- •Є.Х.Євтушенко Виховання учнів у процесі навчання біології (Навчально-методичний посібник)
- •@ Євтушенко є.Х., 2010
- •1.Мета, зміст, методи виховання учнів у процесі навчання біології
- •2. Розумове виховання учнів
- •Організм тварини
- •3. Формування наукового світогляду учнів
- •Науковий світогляд як система біологічних знань; змістові лінії біологічної освіти; умови формування наукового світогляду учнів
- •3. Умови формування наукового світогляду учнів
- •На порівняння:
- •На встановлення зв’язків
- •Пошукова робота з представленою інформацією.
- •Екологічне виховання учнів
- •1.Екологічні проблеми людства
- •Проблеми екологічного виховання учнів.
- •5.Екологічна освіта.
- •Тема 1. Популяція. Екосистема
- •Тема 2. Біосфера
- •6.Суть, мета, завдання і принципи екологічного виховання.
- •5.Естетичне виховання учнів у процесі навчання біології .
- •Категорії естетики
- •2. Суть, мета та завдання естетичного виховання учнів процесі вивчення біології
- •4. Форми та методи естетичного виховання у процесі вивчення біології
- •Естетичне виховання учнів у процесі вивчення курсу “Тварини” в розділах: уі-Тварини, уіі-Різноманітність тварин, уііі-Організми і середовище існування
- •Які засоби естетичного впливу ?
- •Дякуємо за співпрацю
5.Екологічна освіта.
Мета екологічної освіти випливає із сучасного розуміння її сутності, визначеної колективними зусиллями спеціалістів багатьох країн світу, рекомендацій міжнародних форумів з даної проблеми, специфіки розвитку та проблем нашої держави. Основною метою освіти в галузі навколишнього середовища є формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємодії людини з природою.
Мета екологічної освіти досягається поетапним шляхом вирішення освітніх, виховних та розвивальних завдань:
- виховання розуміння сучасних проблем навколишнього середовища й усвідомлення для всього людства, своєї країни і рідного краю;
- засвоєння ціннісних орієнтацій як кращих досягнень загальнолюдської і національної культур, розуміння багатогранної цінності природи і не лише утилітарної, а й естетичної, науково-пізнавальної, рекреаційної, морально-етичної;
- оволодіння науковими знаннями про взаємозвязки у системі “людина-суспільство-природа”, формування знань і умінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток творчої і ділової активності при розвязанні екологічних проблем і життєвих ситуацій;
- розвиток потреби в спілкуванні з природою;
- засвоєння народних традицій у взаємовідносинах людини з природою і кращих досягнень світової практики.
Серед основних питань методики навчання біології є питання «на чому, та як виховувати?», яке передбачає обовязковий аналіз навчального матеріалу шкільної біології з точки зору його виховної цінності.
Учні повинні мати уявлення про перспективні напрямки екологічних досліджень. Об’єкти сучасної екології - надорганізмені системи , а предмет – їх організація , функціонування, розвиток, охорона. Ті системи , які складають мікросвіт і макросвіт і сьогодні є недоступними для вивчення – завтра, завдяки швидкому розвитку науки і техніки, можуть стати доступними.
В сесвіт
Метагалактика. Група галактик
Сонячна Галактика
Планети
Земля
Б іосферний
Біогеоценотичний
Біоценотичний
П опуляційно-видовий
Організмений (онтогенетичний)
Органний
Тканинний
Клітинний
Субклітинний
Молекулярний
Атомний
Субатомних елементарних частинок
( понад 300)
Р ис. 2. Об’єкти сучасної екології ( ) та екології майбутнього ( ).
1. Система екологічних понять учнів. Екологічні поняття , терміни в програмі загальної біології 11 кл. (Розділ ХІУ. Надорганізмені рівні організації життя):
Тема 1. Популяція. Екосистема
Екологія, екологічні фактори, популяційна екологія, біогеоценологія, фітоценологія, методи екологічної індикації, метод екологічного моніторингу, математичне моделювання, екологічні фактори ( абіотичні, біотичні, антропічні або антропогенні), зміни екологічних факторів, середовище існування, адаптації, правило екологічної індивідуальності, правило відносної незалежності адаптацій, закон оптимуму,зона оптимуму, зона песимуму, екологічна валентність виду, еврибіонти (евритермні, еврибатні), стенобіонти, явище взаємодії екологічних факторів, обмежувальний фактор, світлолюбні види, тіньолюбні види, тіньовитривалі види, холодостійкі види, анабіоз ,теплолюбні (термофіли), терморегуляція, хімічна терморегуляція, фізична терморегуляція, теплокровні тварини, холоднокровні тварини, вологолюбні рослини. посухостійкі рослини, вологолюбні тварини, посухостійні тварини, сухолюбні тварини, діапауза, анаеробні організми, аеробні організми, гідробіонти, супралітораль, літораль, сублітораль, батіаль, абісаль, ультраабісаль,екологічні групи, планктонні організми, нектонні організм, пелагіаль, бенталь и, бентос, перифітон, нейстон, нектон, явище біолюмінесценції, густина і в’язкість води, грунт, типи та склад грунтів, підстилка, грунтові водорості, грунтові гриби, грунтові бактерії, симбіоз (облігатний і факультативний), паразитизм,ендопаразити, ектопаразити, антагоністичні зв’язки, паразитизм, коеволюція, закон великої кількості яєць, складний життєвий цикл, остаточні і проміжні хазяї, коменсалізм ( квартирантство, нахлібництво), мутуалізм, адаптивні біологічні ритми (добові, сезонні, річні), „біологічний годинник” , нічні і денні тварини, фотоперіодизм, фітогормони, рослини довгого та короткого дня, екологічна характеристика, екологічна ніша, конкуренція, життєва форма, популяція, густота популяції, біомаса, приріст популяції (народжуваність, приріст),структура популяції ( статева, просторова, етологічна), ієрархія, популяційні хвилі(хвилі життя) ,ємність середовища існування, репродуктивний потенціал, канібалізм, гомеостаз популяції, біоценоз, фітоценоз, зооценоз, мікоценоз, мікробоценоз, біотоп ,біомаса біоценозу, продуктивність ( первинна і вторинна), ярусність, екологічна структура біоценозу, автотрофи, гетеротрофи, сапротрофи (сапрофіти, сапрофаги- копрофаги, некрофаги, детритофаги), детрит ,хижаки, мікотрофи, екосистема, трофічна структура, колообіг речовин та енергії, біогеоценоз, продуценти, консументи, редуценти, властивості біогеоценозів (цілісність, здатність до самовідтворення, саморегуляція), зв’язки між популяціями різних видів (трофічні: антагоністичні, нейтральні, мутуалістичні; топічні), правило конкурентного виключення, фітонциди, гомеостаз біогеоценозу ланцюги живлення (пасовищного типу- виїдання, детритного типу-розкладання), трофічна сітка, енергетичний баланс консументів, екологічна піраміда (біомаси, енергії, чисел), правило екологічної піраміди, сукцесії (первинні, вторинні), агроценоз (більше 170).