- •1. Надати схему кібернетичної моделі «чорний ящик». Фактори, параметри та вимоги, які до них пред’являються.
- •Проаналізувати класифікацію моделей. Основні етапи побудови моделей.
- •Проаналізувати класифікацію об'єктів дослідження
- •7. Розкрити сутність моделювання напруження течії металу на основі методу термомеханічних коефіцієнтів. Принципи побудови графічних залеж-ностей для термомеханічних коефіцієнтів
- •8. Раскрыть сущность метода получения формулы . Раскрыть сущность метода расчета констант в данной формуле.
- •9. Раскрыть сущность моделирования течения металла на основе метода планируемого эксперимента.
- •10. Проанализировать положения, которые определяют корректность постановки краевых задач омд.
- •11. Розкрити сутність граничних умов в задачах омт
- •12. Охарактеризувати основні положення постановки крайової задачи омт для лінійно в’язкового нестисливого середовища
- •13. Математическая модель внутреннего механизма процессов омд
- •14. Розкрити сутність основних положень методу рішення крайової задачі щодо визначення формозміни полоси при її прокатці на гладких циліндричних валках
- •15. Охарактеризувати варіаційні принципи рішення крайових задач омт
- •16. Розкрити сутність планування фізичного і розрахункового експерименту Класифікація планів.
- •18. Визначення рівнів, інтервалів варіювання і області визначення факторів при плануванні експерименту. Надати формулу перерахунку натуральних значень факторів у кодові
- •19. Виконати аналіз кінематичних та змішаних граничних умов в задачах омт
- •20. Моделювання процесу охолодження розкату за рахунок випромінювання шляхом рішення диференціального рівняння Стефана-Больцмана
- •21. Навести в загальному вигляді послідовність визначення коефіцієнтів та складання рівняння регресії зв’язку між силою прокатки та показанням месдоз при таруванні
- •22. Навести в загальному вигляді послідовність визначення середньо-арифметичних параметрів сили прокатки та показань месдоз при таруванні
- •23. Навести в загальному вигляді послідовність отримання коефіцієнту кореляції та навести його оцінку при визначенні зв’язку між силою прокатки та показанням месдоз при таруванні
- •24. Навести в загальному вигляді послідовність визначення інтервалу та заповнення таблиці групування даних при побудові статистичної моделі розподілу сили або моменту прокатки у калібрі
- •25. Навести в загальному вигляді послідовність побудови гістограми розподілу сили або моменту прокатки у калібрі по інтервалам групування даних дослідження.
- •28. Навести в загальному вигляді послідовність визначення сили прокатки, з описанням усіх параметрів, що входять до математичних залежностей, які використовуються під час моделювання процесу прокатки
- •30) Обґрунтувати моделювання оптимального розкрою злитків і штанг на заготовки шляхом мінімізації маси металу, що йде на різ та в обріз.
18. Визначення рівнів, інтервалів варіювання і області визначення факторів при плануванні експерименту. Надати формулу перерахунку натуральних значень факторів у кодові
Планирование эксперимента требует разработки план матрицы.
Например, для трех факторов:
План-матрица эксперимента |
|||||||
|
X1 |
X2 |
X3 |
e |
u |
T |
|
Ядро плана |
-1 |
-1 |
-1 |
|
|
|
|
2 |
+1 |
-1 |
-1 |
|
|
|
|
3 |
-1 |
+1 |
-1 |
|
|
|
|
4 |
+1 |
+1 |
-1 |
|
|
|
|
5 |
-1 |
-1 |
+1 |
|
|
|
|
6 |
+1 |
-1 |
+1 |
|
|
|
|
Звездные точки |
-1 |
+1 |
+1 |
|
|
|
|
8 |
+1 |
+1 |
+1 |
|
|
|
|
9 |
-1.215 |
0 |
0 |
|
|
|
|
10 |
+1.215 |
0 |
0 |
|
|
|
|
11 |
0 |
-1,215 |
0 |
|
|
|
|
12 |
0 |
+1.215 |
0 |
|
|
|
|
13 |
0 |
0 |
-1.215 |
|
|
|
|
Нулевые значения |
0 |
0 |
+1.215 |
|
|
|
|
15 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
Составлению плана должен предшествовать тщательный анализ объекта исследования с целью установления параметра их факторов.
Число факторов если оно большое резко усложняет задачу. На практике необходимо выделить диапазон, в котором исследователя интересует зависимость параметра от данного фактора. Наибольшее значение фактора принимается за верхний уровень, наименьшее значение за нижний уровень. Интервал варьирования от среднего значения до +1 или -1.
+1
-1
0
+1,215
-1,215
-1
+1
0
δ
δ
Переход к полученному нелинейному уравнению выполняется тогда, когда линейное уравнение дает большую ошибку аппроксимации, а коэффициент корреляции низкий.
После этого нужно найти натуральное значение факторов в каждом опыте. Это выполняется по формуле: →
где хi – кодовое значение фактора; Хi – натуральное значение фактора; xio – натуральное значение фактора на среднем уровне;
δ – интервал варьирования.
Реализация опытов дает у запишем вид: у=f(хi). Константы находятся по методу наименьших квадратов.