33.Доведіть ефективність застосування методу «мозкового штурму» в економічній освіті. Наведіть приклад.

«Мозкова атака» — це метод розв’язування невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу, обговорити та здійснити їхній відбір.

Застосовуючи цей метод, група може швидко створити лист ідей, проблем, задач, які потребують розробки, швидко їх пояснити та зробити оцінку.

Основними перевагами методу «мозкового штурму» є:

-учні вчаться коротко й чітко виражати свої думки;

-метод викликає велику зацікавленість серед учнів;

-студенти вчаться слухати та вчити один одного;

-учителю легко підтримати «важкого учня»;

-метод являє собою активну форму роботи;

-напрацьовані рішення дають нові підходи до вивчення теми.

Ефективним цей метод вважають ще й тому, що студенти відкривають та створюють нові знання, набувають нові навички, вміння (зокрема, вміння функціонувати, працювати та приймати рішення у нестандартних ситуаціях), що дуже важливо для ефективної професійної діяльності у майбутньому.

Отже, узагальнюючи вище сказане, слід підкреслити, що використання цього методу у навчальному процесі, зокрема, при вивченні економіки, створює умови для розвитку самореалізації особистості та допомагає досягти високого інтелектуального розвитку учнів.

«Мозковий штурм» є прекрасним методом, щоби використати досвід учасників з метою розв'язування проблем і розробки ідей.

Прикладом "мозкового штурму" є гра "Що? Де? Коли?". Коли в учасників гри запитали, чому вони понад 25 років беруть участь у грі, вони відповіли, що вже не можуть обійтися без такої інтелектуальної зарядки і що це необхідно для розвитку їхнього інтелекту.

Для того щоб таке спілкування було ефективним, доцільно розглядати лише одну проблему. За кількістю учасників оптимальною буде група від 7 до 13 осіб. Важливо розмістити учасників по колу, щоб вони добре бачили один одного і були рівноправними. Психологічний бар'єр у такій групі зникає швидше, якщо склад учасників більш-менш однорідний. Необхідно також обмежити час обговорення (у межах від 15 хвилин до 1 години), бо дефіцит часу стимулює діяльність мозку.

16. Зробіть висновки щодо особливостей аудиторної та поза аудиторної самостійної роботи, а також шляхів її активізації в економічній освіті.

Підхід до цього питання спирається на загальну структуру навчальної діяльності, на визначенні мети навчання в умовах СП, розкритті методики розробки професійних завдань для СП, організації СП та її інформа-методичному забезпнченні.

Відповідно програма дій викладача складатиметься з таких етапів:вивчення посадових обов’язків вчителя економіки,аналіз навч плану,визначення можливого обсягу СП,підготовка переліку вмінь та знань, необхідних учневі в галузі основ економіки,підготовка письмових контрольних завдань для “вхідного контролю”,розробка банку професійно орієнтованих задач для СП,групування задач у блоки-завдання,визначення критеріїв оцінки виконання завдань,розробка системи заохочування.Форми активізації самостійної праці різноманітні, майже невичерпні. Напр, задачі та вправи, тренінги, спеціально розвиваючі нестандартні запитання, рольові ігри та вправи, тести на поглиблене розуміння иатеріалу, написання рефератів, програмоване навчання та контроль, комп”ютерні ігри тощо.

Вибираючи форми орган-Ї праці викладач повинен розуміти, що, житейські погляди на те, як отримати освіту, як вчитись, досить часто бувають хибними.

Основними формами самостійної праці є:

• слухання лекцій-уроків за заздалегідь розробленими викладачем конспектами-схемами, що в них учень вносить доповнення, почутті від учителя;

• проведення занять за зазделегідь визначеною темою з використанням спеціальних навчально-методичних розробок

У цих формах сам. д-ті дуже важливе значення має вільний вибір теми, форми і часу виконання праці. Традиційні форми СП також можуть бути об”єктом модернізації. Так, робота з підручником і конспектом лекції доповнюється аналізом конспекту-схеми викладача або підготовкою такого конспекту учнями. В цьому плані дуже важливо визначити співвідношення між аудиторною та позааудиторною СП, розробити відповідні методичні рекомендації, що потребує і спеціального методичного забезпечення навч процесу.Самостійна робота — це форма організації індивідуального (колективного) вивчення студентами навчального матеріалу в аудиторний і позааудиторний час. Метою самостійної роботи є сприяння формуванню самостійності як риси особистості, яка реалізується у вміннях систематизувати матеріал, планувати, кон­тролювати і регулювати свою діяльність в навчанні і практично­му житті.Роль самостійної роботи в навчанні перебільшити неможливо (хоча її обсяг можна!). Вона є серцевиною підготовки і учня, і фахівця.Самостійна робота як особлива форма пізнавальної діяльності студента/учня складається з набуття та закріплення знань і вмінь, виховання потреби до поповнення і оновлення знань а також розвитку особистості та індивідуальності тих, хто навчається,Вирізняють аудиторну самостійну роботу і позааудиторну.В системі організації активної самостійної роботи в аудиторії на лекціях застосовують проблемні питання; питання для зворот­ного зв'язку; дискусії. На семінарах це можуть бути бесіди, ре­ферати, робота в малих групах, тести, дискусії, колоквіуми, пресконференції і т.п. На практичних заняттях студенти самостійно виконують вправи, завдання, задачі. На консультаціях та іспитах теж проходить самостійна робота студентів. У позааудиторній роботі традиційно превалюють такі види робот, як опрацювання рекомендованої викладачем літератури; створення конспектів, опорних схем; написання рефератів, есе і доповідей; виконання задач-завдань, проектів, курсових і дипломних робіт.У наш час ставлення студентів до навчання стає вибірко­вим і прагматичним. Якщо студент не бачить користі в засво­єнні того чи іншого матеріалу, він не буде витрачати на нього свій час. (Тим більше, що досить великий відсоток студентів працює.) Таким чином, стимули до навчання слід шукати в продуктивному призначенні навчання: якщо вони мають місце — студент буде працювати.У викладанні економічних дисциплін головне: спиратись на суть основних понять і явищ, зміст і приклади наближати до реа­лій сучасного соціально-економічного життя. І тоді питання еко­номічної освіти і економічного виховання стануть ближче. Мож­на згадати старого математика, який говорив: «Яке ще виховання? В мене на занятті всі працюють!»Як визначає І. П. Підласий, життя дає різні приклади: в деяких випадках має сенс жорстко встановлювати і контролювати час, в інших — вимагати якості роботи. Відомо, що темпи, які учні встановлюють собі самі, завжди нижче максимально можливих. Якщо не встановлювати строки, то вправа не буде виконана, а п'ятий клас розтягнеться на шість років. Як нам діяти — вима­гати більшого чи задовольнитись меншим? У цьому відношенні можна згадати давню мудрість: «Все складне непотрібно. Все потрібне — просто».

Проблему підвищення ефективності організації самостійної роботи можна розглядати, на мою думку, не менше ніж з п'яти позицій. Перша позиція — це дослідження психологічних ас­пектів якісного засвоєння навчальної інформації. Друга пози­ція — це розвиток метакогнітивних навичок навчання, або як навчити учнів і студентів ефективно вчитись, сучасній культурі навчання. Третя позиція — це робота викладачів у рамках оп­тимізації і раціоналізації витрат часу на навчання і викладання як учнів, так і викладачів. Четверта позиція — це аналіз форм активізації самостійної роботи, а п'ята позиція — це методика розроблення організації самостійної роботи у рамках конкрет­ного модуля і курс