32 Функция iff у access

Функцію IIf можна використовувати скрізь, де можна використовувати вирази. Функція IIf використовується для перевірки істинності або хибності виразу. Якщо вираз істинний, функція IIf повертає одне значення; якщо він хибний, IIfповертає інше значення. Значення, які повертатиме функція IIf, вказуються самостійно. Синтаксис

IIf(вираз, істинна_частина, хибна_частина)

Функція IIf використовує такі аргументи:

Вираз- Обов’язковий. Вираз, який потрібно обчислити.

істинна_частина- Обов’язковий. Значення або вираз, який повертається, якщовираз має значення True (істина).

хибна_частина- Обов’язковий. Значення або вираз, який повертається, якщовираз має значення False (хибність).

Функція IIf завжди обчислює обидва значення істинна_частина тахибна_частина, незважаючи на те, що вона повертає лише одне з них. З цієї причини можна очікувати небажаних побічних результатів. Наприклад, якщо обчислення хибної_частини призведе до помилки ділення на нуль, помилка виникне навіть тоді, коли вираз є істинним (True).

Приклади

Використання функції IIf у формі або звіті    Припустімо, існує таблиця «Клієнти», в якій міститься поле з іменем «Країна/Регіон». У формі потрібно вказати, чи є італійська мова першою мовою контакту. Для цього можна додати елемент керування та вказати в його властивості Джерело елемента керування (Control Source) функцію IIf, наприклад таким чином:=IIf([Країна/Регіон]="Італія", "Італійська", "Інша мова")

Якщо відкрити форму в поданні форми, в елементі керування відображається «Італійська», якщо значенням поля «Країна/Регіон» є італійська, або «Інша мова» — якщо поле «Країна/Регіон» має будь-яке інше значення.

Використання функції IIf у складних виразах    В обох частинах оператора IIfможна використовувати довільні вирази. Вирази IIf можна також вкладати й виконувати завдяки цьому послідовність залежних обчислень.

Припустімо, наприклад, що ви працюєте в бібліотеці. База даних бібліотеки має таблицю з іменем «Видавання», в якій міститься поле «Термін», де вказується дата, до якої слід повернути певну книгу. Можна створити форму, яка вказуватиме стан виданих книг, за допомогою функції IIf у властивості елемента керування Джерело елемента керування (Control Source). Зробити це можна таким чином:

=IIf([Термін]<Date(),"ПРОСТРОЧЕНО",IIf([Термін]=Date(),"Термін настав","Термін ще не настав"))

Якщо відкрити форму в поданні форми, елемент керування відображає текст «ПРОСТРОЧЕНО», якщо значення поля «Термін» менше поточного значення; «Термін настав», якщо воно дорівнює поточній даті; і «Термін ще не настав» — в іншому разі

33 Двоосеві діаграми.Призначення, методи створення.

Дані, розташовані на аркуші у вигляді рядків або стовпців, можна зобразити на стовпчастій діаграмі. Стовпчасті діаграми корисні для відображення змін у даних із плином часу або для наочного порівняння елементів.

На стовпчастих діаграмах категорії зазвичай відкладаються по горизонтальній осі, а значення – по вертикальній.

Існують такі підтипи стовпчастих діаграм:

• Звичайні плоска та об'ємна стовпчасті діаграми На звичайних стовпчастих діаграмах порівнюються значення між різними категоріями. Плоска стовпчаста діаграма відображає значення у вигляді плоских вертикальних прямокутників. На об'ємній стовпчастій діаграмі дані відображаються прямокутниками об'ємного вигляду. Третя вісь даних (вісь Z) не використовується.

Стовпчасту діаграму можна використовувати для категорій, які представляють:

• діапазони значень (наприклад, кількість товару);

• градацію особливих шкал (наприклад, шкалу Лайкерта з такими поділками як «цілком погоджуюсь», «погоджуюсь», «байдуже», «не погоджуюсь», «категорично не погоджуюсь»);

• імена, які не мають певного порядку (наприклад, назви товарів, географічні назви або імена осіб).

• Плоска та об'ємна стовпчасті діаграми з накопиченням Стовпчасті діаграми з накопиченням показують відношення окремих елементів до цілого, порівнюючи внески кожного значення до загального підсумку по різних категоріях. Плоска стовпчаста діаграма з накопиченням відображає значення у вигляді плоских вертикальних прямокутників, поставлених один на один. На об'ємній стовпчастій діаграмі з накопиченням дані відображаються прямокутниками об'ємного вигляду. Третя вісь даних (вісь Z) не використовується.

• Нормовані плоска та об'ємна стовпчасті діаграми з накопиченням Нормовані стовпчасті діаграми з накопиченням порівнюють відсоткові внески кожного значення до загального підсумку по різних категоріях. Нормована плоска стовпчаста діаграма з накопиченням відображає значення у вигляді плоских вертикальних прямокутників, приведених до 100% і поставлених один на один. На об'ємній нормованій стовпчастій діаграмі з накопиченням дані відображаються прямокутниками об'ємного вигляду. Третя вісь даних (вісь Z) не використовується.

До нормованої стовпчастої діаграми з накопиченням можна звернутися, якщо є два або кілька рядів даних і потрібно зробити наголос на їх внеску до цілого, особливо якщо підсумок однаковий для кожної категорії.

• Об'ємна стовпчаста діаграма В об'ємних стовпчастих діаграмах використовуються три доступні для змінення осі (горизонтальна, вертикальна та вісь глибини) та порівнюються точки даних по горизонтальній осі та осі глибини.

До об'ємної стовпчастої діаграми можна звернутися, коли потрібно порівняти дані як між категоріями, так і між рядами, оскільки на діаграмах цього типу категорії відображаються як уздовж горизонтальної осі, так і вздовж осі глибини, тоді як по вертикальній осі відкладаються значення.

• Циліндрична, конічна та пірамідальна діаграми Для діаграм цього типу пропонуються такі самі звичайні, з накопиченням, нормовані з накопиченням і об'ємні різновиди, що і для стовпчастих діаграм із прямокутними стовпчиками. Спосіб подання й порівняння даних у них точно такий самий. Єдина відмінність у тому, що в цих діаграмах замість вертикальних стовпчиків використовуються циліндри, конуси та піраміди.

Методи створення

Більшість діаграм, наприклад стовпчасті діаграми або гістограми, можна будувати на основі даних, упорядкованих у рядки або стовпці на аркуші. Проте для деяких типів діаграм (наприклад, секторних і бульбашкових) потрібно впорядкувати дані особливим способом.

1. Упорядкуйте на аркуші дані, з яких потрібно побудувати діаграму.

Дані може бути об’єднано в рядки або стовпці – Excel автоматично визначає найкращий спосіб нанесення даних на діаграму. Проте для деяких типів діаграм (наприклад, секторних і бульбашкових) потрібно впорядкувати дані особливим способом.

2. Виділіть клітинки з даними, які потрібно використати в діаграмі.

3. На вкладці Вставлення у групі Діаграми виконайте одну з таких дій:

• Виберіть тип діаграми, а потім виберіть підтип, який потрібно використати.

• Щоб переглянути всі доступні типи діаграм, натисніть кнопку, щоб відкрити діалогове вікно Вставлення діаграми, а потім, користуючись стрілками, перегляньте типи діаграм.