9. Явище неврозу. Особливості неврозу в дітей та підлітків.

Невроз - це стан, обумовлений в більшості випадків тривалими, важко пережитими стресовими ситуаціями, які зриваючи психологічну адаптацію, викликають виснаження нервової системи, тривогу і вегетативні порушення. Основні прояви неврозу: • висока чутливість до стресів - на незначне стресову подію люди реагують розпачем чи агресією• плаксивість• образливість, ранимість• тривожність• зацикленість на психотравмуючої ситуації• при спробі працювати швидко втомлюються - знижується пам'ять, увагу, розумові здібності• чутливість до гучних звуків, яскравого світла, перепадів температури• розлади сну: часто людині важко заснути через перезбудженого; сон поверхневий, тривожний, що не приносить полегшення; вранці часто спостерігається сонливість• вегетативні порушення: пітливість, серцебиття, коливання артеріального тиску (частіше у бік зниження), порушення роботи шлунку• іноді - зниження лібідо і потенції. Причиною неврозів часто є:• тривалі психоемоційні і фізичні навантаження помірної інтенсивності без можливості розслабитися і відновити сили, тобто хронічний стрес - це може бути і робота, що забирає всі сили, і складності в личиною життя, і конфлікт, через який людина сильно переживає, а найчастіше - поєднання цих факторів• іноді виснаження нервової системи настає через неможливість довести справу до кінця, вийти з тупикової ситуації• часто в основі виникнення неврозу лежать ті ж гени, що і в основі депресії• виникнення неврозу сприяють невміння розслаблятися і трудоголізм• деякі люди від природи погано переносять тривалі навантаження і тому схильні до перевтоми• додатковим чинником розвитку неврозів є виснажують організм захворювання (наприклад, грип) Наслідки неврозів:Неврози призводять до значного порушення працездатності - аж до неможливості виконувати будь-яку роботу. Крім того, дратівливість, нетерпимість хворих стає причиною конфліктів з близькими, що ще більше ускладнює ситуацію.Тривога - поширене прояв неврозів.Лікування неврозів проводиться індивідуально в залежності від походження захворювання. У першу чергу необхідно встановити походження захворювання, щоб призначити ефективне лікування. Невротичні розлади різного ступеня виразності зустрічаються приблизно в третини дітей, що відвідують дитячий сад, і в ще більшому відсотку випадків - у дітей старшого дошкільного й молодшого шкільного віку. У хлопчиків важкі неврози спостерігаються частіше, ніж у дівчинок.Невропатія в дітей молодшого віку проявляється вираженими вегетативними симптомами, такими як підвищена пітливість, блідість шкірних покривів із ціанозом носо-губного трикутника, тахікардією, дихальною аритмією, ознобом. Характерні підвищена чутливість до коливань зовнішньої температури, до холоду при зміні пелюшок, до шуму, яскравому світлу, духоті. Вегетативна збудливість підсилюється при порушеннях режиму дня або при приміщенні дитини в дитячу установу. У міру дорослішання дитини на перший план серед причин захворювання виступає психічна травма, що викликає фрустраційну напругу. Але обставини психічного травмування в дітей звичайно інші, чим у дорослих. Найчастіше це неблагополучна родина, алкоголізм у найближчому сімейному оточенні, розпад родини, жорстоке й бездушне відношення до дитини, ігнорування його законних інтересів, переслідування з боку асоціальної групи однолітків, безтактне поводження в школі вчителя стосовно учнів. Найчастішим симптомом дитячих неврозів є страх. У дітей молодшого віку найчастіше зустрічається страх самітності (ізоляції). У дошкільному й молодшому шкільному віці переважає страх смерті - своєї або батьків. Ближче до нав'язливих станів, що спостерігається в дорослих, стають фобії в підлітків. Хворі в цьому віці вже в стані бувають проаналізувати й виразити в словесному звіті своє відношення до них як до тяжких, хворобливих переживань. Особливо часто в підлітків зустрічаються соціальні фобії: нав'язливі побоювання почервоніти, здатися в суспільстві смішним. Такі підлітки із тривожно-недовірливим характером, болісно ранимим і чутливі відчувають себе скованими й неспритними в колі інших людей, особливо незнайомих. Хвилювання й побоювання здатися «не таким, як всі» дійсно викликає в них гіперемію особи, що у свою чергу ще більше підсилює їхнє почуття незручності й невдоволення собою.