- •1. Предмет та методи вікової психології
- •2. Поняття розвитку. Основні фактори та рушійні сили психічного розвитку
- •3. Основні положення культурно-історичної концепції формування вищих психічних функцій (л.С. Виготський)
- •Соціальна ситуація розвитку в немовлячому віці. Маніпулювання предметами і рухова активність
- •Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку. Предметна та ігрова діяльність в ранньому віці
- •6. Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці. Діяльність дошкільників
- •Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Основні труднощу до умов навчання в школі
- •8. Навчальна та трудова діяльність молодших школярів
- •9. Соціальна ситуація розвитку підлітків. «Криза тринадцяти років»
- •10. Характеристика діяльності підлітків
- •11. Соціальна ситуація розвитку та провідний вид діяльності старшокласників, особливості їх пізнавального розвитку
- •12. Особистісний розвиток у ранній юності
- •13. Соціальна ситуація розвитку та психологічні особливості молодої людини (20-30 років)
- •14. Поняття та предмет психології виховання. Теорії виховання
- •15. Фактори формування особистості в процесі виховання. Інститути виховання
- •16. Формування та зміна соціальних установок
- •17. Самовиховання: умови, етапи, методи
- •18. Фізичне та гігієнічне виховання в ранні роки
- •Основні напрямки виховання в дошкільному та молодшому шкільному віці
- •Зміст понять "навчальна діяльність", "навчання", "учіння", "научіння"
- •21. Моральне виховання підлітків та юнаків. Формування свідомої дисципліни.
- •22. Характеристика традиційного, проблемного та програмованого навчання
- •24. Професійно-педагогічні особливості педагога
- •25. Поняття та характеристика навчальної мотивації
22. Характеристика традиційного, проблемного та програмованого навчання
Традиційне навчання (пояснювально-ілюстративне) - напрямок навчання, побудований на повідомленні навчальної інформації вчителем учню в процесі безпосереднього спілкування.
Характеристики традиційного навчання:
нестача практичних занять (інформаційно-повідомляючий характер);
неприпустимість будь-яких сумнівів у змісті навчального матеріалу (догматичний характер);
пасивна позиція учня (суб’єкт-об’єктний характер).
Разом з тим, традиційне навчання не можна вважати однозначно “поганим”. Дана форма навчання може бути досить ефективною в роботі з людьми, що мають аналітичний склад розуму, або в ситуації нестачі часу.
Проблемне навчання (А.М. Матюшкін, Л.В. Занков) - напрямок навчання, побудований на вирішенні учнями теоретичних і практичних завдань у спеціально створених проблемних ситуаціях.
Центральним поняттям даного напряму є проблемна ситуація, тобто таке навчальне завдання, вирішення якого є в силу конкретних причин утрудненним. Характеристики проблемного навчання:
наявність протиріччя між відомим і невідомим, наявними уміннями і тими, що вимагаються для вирішення завдання;
евристичний характер, який передбачає самостійну дослідницьку діяльність учнів;
складність (за Л.В. Занковим, – лише принцип “високого рівня трудності” стимулює розумовий розвиток дітей; надто легкі завдання його гальмують). Разом з тим, складне завдання, яке не містить протиріччя і може бути виконаним за допомогою раніше повідомлених вчителем, а не здобутих самостійно, знань, не є проблемним.
Етапи проблемного навчання:
усвідомлення проблемної ситуації;
формулювання проблеми на основі аналізу навчального завдання (конкретизація завдання, складання алгоритму, його вирішення);
вирішення проблеми, яке передбачає висування, перевірку та зміну гіпотез щодо вибору способів вирішення;
остаточна перевірка правильності вирішення проблеми.
У залежності від того, які етапи самостійно проходить учень в процесі вирішення завдання, В.А. Крутецький виділяє наступні ступені проблемності навчання:
нульова (традиційне навчання): вчитель сам визначає проблему, формулює її і вирішує;
перша: вчитель визначає і формулює проблему, але вирішує її учень;
друга: вчитель визначає проблему, а учень формулює її та вирішує;
третя: вчитель здійснює керівництво та контроль, а учень сам визначає сутність проблеми, формулює її та вирішує.
Даний напрямок навчання, розроблений Б. Скіннером, побудований на використанні учнем спеціального програмованого підручника або дидактичної комп’ютерної програми, створеної з урахуванням принципів програмованого навчання.
Основні положення даного напряму було розроблено в 1954 р. біхевіористом Б. Скіннером з метою раціоналізації управління навчальним процесом. Вони передбачають пошук учнем потрібної реакції (правильної відповіді) на систему спеціально підібраних стимулів (завдань дидактичної програми).
Характеристики програмованого навчання:
розподіл навчального матеріалу на окремі невеликі частини;
надання порцій матеріалу кожному учневі індивідуально за допомогою комп’ютера чи підручника;
здійснення покрокового контролю засвоєння учнем кожної порції навчального матеріалу; контроль проводиться за допомогою комп’ютерної програми і обов’язково коментується вчителем:
у разі правильної відповіді дається нова порція матеріалу;
у разі помилки учню надаються пояснення і нові вправи на засвоєння цієї ж теми.
Форми програмування:
лінійне (Б. Скіннер): учні заповнюють своїми відповідями спеціально відведені для цього прогалини; учнів одразу інформують, чи були їх відповіді правильними, чи ні;
розгалужене (Н. Кроудер): завдання мають форму питаннь з безліччю варіантів відповідей на них; учні обирають потрібний варіант та аргументують свій вибір; у разі припущення помилок вчитель вказує на них, після чого учень виконує завдання знову. Дана форма програмування дозволяє виявити причини помилок учнів і забезпечує розуміння, а не механічне запам’ятовування матеріалу;
змішане: передбачає поєднання як лінійного, так і розгалуженого програмування.
“+” Переваги програмованого навчання:
індивідуальний темп роботи кожного учня;
мінімізація нерозуміння матеріалу, що був пройдений.
“–“ Недоліки програмованого навчання:
орієнтування учня на вибір одного із запрограмованих варіантів відповіді без необхідності самостійно формулювати свою думку, мислити за рамками програми;
нетворчий характер.
Програмоване навчання є ефективним у поєднанні з іншими видами навчання.