1. На порівняння:

а) знайдіть загальні ознаки в будові рослинної та тваринної клітин.

Відповідь: єдність хімічного складу ; єдність структурних систем (цитоплазми і ядра); схожість процесів обміну речовин і енергії; єдність (універсальність) генетичного коду; універсальна мембранна будова; схожість процесів поділу клітини;

б) порівняйте дані і зробіть висновок про ефективність біокаталізаторів:

1 моль каталази розщеплює за 1 сек. 50 тис. граммолей пероксиду водню. Цю ж реакцію каталізує залізо в іонній формі: 1 грам каталази еквівалентний по дії 2 тонам заліза.

Висновок: біокаталізатори “працюють” більш ефективно. Жива природа економічніша.

2. На встановлення зв’язків

а) який тип дихання організмів з’явився на Землі з виникненням світлових реакцій фотосинтезу?

б) чому восени відбувається листопад?

3. Пошукова робота з представленою інформацією.

…В рослинах відкрито гормони росту – гіберелін, який підсилює ріст стебла, ауксин – ріст кореневої системи, кінін – стимулює клітинний поділ. Що сталося б з рослинним організмом, якби працювали тільки ці фітогормони?

Ілюстрація положення про можливість пізнання та історичну обмеженість пізнання на даному етапі.

Завдання: Порівняйте факти (1 та 2), зіставте їх: поясніть взаємозалежність між удосконаленням мікроскопічної техніки та відкриттями клітин, їх структур та органел.

1.Історія відкриття та удосконалення мікроскопу
І609-І610	Галілей	винайшов перший мікроскоп
1625	Йоган Фабер	запропонував назвати прилад Галілея мікроскопом.
1665	Р.Гук	удосконалив мікроскоп, ввів третю збірну лінзу.
1747	Ейлер	висунув ідею створення системи для х 1 роматичної аберації.
1873	Е.Аббе	створив систему освітлювальних лінз до столика мікроскопа
1878	Стефенсон	сконструював перші гомогенні масляні імерсії
1908	Келлер і Зідентопф	Сконструювали люмінесцентний мікроскоп
І928-1931	Руска, Кноль	Створили перший електронний мікроскоп
1934	Церніке	розробив принцип фазового контрасту.
2. Історія вивчення клітини
1665	Р.Гук	ввів термін “клітини”
1719	Левенгук	відкрив мікроскопічні тварини, описав кров’яні клітини і сперматозоїд
1833	Браун	описав ядра, ввів термін «нуклус»
1868	Мішер	відкрив НК в ядрі
1944	Евері, Мак-Леоді, Мак-Карті	Відкрили матеріальний носій спадковості - ДНК
1953	Уотсон і Крік	створили модель ДНК.

У процесі вивчення біології з метою систематизації світоглядних знань, перевірки рівня сформованості наукового світогляду слід проводити узагальнюючі уроки, які сприяють узагальненні, систематизації знань, формуванню світоглядних понять :

рослина – цілісний організм; загальна характеристика типу Хордові;

організм людини як єдине ціле; єдність і взаємодоповнення нейрогуморальної регуляції; роль транспорту речовин в забезпеченні гомеостазу організму; єдність людини і навколишнього середовища;

стратегія і тактика поведінки людини – результат взаємодії її біологічної та соціальної програм; клітина – структурна і функціональна одиниця живого; людина як біосоціальна істота; загальні властивості живих систем; обмін речовин; структурно – просторово – часові особливості живого; самовідтворення, розмноження; регулювання біологічних процесів;сучасний стан та можливі шляхи розвитку біосфери.

В кінці вивчення загальної біології бажано провести підсумкову конференцію на тему: «Жива природа, форми її існування».

План конференції:

1. Виникнення , суть і властивості живої природи:

а) гіпотези походження життя на Землі;

б) органічні сполуки вуглецю як матеріальна основа живої матерії;

в) обмін речовин , енергії і інформації як властивість відкритості живої системи.

2) Розвиток живої природи, її форми:

а) неклітинні форми життя;

б) одноклітинні та багатоклітинні організми, їх різноманітність;

в) людина – вищий етап розвитку живої природи.

3) Відкриття біологічної науки в ХХ ст:

а) відкриття структур клітини під електронним мікроскопом;

б) генна інженерія і біотехнологія ;

в) синтетична гіпотеза еволюції;

г) ноосфера.

Література:

1.Грин Н., У. Стаут, Д. Тейлор. Биология.- М.: Мир, 1990 г.

2.Биология и современность / п/ред. А.Я. Яблокова /Библиотека учителя биологии/. - М.: Просвещение, 1990 г.

3. Інтернет-ресурс.

Необхідно так організовувати навчальний процес, щоб учні могли робити світоглядні висновки. Це значить: на основі аналізу та зіставлення наукових фактів, розкривати їх значення для доказів біологічних теорій та принципів; законів, категорій діалектичного матеріалізму.

Критерії сформованості в учнів наукового світогляду:

• знання важливих світоглядних понять, законів, теорій науки, які сприяють розумінню суті процесів розвитку;

• сталість висловлюваних думок;

• упевненість і категоричність суджень;

• самостійне оцінне ставлення до явища;

• вміння використовувати світоглядні знання та переконання в практичній діяльності;

• прагнення захищати свої погляди, переконання.

Слід пам’ятати наступне: процес формування наукового світогляду учнів перебуває під впливом багатьох чинників ( навчання і виховання в школі і вдома, соціальне середовище, засоби масової інформації та ін.), що робить його досить складним; важливе значення в ефективності цього процесу має розвиток мислення учнів, сформованість інтелектуальних умінь, пізнавальної активності і самостійності.

Питання для самоперевірки:

1.Наведіть зміст поняття «науковий світогляд»

2. Що собою являє наукова картина світу?

3.Які блоки включає структура біологічної картини світу ?

4.Суть біологічної картини світу

5. Наведіть приклади формування в учнів поглядів на протиріччя в живій природі

6. Наведіть приклади формування в учнів поглядів на взаємозв’язок і обумовленість біологічних явищ

7. Які світоглядні поняття загальної біології включаються в змістову лінію «Організмений рівень»?

8. Назвіть умови формування наукового світогляду учнів

9. Назвіть методи і прийоми, які сприяють формуванню в учнів світоглядних уявлень

10. Назвіть критерії сформованості в учнів наукового світогляду.

Література:

1. Вопросы воспитания школьников в обучении биологии /Сб. ст.-Л., 1985

2. Вадзюк Н.В., Руденко Ю.Д. Формування в учнів наукового світогляду.-К., 1992

3. Загальна методика навчання біології /за ред. І.В.Мороза.-К.:Либідь, 2006

4. Комиссаров Б.Д. Методологические проблемы школьного биологического образования.-М.:Просвещение, 1991