7. Назвіть та охарактеризуйте складові системи інформаційно-методичного забезпечення процесу викладання економічної теми.

Інформаційно-методичне забезпечення – це система необхідних і достатніх умов навчання, що гарантують задоволення потреб в інформаційних джерелах і приписах, тобто в сукупності докуметнтації, в якій накоплені певні знання.

Інформаційно-методичними матеріали є: основні(учбові видання), додаткові (інф. мат-ли, приписи, учбова документація)

Методичне забезпечення: 1) опорний конспект-схема теми; 2)перелік основних понять, що треба повторити для розуміння теми; 3)перелік та пояснення основних понять і концепцій даноїтемиабо модель засвоєння бази знань з теми; 4) Визначення якому матеріалу слід приділити особливу увагу, які можливі труднощі та помилки можуть виникнути в учнів при засвоєнні теми; 5) запитання (з правильними відповідями), тестові запитання різного типу, завдання, задачі, графіки, ситуації для аналізу, рольові вправи тощо; 6) інформаційний блок; 7) що повинен знати та вміти учень з даної навчальної теми.

Учбова документація релізує допоміжні функції і скорочує час на виконання дій, які не складають мету навчання.

При підготовці кожної навчальної теми дуже важливою є її структуризація, найлогічнішою є така структура:

схема основних понять (кожному уроку(темі) передує схема, яка наочно відображає основний зміст, використані економічні поняття та їх взаємозв"язок)

тези навчальної інформації ( доцільно найважливішу навчальну інформацію виділяти іншим кольором, цитати і приклади - курсивом)

завдання різних видів (бажано використовувати завдання, які є проблемно орієнтованими)

тести (кожну тему завершує контрольний тест, що дозволяє встановити, чи досягнуто навчальної мети)

Усе це необхідно записати у карту методичного забезпечення уроку( лекції).

4. Обгрунтуйте необхідність розвитку економічного мислення особистості в системі економічної освіти.Запропонуйте методичні прийоми і засоби,впровадження яких у навчальний процес дозволить забезпечити розвиток економічного мислення тих,хто навчається.

Важливою метою економічної освіти можна вважати формування економічного мислення, а її результатом – економічно обгрунтовану практичну діяльність громадян України.

Тривалий час потреба в формуванні економічного мислення була відсутня, тому що за умов адміністративно-командної економіки нічого не треба було вирішувати самому, а людина не почувала себе безпосереднім учасником економічних відносин, їй не треба було впливати на хід економічних подій, не треба було виявляти творчу активність, здійснювати вибір свого місця в ек. системі. За ринкових відносин людина починає усвідомлювати не тільки цінність свободи вибору, а й відповідальність, що з вибором зв'язана. Тому перехід до нових ек. відносин потребує, не тільки розуміння, а й прискореного розвитку ек. мислення людей.За умов переходу країни до економіки ринкового типу еконо­мічне мислення органічно поєднує низку головних взаємозалеж­них моментів:

а) економічну теорію як підґрунтя всіх економічних галузевих наук, яка виявляє закономірності економіки, включно з ринковою;

б) економічну політику як науку й мистецтво;

в) учення про практичне господарювання й управління економі­кою.Ек. мислення — не просто багаж економічних знань, а здатність їх засвоїти, використати в практичному житті, іншими словами, це формування моделі економічної поведінки.Ек мислення розділяється на два основні типи. По-перше, це — повсякденне мислення, що формується суто на ґрунті безпосередніх життєвих спостережень у людини, яка не має жодної економічної підготовки. По-друге, це — наукове економічне мислення, яким, при­родно, володіє викладач економічних дисциплін. Воно передбачає найвищий рівень пізнання закономірностей розвитку економіки, потрібний для компетентного її регулювання з боку держави назасадах ринкового механізму функціонування.Серйозною помилкою нашої ек. освіти була і є орієтантація на освіту та навчання знанням, а не мисленню та поведін­ці в реальному житті. Вивчення економіки вже в школі повинно формувати ядро мотиваційного механізму економічно розумної по­ведінки молодої людини за умов ринку. Щодо методичних прийомів і засобів то в школу можна ввести наступні зміни:

1 Уведення до загальноосвітньої школи системи навчання у таких формах:

• факультативні заняття з економіки із залученням ;• формування економічних класів за зразком математичних, фізичних тощо;• організація на базі шкіл на комерційно-спонсорських засадах груп з поглибленим вивченням економіки та обов'язковими практичними заняттями (банківська справа, аудит і т. ін.).2. Створення неформальних юнацьких організацій — економічних клубів.3. Збільшення випуску популярної економічної літератури для школярів (комікси, економічні словники, сценарії ділових ігор, збірники економічних задач і т. ін.).4. Випуск теле- і радіопрограм економічного напрямку інформаційно-пізнавального та навчального характеру (конкурси, теле- і радіовікторини, телеігри).5. Упровадження ефективної системи оволодіння комп'ютерною грамотністю з використанням спеціальних програм, у тому числі економічного змісту.