5. Проблема норм та паталогії психічного розвитку. Розвиток і розпад психіки. Принципи патопсихологічних досліджень

Проблема норми і патології.Здоров'я і хвороба- дві форми життя. Стан здоров'я і стан хвороби можуть багаторазово переходити один в одний. Вчення про життєдіяльність хворого організму, про виникнення , перебіг і завершення хвороби називається загальною нозологією. Норма - дуже загальне поняття, воно стосується всіх процесів і явищ органічного та неорганічного свічу.. Терміном "здоров'я" характеризуються тільки живі істоти. Це найбільш загальна якісна оцінка живого організму в конкретний період його існування . Терміни "норма" і "здоров'я" близькі за суттю, але не тотожні. Можна бути здоровим за абсолютною більшістю загальноприйнятих покійників і все ж помітно відрізнятися за деякими з них (напр., за ростом, манерою поведінки, тривалістю сну, режимом праці й відпочинку) і навпаки, хворий організм може не мати явних відхилень від загальноприйнятої норми, а іноді (напр., за розумовими здібностями) стояти вище від більшості людей. Тут маються на увазі середню статистичні показники норми або межі фізіологічних коливань, визначені на підставі обстеження багатьох , іноді десятків тисяч людей. Якщо параметри конкретної людини збігаються із середньостатистичними, або ж не виходять за межі фізіологічного діапазону, то таку людину вважають здоровою"Здоров'я - це стан повного фізичного, психічного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб, або фізичних вад". Хвороба- це порушення життєдіяльності організму—під впливом факторів внутрішнюго середовища. У перебігу хвороби виділяють чотири стадії або періоди; латентний, продромальний, період розпаду і період завершення. Латентний період називають ще прихованим, або інкубаційним. Він триває від початку д_ії патогенного фактору-до появи перших хворобливих симптомів, Продромальний період визначається часом від появи перших симптомів до розвитку повної клінічної картини хвороби. Психічне здоров'я - це відсутність хвороб та пошкоджень, а також стан повного тілесного, духовного й соціального благополуччя. З медичної точки зору до психічного здоров'я слід віднести такі ознаки: відсутність захворювань, нормальний розвиток організму, прийнятний, функціональний стан. Психічне здоров'я - це відсутність психічних захворювань.Розвиток і розпад психіки. Проблема розпаду та розвитку психіки має велике значення для теорії психології та психіатрії. Л.С.Виготський приділив багато уваги проблемі розвитку та формування психіки дитини, під підкреслював, що коли мова іде про розвиток та дозрівання людини, то генетичний підхід, не може бути просто продовженим, тому що при аналізі розвитку людини закони біологічної еволюції поступаються місцем закономірностям суспільно-історичного розвитку. Л.С., Леонтьєв говорить про те, що розвиток людини полягає не в пристосуванні її до навколишнього середовища, а у засвоєнні нею всього того, що накопичено людством. Експериментальні дослідження І.П.Павлова підтверджують положення про те, що при патології перш за все порушується те, що було набуте пізніше. Так, набуті умовні рефлекси порушуються при хворобах мозку значно легше, ніж безумовні. Однак при глибокому аналізі відкривається якісна відміна мислення хворого від мислення дитини. Душевнохворий дорослий неспроможний оволодіти системою нових зв'язків, встановити при виконанні розумових завдань незвичні для нього відношення між предметами, в той же час він володіє запасом попередніх знань, котрими він оперує. Дитина, не маючи запасу знань та широкого кола зв'язків, легко засвоює нові поняття, та оволодіває новою системою знань. Спектр асоціацій дитини у процесі її навчання швидко розширюється,. її знання про навколишній світ поступово розширюються та ускладнюються. Хоча мислення маленької дитини дійсно охоплює маленьку частину явищ, однак при ході практичної життєдіяльності дитини воно постійно вдосконалюється; завдяки сильній орієнтувальній діяльності, спілкуванню з оточуючими людьми дитина швидко засвоює найрізноманітніші знання про предмети, накопичу є та синтезує їх. Дитина, навіть розумово відстала, принципово завжди може навчатись, у той час як дементний хворий не навчається.

Психологічний аналіз різних форм порушень діяльності психічно хворих є цінним матеріалом, особливо при ви ви енні будови потребо-мотиваційної сфери людини. Патологічний матеріал показує різницю в ієрархії утворення мотивів хворої та здорової людини.