сонячна зима і жарке хмарне дощове, штормове лiто. На південь вiд 10^о пд. ш. південно-східний пасат. Пiвденнiше, в помiрних широтах, дyє сильний і стіикии зaxідний віmep. Кiлькiсть опадiв велика в екваторiальному поясi (до 3000 MM/piK). Дуже мало опадiв бiля берегiв Apaвiї, у Червоному Mopi i Перськiй затоцi.

У пiвденнiй частинi океану найзначніша південна Пасатна течiя i течiя Зaxiднux Вimpiв.

Середня температура поверхневих вод становить + 17^оС. Влiтку температура води в Перськiй затоцi пiднiма€ться до + 34 ^оС. У пiвденнiй пiвкулi темпера­тура вод знижується зi збiльшенням широти. Солонiсть поверхневих вод у багатьох районах вища, нiж середня, а в Червоному морі особливо велика (до 42‰).

Багатий i рiзноманiтний видовий склад риб. У пiвнiчнiй частинi живуть сарданелла, анчоус, скумбрiя, тунець, корифена, акули, летучi риби. Особливо багатий органiчний світ шельфу i коралових рифiв. Заростi водо­ростей облямовують береги Австралiї, Пiвденної Африки, ocтрові. € великi промисловi скупчення ракоподiбних (лангусти, креветкии).

Бiологiчнi ресурси Iндiйського океану використовуються мешканцями узбереж з давнiх часiв. До те­пер кустарні промисли риби й iнших морепродуктiв зберiгають важливу роль у господарствi багатьох країн. Азiатське узбережжя iнтенсивно розвиває сучасне рибне господарство. У великих масштабах здiйснюється опріснення солоних вод у країнах Близького Сходу, де гострий дефiцит прісної води.

Через Індiйсъкий океан проходятъ важливi mpaнcnopmнi шляхи. Персъка затока - головний нафто­експортний район cвiтy, звiдси починаються найбiльшi вантажопотоки нафти i нафтопродуктiв. Тому в цьому районi необхiднi систематичнi спостереження за станом водного середовища й охорона його вiд нафтового забруднення.

28. Природні умови пiвнiчного льодовитого океану

Пiвнiчний Лъодовитий океан - найменший з оке­aнiв Землi. Океан розташований у центpi Арктики, майже з ycix боків оточений сушею, що визначає особливостi його природи - клiмаm, гiдролоziчнi yмoвu. Межi океану проходять вiд Скандинавського пiвострова (620 пн. ш.), до Шетланд­ських i Фарерських островів, по Датськiй i Девicовiй, а також Берiнговiй протоках, через якi його води з'єднуються з водами Атлантичного i Тихого океанів. Берегова лiнiя сильно розчленована. В окeaнi дев'ять мopiв, на частку яких припадає половина всієї поверхнi океану. Найбiльше море - Норвезьке, найменше - Бiле. Багато одиноких островів i архiпелагiв.

Лъодовитий океан менш глибокий, нiж iншi океани. Близъко половини площi дна займає шелъф. Особливо широка смуга шелъфу бiля берегiв Євразiї. Ложе океану складаєтъся з декiлъкох улоговин, роздiленux пiдводнuми хребтами.

Особливості клімату визначаються полярним nоложенням океану. Тут формуються арктичнi nовiтрянi маси. Середня температура повітря узимку знижується до -40 ^оС, улiтку вона близька до О .

З Пiвнiчної Атлантики в океан під дією західних вітрів входить могутнiй потiк теплих вод. Температура поверхневих вод низька, бiльшу частина року вона близька до температури замерзання води при данiй солоностi ( -1 ^о – 2^о). Тiльки В субарктичних раио­нах вона пiдвищується до +5 ...+8^о С. Характерна риса океану - iснування льодy nротягом року.

Холоднi води Пiвнiчного Льодовитого океану малопродуктивнi, тому бiологiчнi ресурси океану невеликi. Лише в районах, що прилягають до Атлан­тики, бiологiчна продуктивнiсть зростає. Тут здiйснюється вилов риби, iснyє китобiйний промисел, але видобуток китiв чiтко лiмiтований. Мiсцеве зна­чення має промисел тюленiв, нерпи, моржiв.