6. Х2, його застосування, вирахування, інтерпретація

Критерій Х2 є показником, що відображає відмінності в особливостях розподілу оцінок у двох групах і його використання не має якихось особливих обмежень. Як уже було сказано X - це порівняння особливостей розподілу оцінок у двох групах. Оцінка випадковості вибору альтернатив. У ряді випадків перед психологом постає завдання оцінити, чи не випадковим є вибір альтернатив. Наприклад, якась задача (пункт тесту) має декілька можливих варіантів і психолога цікавить, чи не здійснюється вибір варіантів (альтернатив) випадково. Дія цього може бути застосований критерій X2. Оцінка типу розподілу, а саме перевірка чи розподіляються емпіричні оцінки за законом нормального розподілу, адже з цим пов’язана правильність використання математичних методів.

7. Здійснення розрахунків при апробації психодіагностчних методик

До психометричних характеристик належать:

• сфера застосування тесту - для кого (для яких соціальних та вікових груп) І для чого (для вирішення яких саме проблем) призначений тест;

• валідність тесту - залежність результатів тесту (психодіагностичного показника) саме від тієї психологічної властивості, що діагностується:

• надійність тесту - здатність тесту давати стійкі, стабільні, тобто подібні результати незалежно від умов проведення тесту;

• дискриміпативність - здатність тесту диференціювати діагностованих;

• дискримінативність пунктів тесту (тестових завдань, запитань);

• консистентність (внутрішня узгодженість, однорідність) тесту;

• стандартизовані сть нормативів тесту.

Числового вираження, а значить, математичних методів потребують:

• критеріальна та прогностична валідність;

• ретестова надійність та надійність частин тесту;

• дискримінативність пунктів тесту;

• дискримінативність тесту;

• консистентність тесту;

• нормативи тесту.

Критеріальна валідність виражається коефіцієнтом кореляції між показ­никами тесту та критерієм валадізації. Критерієм валідізації може бути показник іншого тесту (методики), щодо істинності якого виникає щонайменше сумнівів.

Прогностична валідність. Через певний час після зробленого на діагностичній основі прогнозу, експериментально перевіряється підтвердження прогноз)' {наприклад, діагностується успішність діяльності, щодо якої здійснювався прогноз). Ці результати корелюються з показниками тесту (тестів), на основі якого було здійснено прогноз.

Ретестова надійність - це коефіцієнт кореляції між показниками тесту та ретесту (повторного - з інтервалом 1-2 тижні - проведення тесту).

Для обчислення надійності частин тесту підраховується не один сумарний показник, а два (чи більше) - окремо за парними та непарними пунктами тесту. Коефіцієнт кореляції між цими двома показниками і є надійністю частин тесту.

Дискримінативністю тестового завдання (запитання) є коефіцієнт кореляції між рішенням цього завдання (відповідями на дане запитання) та сумарним показником. Оскільки результати за окремим пунктом тест}' виражається у дихотомічній шкалі, а сумарний показник в інтервальній, вираховується точково-бісеріальний коефіцієнт кореляції - г_рь-

Дискримінативність тесту - здатність тесту диференціювати діагностованих. Виражається коефіцієнтом Фергюсона.

Консистентність (внутрішня узгодженість чи однорідність) тесту виражається коефіцієнтом Кронбаха.