31.Охарактеризуйте вимоги до конкретних ситуацій (кейсів) та поясніть суттєві особливості їхньої класифікації.

При доборі ситуацій потрібно враховувати певні вимоги: орієнтацію на попит слухачів; відповідність реаліям життя; типовість, яка пов'язана з вивільненням від непотрібних деталей; повнота ситуації (наявність вихідної інформації та додаткових матеріалів).

Також кейси повинні задовольняти такі вимоги, а саме:

- відповідати чітко поставленій меті;

- мати відповідний рівень складності;

- ілюструвати декілька аспектів життя;

- мати національне забарвлення;

- бути актуальним на сьогоднішній день;

- ілюструвати типові ситуації;

- розвивати аналітичне мислення;

- провокувати дискусію;

-мати декілька рішень.

Використання проблемних професійних ситуацій на заняттях сприяє закріпленню теоретичних знань, формуванню на їх грунті професійних навичок і вмінь.

Класифікація кейсів (за Шеремета та Каніщенко):

- кейс, що вимагає прийняття управлінського рішення;

- кейс, що вимагає розробки стратегії;

- описовий кейс;

- кейс, що вимагає визначення проблеми;

- кейс, що вимагає застосування теоретичних понять.

Також розрізняють такі кейси, як:

-аналітичні або причинні;

-синтетичні або міри;

-вибору.

32.Оцініть позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті (подайте результати у вигляді таблиці або інтелект-карти).

Позитивні аспекти	Негативні аспекти
підвищує залученість студентів до навчального процесу	Ефективне використання кейсу потребує від викладачів ретельного планування
допомагає розширити аналітичну увагу та орієнтацію на вирішення проблем у студентів	багато часу на підготовку
сприяє навчанню без пресингу	недостатньо досліджений у педагогіці;
сприяє вихованню так званого «співчуття», коли студенти ідентифікують себе з героями кейсу, представляють себе в різних ролях чи ситуаціях	не сприяє глибокому вивченню педагогічних проблем і завдань
набуття професійних навичок, цінностей	потребує від викладача певного досвіду, глибоких знань у проведенні дискусії та аналізу "кейсової" ситуації
підштовхує слухачів до дискусії з застосуванням різних підходів, інтерпретацій та персоналій	викладач повинен вміти відмовитися від власних суджень та упереджень.

34.Розкрийте особливості організації навчальної гри в економічній освіті. Охарактеризуйте ф-ї керівника навчальної гри. Наведіть приклад реалізації вказаних ф-й під час ігрового навчання.

Навчальна гра – це групова вправа з метою вироблення і застосування оптимальних рішень, застосування навчальних методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну виробничу обстановку.

Особливостями організації навчальної гри є:

Наочність і простота конструкції (моделі). Не слід намагатися відобразити в грі всі функції та процедури управління реальною господарською діяльністю («зневажити зневажуване»).

Автономність тем і фрагментів гри, що вимагає певної гнучкості структури гри для того, щоб окремі її частини могли розігруватись відносно самостійно. Усе це дає змогу «налаштувати гру» для конкретного складу її учасників.

Можливість подальшого вдосконалення та розвитку конструкції (моделі) гри, «відкритість» ігрової моделі, яка дає їй змогу стати окремим блоком і входити в інші, складніші конструкції гри.

Раціональне поєднання в ігровому експерименті ігрової діяльності та діяльності з приводу гри. Гра є своєрідним полігоном, основою для діяльності з приводу гри. Ігри призначено для аналізу й визначення шляхів і способів удосконалення управління певною системою, для прийняття оптимальних рішень у даній конкретній ситуації. Цю мету може бути реалізовано в процесі діяльності з приводу гри.

Максимальне звільнення учасників від рутинних ігрових процедур. Це дає можливість приділяти більшу увагу аналізу й обговоренню проблем, які розглядаються.

Максимальне використання готових розробок (зокрема програм для ПК, економіко-математичних моделей тощо). Успішне проведення гри досягається в тому разі, коли в матеріалах для проведення гри міститься добре продумана та ретельно відпрацьована методика оброблення й систематизації ігрової та експертної інформації.

Спрямованість усіх елементів гри на вирішення проблеми, що розглядається. Проведення гри не є самоціллю. Кожна дидактична гра покликана допомогти прийняти оптимальне рішення, ефективно засвоїти певну навчальну інформацію тощо.

Навчальні ігри ефективно впливають на інтенсифікацію процесу навчання у вищих навчальних закладах і забезпечують активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів.

При розробці гри весь процес навчання треба подати як цілісну систему, кінцевою метою якої є вирішення принципових завдань навчання:1) Яким має бути учень; 2) Що він має знати; 3) Що він має вміти. Йдеться про необхідний комплекс особистісних і професійних якостей, заданих метою навчання. Етапи розробки ігор. Будь-які ігри передбачають наявність таких основних етапів:

Вступна часина (мета ігрового заняття).

Підготовча частина (правила гри).

Гра (постановка завдань, саме гра).

Аналіз результатів, підведення підсумків.

Ділові ігри можна побудувати по-різному: або кожен гравець перед грою отримує точні інструкції, або лише приблизний перелік того, що йому доведеться зробити. До опису навчальної гри мають увійти такі обов’язкові елементи:

Об’єкт імітації та його перетворення, яке досягається в результаті гри.

Мета і завдання гри.

Суть проблемної (конфліктної) ситуації.

Комплект ролей та функцій гравців.

Правила й умови гри, документальне забезпечення її.

Система ігрових оцінок.У ділових іграх має бути реальна конфліктна ситуація, елемент змагання і можливість використання різних сполучень економічних методів управління. Оцінювати треба не тільки дії гравців, а й якість моделювання економічних методів управління.

При розгляді інформації під час гри треба допомогти студентам спочатку знайти загальну основу для порівняння, зясувати структуру рішення, порівняти відповідні факти, знайти внутрішні зв’язки між ними й усвідомити систему залежностей відповідних економічних показників.

Дидактичні ігри різних модифікацій побудовані на застосуванні різноманітних ігрових методів. Їх застосування у процесі проведення лекцій, семінарських, практичних та інших типів навчальних занять під час вивчення педагогічних дисциплін сприяє засвоєнню, закріпленню й поглибленню знань студентів, удосконалює їхні практичні вміння та навички, створює сприятливі умови для ознайомлення майбутніх педагогів зі специфікою і особливостями педагогічної діяльності.

Ф-ї керівника навчальної гри:

- повинен враховувати ті принципи, які характеризують сутність гри, визначають її структуру, логіку, внутрішні зв'язки і забезпечують ефективність її використання;

- вироблення теоретичних і практичних умінь і навичок з конструювання гри;

- виступає як організатор та аналітик(Для застосування дидактичної гри в організації навчального процесу принципове значення має комплексний підхід. Він вимагає від викладача сконцентрувати всі зусилля на формування й розвиток у студентів позитивного ставлення до навчання, гуманних взаємин між ними);

- добір методів, засобів, форм навчання(Дидактичні ігри та ігрові заняття, які розробляються з урахуванням особливостей предмета і конкретних умов, як правило, визначаються емоційністю, динамічністю, вони викликають у студентів розумові та інтелектуальні процеси);

-організацію, стимулювання і релаксацію(забезпечує підтримку);

-контроль(стежить за правилами проведення гри,допомагає студентам);

-аналіз процесу гри й одержаних результатів(Підведення підсумків пізнавальної діяльності).

Отже, значення ігрових методів навчання у процесі пізнавальної діяльності студентів різнобічне. Ігри формують інтерес до предмету, забезпечують вивчення програмного матеріалу, активізують розумову діяльність, впливають на стосунки викладача і студентів, зближують навчання з майбутньою професією студента.

35. Запропонуйте методичну розробку проведення ділової гри з конкретної економічної теми. Розробіть етапи підготовки та проведення ділової гри.

Ділова гра – це відтворення діяльності керівників, управлінських кадрів, ігрове моделювання системи управління. Ділові ігри спрямовані на вироблення і розвиток професійно значущих якостей і вмінь, удосконалення діяльності колективів. Гра дозволяє ніби насправді пережити певну ситуацію. Це один із дієвих способів повернути навчання лицем до конкретної людської практики. Гра – це школа людських взаємовідносин, у ній нема особи, яка навчає, бо це школа соціального досвіду. Ігри засновані на методах активного навчання на базі імітаційних ігор називають управлінськими або діловими.

Ділову гру можна визначити як імітацію господарської чи іншої діяльності підприємства(організації, колективу)у навчальних, виробничих або дослідницьких цілях, яку група осіб виконує на моделі об’єкта. Цей метод вимагає від учасників визначення цілей заняття, передбачення розвитку ситуації, вибору стратегії дій, прийняття кількох оперативних рішень. В ділових іграх, ситуація, що розглядається, відбувається не в одному проміжку часу, а в її очікуваному розвитку. Сутність ділових ігор полягає у виконанні учасниками ролей. Вона базується на презентації власної думки, суджень з урахуванням умов, що виникають у даній ситуації. Характеристики цих умов залежать від базових знань учасників гри, їх інтелектуальних можливостей та професійної рефлексії. У підсумку гри потрібно прийняти рішення стосовно подальшої стратегії діяльності, а також кілька оперативних рішень. Проведення ділових ігор охоплює такі етапи:

Вступ

• Формулювання проблеми викладачем – Опис викладачем умов ситуації – Визначення ролей для учасників та визначення умов ситуації.

• Етап 1

Ознайомлення учасників з умовами гри відповідно до умов ситуації. – Обговорення учасників, аналіз аргументів, презентація ідей розв’язання проблем відповідно до компетенції ситуаційних ролей, які виконуються в грі.

• Етап 2Прийняття рішення відносно подальшої стратегії діяльності. Прийняття кількох оперативних рішень щодо реалізації стратегії.

• Етап 3Оцінка викладачем умов, дій і рішень, прийнятих у процесі навчання.

Розробимо ділову гру на тему «Прибуток підприємства»

Виділяють такі основні етапи підготовки та проведення ділової гри:

1.Визначити об’єкт імітації та загального кола проблем, які треба розв’язати під час ділової гри: Об’єктом імітації є підприємство. Під час ділової гри потрібно прослідкувати етапи формування прибутку підприємства 2. Конкретизація мети ділової гри, визначення складу й характеру очікуваних результатів: Мета гри - познайомити учасників із процесів формування прибутку від підприємницької діяльності, розвинути вміння складати Технологічні карти і вести елементарні фінансові розрахунки, проводити ділові переговори й укладати контракти. Завдання кожного учасника - організувати виробництво, тобто придбати всі необхідні економічні ресурси за одним із типів виробництва, зазначених у технологічній карті. Кожен учасник має прагнути максимізувати прибуток. 3. Визначення ресурсів, необхідних для ділової гри, призначення їх розпорядників: Кожен учасник на початку гри отримує у ведучого стартовий капітал. Учасники одразу заносять гроші на особистий рахунок, а економічні ресурси – у балансову відомість. 4. Визначення сфери прийняття рішення або їх переліку, які можуть приймати під час гри їх учасники:Учасники мають на власний розсуд розпоряджатися отриманим стартовим капіталом, та технологічною картою з метою максимізації прибутку. 5. Формування блок-схем гри. 6. Установлення системи штрафів та заохочень ігрового заохочення: за порушення правил ділової етики, учасникам знімаються від 1 до 3 балів. 7. Генеральна репетиція виправленого й уточненого варіанту ділової гри. Гра полягає у тому, що учасники під час активних переговорів і укладання торгових угод, прагнуть максимізувати одержаний прибуток. Гра може тривати від 1 до 1,5 годин. Переможцем гри стає той учасник, що має найбільшу величину капіталу.

36. Розкрийте суттєві особливості класифікації ігрових методів навчання та охарактеризуйте основні види дидактичних ігор в економічному навчанні. Наведіть приклад ігрових методик у процесі викладання економічних дисциплін.

Дидактична гра – це активна навчальна діяльність з імітаційного моделювання систем, явищ, процесів, а також майбутньої професійної діяльності.

Існують такі види ігрових методів навчання: атестаційні, ділові, дидактичні, імітаційні, інноваційні, дослідницькі, операційні, організаційно-діяльнісні, організаційні, проблемно-орієнтовані, профорієнтовані, рольові, ситуаційно-творчі, управлінські, навчальні та інші. У практиці викладання економічних дисциплін певне місце посідають такі види занять або вправ, як економічний кросворд, економічний КВН, економічний бій, диктант, економічне доміно, ігри-змагання, ігри-вікторини, ігри старт-фініш. Це своєрідні види завдань або рольових вправ, які активізують навчання, але функції ігор значно більші, ближче до рольових вправ.

Ділова гра – це відтворення діяльності керівників, управлінських кадрів, ігрове моделювання системи управління. Ділові ігри спрямовані на вироблення і розвиток професійно значущих якостей і вмінь, удосконалення діяльності колективів. Гра дозволяє ніби насправді пережити певну ситуацію. Це один із дієвих способів повернути навчання лицем до конкретної людської практики. Гра – це школа людських взаємовідносин, у ній нема особи, яка навчає, бо це школа соціального досвіду. Ігри засновані на методах активного навчання на базі імітаційних ігор називають управлінськими або діловими.

Рольова гра дає можливість виявити свої творчі можливості, всою індивідуальність, розвиває вміння входити в чужу роль, краще розуміти інших, більш об’єктивно аналізувати та краще розуміти власну поведінку і поведінку інших людей. Вона сприяє розвитку креативності учасників, стимулюючи їхню дослідницьку діяльність, і допомагає з’ясуванню своїх проблем і пошуку ресурсів та шляхів їх вирішення.

Комп’ютерні імітаційні ігри мають на меті дати можливість тим, хто навчається, застосувати знання, які вони мають, або засвоїти деякий обсяг інформації у формі засвоєння певних умінь. При цьому комп’ютерна гра виконує ілюстративну функцію. По суті в імітаційних інтерактивних іграх має місце зв'язок між ігровими ситуаціями і реальною професійною та соціальною діяльністю.

Приклад застосування ігрової методики – «Економічний бій» з дисципліни фінанси на тему «Фінанси домогосподарств». Гру проводять на занятті між рядами чи групами студентів після вивчення теми. Складаються квитки з двома однаковими питаннями, які повідомляють студентам заздалегідь, або з тих питань, що виносились на обговорення на семінарське заняття. Студенти по черзі беруть квитки і відповідають на питання. Журі оцінює відповіді в балах. Виграє той, хто набере більшу кількість балів. Якщо студенту важко відповісти, відповідає інший член команди, але оцінка знижується.

Типові питання для проведення даної методики: Дайте визначення фінансів домогосподарств.

1. У чому полягає суть доходів домогосподарств та напрямки їх дослідження.

2. З яких складових формуються грошові доходи домогосподарств.

3. Які показники визначають розмір доходів домогосподарств.

4. У чому полягає сутність витрат домогосподарств.

5. Що є основною метою інвестування в людський капітал.