- •2. Міжпредметні зв’язки курсу “Методика викладання економіки” з іншими дисциплінами.
- •7. Назвіть та охарактеризуйте складові системи інформаційно-методичного забезпечення процесу викладання економічної теми.
- •5. Викладіть власну точку зору щодо впливу економічних знань на формування економічної поведінки особистості.
- •6. Обгрунтуйте особливості формування економічної культури в системі економічної освіти.
- •10. Проаналізуйте основні типи навчальних занять з економіки в середній загальноосвітній школі.
- •8. Проаналізуйте різні види засобів навчання та особливості їх застосування при вивченні економічних дисциплін.
- •9. Вирізніть обов’язкові складники структури навчальної програми з будь-якої економічних дисциплін.
- •11. Проаналізуйте основні типи навчальних занять з економіки у внз.
- •12. Вирізніть та охарактеризуйте основні складники методики підготовки та проведення уроку з «Основ економічних знань» в загальноосвітній школі.
- •13. Розкрийте основні вимоги до навчального заняття з економіки та запропонуйте методи і прийоми підвищення його ефективності. Наведіть приклад реалізації запропонованих методів та прийомів.
- •14. Охарактеризуйте особливості методики викладання економічних дисциплін для студентів внз (можна у вигляді схеми або інтелект-карти).
- •15. Дайте визначення поняттю «самостійна робота» та розкрийте особливості її організації в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •33.Доведіть ефективність застосування методу «мозкового штурму» в економічній освіті. Наведіть приклад.
- •16. Зробіть висновки щодо особливостей аудиторної та поза аудиторної самостійної роботи, а також шляхів її активізації в економічній освіті.
- •17. Оцініть переваги і недоліки індивідуальних та колективних методів виконання самостійної роботи
- •18. Розробіть систему завдань для самостійної роботи в процесі вивчення конкретної теми з економіки.
- •19.Поясніть особливості організації контролю та оцінювання успішності студнтів за кредитно-модульною системою
- •20. Охарактеризуйте рівні навчальних досягнень учнів/студентів з економіки.
- •21. Поясніть суттєві особливості основних критеріїв оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки». Наведіть приклади використання вказаних критеріїв у навчальному процесі.
- •22.Оцініть переваги та недоліки та визначте сфери застосування активних методів навчання економіки.
- •23.Визначте фактори, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання.
- •24. Охарактеризуйте методи активізації роботи студентів на лекційних заняттях з економічних дисциплін.
- •25.Охарактеризуйте методи активізації пізнавальної діяльності студентів на семінарських та практичних заняттях з економічних дисциплін. Обґрунтуйте доцільність їх застосування. Наведіть приклад.
- •26.Охарактеризуйте сутність, цілі та особливості застосування методу дискусії в економічній освіті. Запропонуйте вимоги(критерії) до керівника дискусії.
- •27.Назвіть види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Визначте умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •28.Визначте основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії. Назвіть способи вирішення дидактичних завдань у процесі цієї дискусії.
- •29.Обґрунтуйте цілі та особливості застосування методу конкретних ситуацій при вивченні економічних дисциплін. Наведіть приклад застосування вказаного активного методу.
- •30.Спроектуйте основні етапи роботи з кейсом в процесі економічного навчання студентів.
- •31.Охарактеризуйте вимоги до конкретних ситуацій (кейсів) та поясніть суттєві особливості їхньої класифікації.
- •34.Розкрийте особливості організації навчальної гри в економічній освіті. Охарактеризуйте ф-ї керівника навчальної гри. Наведіть приклад реалізації вказаних ф-й під час ігрового навчання.
- •38. Розкрийте зміст сучасних технологій навчання в системі економічної освіти.
- •1. Визначте місце “Методики викладання економіки” як навчальної дисципліни в системі економічної освіти
23.Визначте фактори, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання.
Слово “активний “ означає “діяльний, дійсний”. Активні форми навчання, застосовувані в системі, інтенсифікують, тобто прискорюють і поглиблюють процес навчання, що дуже важливо в сучасних умовах.
Фактори, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання:
1. Необхідність перетворення знань у переконання, переконань в активну д-сть, з однієї сторони й інформаційний «вибух» з іншої.
2. Потрібно знайти дороги і засоби для навчання з повною віддачею, домогтися повної реалізації усіх природніх можливостей людини.
3. Запобігання перевантаження мозку людини механічними знаннями. Активна форма засвоєння матеріалу при наявності індивідуальних творчих задач значно збільшує потенціал мозку, запобігає розумовій перевтомі.
4. Творчий підхід. Творча напруга значно збільшує потенціал мозку.
5. У активному навчанні необхідно викликати позитивні емоции і мотиви людини.
6. Перевантаження, конфлікти, інтенсифікація розумової праці в процесі навчання є запорукою його прогресивного розвитку.
7. Завдання для колективу дозволяє виховувати в учнях такі якості: відпов-сть, почуття обов'язку, колективізм і ін.
8. Використання технічних засобів навчання, що повинні бути мобільні - таблиці, схеми, слайди, книги.
24. Охарактеризуйте методи активізації роботи студентів на лекційних заняттях з економічних дисциплін.
Основні форми активізації навчання: конспекти, конспекти-схеми, конспекти-схеми викладача, конспекти-заняття, ролеві ігри, зошити самопідготовки.Лекційні форми занять із застосуванням: лекція-дискусія, групова консультація, лекція у вигляді конспект-схеми.Продуктивний метод: частково-пошуковий, дослідницький, ігровий.Репродуктивний метод: пояснювально-ілюстративний, проблемний.Методи активізації навчання: аналіз конкретної ситуації, мозкова атака, ігрове проектування, імітаційні ігри, ділові ігри.Проблемний метод навчання – створення проблемних ситуцій.Проблемне навчання – система методів отримання знань у результаті розумової діяльності стосовно вирішення проблемних задач. До методів акт-ї навчально-пізнавальної діяльності студентів відносять:метод випадків, метод ситуацій
інсценізації
дидактичні ігри: симуляційні, управлінські, психологічні
метод дидактичних дискусій
пов”язані з поясненням матеріалу
групові
круглого столу
мозковий штурм
панельні “
Аналіз проблемних ситуацій як метод активізації навчання з економічних дисциплін.
Проведення занять із застосуванням методу аналізу конкретних ситуацій відрізняється від звичайних навчальних занять тим, що в основі такої ситуації лежить реальна проблема, яка може не мати однозначного вирішення. У традиційному навчальному завданні навпаки – чітко визначено, що дано, що треба шукати. Аналізуючи виробничі ситуації та проблеми, учні формують економічне мислення і моделюють основні етапи своєї майбутньої професійної діяльності. Аналіз виробничих ситуацій є характерним прикладом проблемного навчання, що в ньому якнайповніше реалізуються вимоги єдності практичної та теоретичної діяльності, звязок вузівської підготовки із господарською практикою, економічними експериментами, досвідом передових підприємств. Участь у розборі вирбничих ситуацій дозволяє розвивати певний рівень економічного мислення в учнів. Таке мислення вимагає від них уміння аналізувати явища і процеси, бачити в них економічний бік діяльності, вміння переводити мову статистичних даних у площину ділових пропозицій. У вирішенні бідь-яких проблемних ситуацій найкращих результатів досягає той, хто вміє відшукати можливості, яких не помічають інші. Ця якість просто необхідна майбутнім економістам.
Викор. ек. ігор у процесі викладання екон. дисциплін.
Використання економічних ігор у процесі навчання показує, що гра вчить застосовувати знання на практиці, розвиває творчі здібності, виховує почуття колективізму, посилює інтерес до майбутньої праці та впевненість у правильному виборі спеціальності. Студенти відзначають день гри як один з найкращих у студентському житті. Поряд з позитивними якостями економічні ігри мають ряд недоліків і обмежень, які необхідно враховувати при проведенні гри та оцінюванні результатів.
Учень не може приділити праці стільки часу, скільки необхідно, він змушений пристосовуватись до ритму гри.
Учень надто збуджується, часто виходить на межу емоційної тривалості.
Коли учень не повірить у реальність “запропонованих обставин” всі зусилля викладача будуть змарновані, а гра перетвориться на звичайний семінар.
За збалансованості умовних та реальних компонентів навчальна гра усвідомлюється і як умовна, і як реальна, а гра служить засобом розвитку особистості учасника. За переважання виробничої сторони гра стає одноплановою і “вироджується” у тренажер – складний, але такий, що принципово не відрізняється від інших (не ігрових) типів тренажерів.
Для підвищення ефективності ігор треба не копіювати реальну господарську ситуацію, а відтворювати основні звязки, які учні повинні виявити, зрозуміти та використати.
Методика проведення мозкового штурму
Відомі у практиці навчання та прийняття управлінських рішень методики проведення “мозкового штурму” МШ засновані на відомому психологічному ефекті колективної активації розумової діяльності. Коли взяти групу 5-10 чоловік та поставити перед ними завдання за 15-20 хвилин то за індивідуальної роботи буде видане 10-15 ідей, а за колективного обговорення за правилами МШ –50-100 ідей
Метод мозкового штурму включає:
1 етап-Постановка задачі 2 етап-Висловлювання ідей, кожен по черзі висловлює всі свої думки, ніхто його не перебиває не критикує, всі думки записуються.3 етап -Кожен учасник отримає загальний список всіх ідей і вибирає з них до 10 привабливих. Після цього кожен обґрунтовує 2-3 ідеї (повтори не допускаються) 4 етап ранжування ідей по кількості по результатам голосування, визначення 10 найкращих.Так повторюється декілька раз доки не залиштеся 2-3 основні рішення які і залишаються.
37. Оцініть переваги та недоліки застосування ігрових методів в економічній освіті у порівняні з традиційними методами навчання.
Гра як метод навчання дозволяє ніби пережити певну ситуацію. Це один із дійових способів повернути навчання лицем до конкретної людської практики. Гра – це активна навчальна діяльність з імітаційного моделювання систем, явищ, процесів, а також майбутньої професійної діяльності.
Традиційне навчання дає (гірше або ліпше) певну суму знань. Але ці знання засвоюються пасивно. Дуже важливий недолік традиційного навчання полягає в тому, що воно не розкриває процесу взаємодії людей, їхніх інтересів і потреб. Гра – це школа людських взаємовідносин. У грі немає особи, яка навчає. Процес навчання ведеться мовою дій, учасники гри вчаться і вчать через активні обопільні контакти. Гра – це школа соціального досвіду, що сприяє розвитку творчих здібносте, розвитку креативного мислення.
У процесі проведення ігор реалізуються такі психолого-дидактичні закономірності: принципи негайного застосування знань; зведення абстрактних знань і понять на рівень чуттєвого перетворення матеріалу; наближення до практичного розуміння економічних категорій та закономірностей; менша втомлюваність учасників гри.
У грі втілюється основна формула творчості: первісне абстрактне знання перетворюється на конкретне переживання. У грі формуються співпричетність, співпереживання та самооцінка. Якщо розглядати процес навчання як творче співробітництво викладача та учня, то активні методи навчання, а особливо гра, - це найкращий методичний засіб для підготовки людини до вирішення життєвих економічних проблем.