Організм тварини

(річковий окунь, ставкова жаба, прудка ящірка, голуб, собака)

Середовище існування та зовнішня будова	Внутрішня будова	Розмноження та розвиток	Поведінка та активність	Значення в природі та житті людини
А Н А Л І З				СИНТЕЗ
Розміри, форма, відділи, покриви, забарвлення, характеристика кожного відділу	Скелет і мускулатура.Травна, дихальна, кровоносна,видільна системи	Статева система, розвиток ембріональний і постембріональний (з метаморфозом або прямий)	Нервова система, активність (добова, сезонна), групи, міграції	Значення (на основі біологічних особливостей), життєві форми

Системний аналіз рослин, тварин чи людини, розгляд окремих її органів та функцій, їх складні взаємовідносини, дозволяють зрозуміти організм як єдине ціле, сформувати загальнобіологічні поняття.

Формування в учнів умінь порівнювати та узагальнювати.

Порівняння – це встановлення схожості, подібності, чи відмінності. Для того, щоб навчити учнів вміти порівнювати, необхідно спочатку допомагати знаходити однакові факти, властивості навідними питаннями або навіть формулюванням ознак схожості. Учні повинні пам’ятати порядок проведення порівнянь:

1. Дати відповідь на запитання про об’єкти, що порівнюються: що це таке? хто це такий?

2. Зіставити визначення одного предмета або явища з іншими. Знайти головне, подібне схоже.

3. Виділити істотні ознаки кожного предмета, чи явища: тобто провести аналіз кожного з них.

4. Зіставити два або декілька взятих для порівняння предметів за одними і тими ж ознаками, які виділені під час аналізу.

5. Виявити, за якими ознаками об’єкти схожі, а за якими відрізняються.

Приклади завдань на порівняння:

порівняйте будову кореневої системи ячменю і соняшника;

порівняйте однодольні і дводольні рослини;

порівняйте класи Ракоподібні,Павукоподібні,Комахи;

порівняйте кровоносну систему хребетних тварин;

порівняйте опорно-рухову систему людини і мавпи;

порівняйте енергетичний і пластичний обмін;

порівняйте лісову і степову екосистеми.

У процесі навчання біології дуже часто використовується прийом складання порівняльних таблиць, наприклад, завдання: 1)порівняти модифікації і мутації, заповнити таблицю:

Порівняння модифікацій і мутацій

Ознаки	Модифікації	Мутації
Подібність
Відмінності: Чи зачіпається генний апарат? Наявність варіаційного ряду Чи спадкується кожен випадок мінливості? Яка роль в еволюції органічного світу

2) вибрати інформацію для порівняння з підручника. Дані занести в таблицю:

Розвиток поглядів на природу гена

Ознаки для порівняння	Класичні ідеї про природу гена	Ген в світлі молекулярної генетики
Суть гена	Ген-морфологічний об’єкт, ділянка хромосоми
Функції гена	Ген-одиниця мутації, функції і рекомбінації
Цілісність гена	Ген-неподільна одиниця
Як здійснює свою функцію ген	Ген здійснює свою функцію автономно, ізольовано від інших генів
Стійкість гена	Ген – стійка структура, мутації здійснюються переважно під впливом внутрішніх факторів
Де розміщені гени	Гени розміщені виключно в хромосомах

Порівняння об’єктів можна здійснювати по натуральних засобах, а також – на зображувальних. Наприклад:

Завдання: розгляньте малюнок і назвіть зображених на ньому тварин. Чим подібні вони між собою за зовнішньою будовою? До якого типу і класу вони належать?

Завдання: розгляньте на малюнку будову головного мозку кроля та ящірки. Порівняйте їх.

Узагальнення.

Впродовж всього вивчення біології учні вчаться знаходити загальне в ознаках тих об’єктів, чи закономірностей, які порівнюються.

Наприклад, вивчаючи зовнішню будову рослин різних родин відділу Квіткові, учні переконуються в тому, що незважаючи на відмінності в будові частин квітки, всі вони мають загальну функцію.

Мислительні процеси – аналіз, синтез, порівняння лежать в основі важливого пізнавального процесу – узагальнення, яке лежить в основі формування понять.

Узагальнення зв’язане з мисленним виділенням ознак, які характерні даному об’єкту чи процесу, з’ясуванням ролі цих ознак в цілому організмі, встановленням схожості і відмінності цього об’єкту, процесу з іншими об’єктами чи процесами.

Виділення, а потім узагальнення загальних та істотних ознак предметів та явищ – дві основні дії, які входять у всі прийоми узагальнення та є основою формування понять.

Приклад алгоритму узагальнення ознак родини Айстрові ( хід розпізнавання рослин під час лабораторної роботи):

1.Морфологічний аналіз рослин різних видів родини Айстрові ( волошка синя, кульбаба лікарська, цикорій звичайний, жовтий осот польовий, роман собачий, деревій звичайний ) : ознайомлення з будовою суцвіття – кошик, квітки - лійчасті, трубчасті, язичкові, плоду - сім’янка.

2. Порівняння різних видів створює уявлення про різноманіття розмірів суцвіття; наявність поодиноких кошиків, або складних, зібраних в щиток, китицю; забарвлення квіток (синє, жовте, блакитне, біле).

3. Виділення загальних ознак – квітки (лійчасті, трубчасті, язичкові), суцвіття – (кошик), плід (сім’янка).

4. Узагальнення – висновок: представлені рослини - різноманітні, але всі вони мають суцвіття кошик; квітки лійчасті, чи трубчасті, язичкові; плід сім’янку. За цими ознаками вони належать до родини Айстрові. Серед айстрових є олійні рослини (соняшник, сафлор), овочеві (салат), лікарські (ромашка, календула), декоративні (айстри, хризантеми), бур’янові ( амброзія, осот, волошки) - останній висновок є результатом самостійної роботи учнів з підручником.

Приклад узагальнення при вивченні теми «Харчування і травлення»(9-й кл.) . Завдання: скласти узагальнюючу схему «Обмін речовин та енергії»:

Поживні речовини, оксиген

↓ ↓ ↓ ↓ ↓

Поглинання енергії

Асиміляція

↓

Обмін речовин і енергії

↑

Дисиміляція

Вивільнення енергії

↓ ↓ ↓ ↓ ↓

Неперетравлені рештки,

диоксид карбону,амоніак,вода

Рис. 1. Схема «Обмін речовин та енергії»

Навчання учнів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки

Пізнання учнями причинно-наслідкових взаємозв’язків і закономірностей

об ’єктивного світу та вміння давати причинне пояснення явищам, що спостерігаються- це так зване причинне мислення.

Для того, щоб учні вміли встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, слід навчити їх перше володіти системою знань про явища, які називають причиною або наслідком, про їх зв’язки, умови, в яких вони відбуваються.

Встановлення причинно-наслідкових зв’язків включає наступні дії:

1. Ознайомлення із завданням;

2. Розгляд об’єкту, виділення в ньому окремих елементів, порівняння їх;

3. Встановлення причин даного явища: а) висування низки факторів, з яких один або декілька могли викликати дане явище; б)вичленити ті істотні елементи, які вказують на певну причину; в) уточнення причин і висновок.

Помилковість у судженнях учнів буває тоді, коли вони замість причинного зв’язку встановлюють цільовий, тобто, замість питання «чому?», відповідають на питання «для чого?».

Приклади:

1.Що може бути причиною мутацій?

2. В популяції звичайної полівки в однієї особини з’явилася біла пляма на голові.Що може бути причиною її появи?

3. Чому землерийки мають цілодобову активність?

4. Під час засухи в популяції звичайної полівки зменшилася частка молодих звірків. Поясніть це явище.

5. В деякі роки спостерігаються масові (численні за кількістю) міграції гризунів. Чому це відбувається?

6. Чим пояснити, що орган, трансплантований людині від тварини, не приживається ?.

7. Чому тривале дихання чадним газом призводить до смерті? (Тому що СО як і KCN (ціанід калію) є інгібіторами клітинного дихання, блокують відновлення оксигену на стадії аеробного дихання).

Розвитку мислення учнів сприяють такі прийоми, як:логіка побудови уроку, постановка проблеми та її вирішення, постановка питань на порівняння, роздуми, зв'язок нових знань з старими, докази, умовиводи.

До формування в учнів інтелектуальних умінь спонукає систематична потреба в їх використанні у процесі пізнання предметів, явищ.

Старшокласники переходять до вищих рівнів абстрактного мислення, здатні усвідомлено оволодівати логічними операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, конкретизацією, узагаль­ненням). У них формуються та­кі індивідуальні особливості мислення, як: глибина, гнучкість, широта, усвідомленість, самостійність, чутливість до допомоги, критичність, активність, економність .

Навчальна робота з біології створює сприятливі умови для переходу учнів до вищих рівнів абстрагуючого й узагальнюючого мислення. Старшокласники більш усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями. Наукові поняття стають для них не тільки предметом вивчення, а й інстру­ментом пізнання, аналізу й синтезу явищ об'єктивної дійсності в їх закономірних зв'язках і відношеннях.

Характерним для інтелекту старшокласника є розвиток творчих здібностей, це виявляється в інтелектуальній ініціативі та створенні чогось нового. Конкретні особистісні якості творчих юнаків різноманітні, тому що залежать як від основної сфери діяльності людини, так і від виховання. Важливо своєчасно з'ясувати сферу творчої спрямованості старшокласника та стимулювати її розвиток у бажаному напрямку.

Розумовий розвиток старшокласників заключається не стільки у зміні окремих властивостей інтелекту, скільки у формуванні індивідуального стилю розумової діяльності . Розвиток мислення можна стимулювати груповими видами інтелектуальної діяльності. Було відмічено, що колективна діяльність по розв'язанню задач сприяє посиленню пізнавальних функцій людини.

У процесі навчання біології необхідно використовувати різні методи навчання, які будуть стимулювати розвиток мислення та творчості учнів: лекції, розповіді, доповіді, пояснення, де учні вчаться слухати і конспектувати; зустрічі з цікавими людьми, екскурсії, самостійні роботи, показ експериментів; проведення нетрадиційних уроків: ділових ігор, уроків-подорожей, уроків-досліджень, уроків-дискусій, що сприяють розвитку мислення; позаурочні заходи: екскурсії, експедиції, залучення учнів до написання наукових робіт.

Велика різноманітність методів навчання вимагає від вчителя біології використовувати їх таким чином, щоб вони сприяли ускладненню і розвитку пізнавальної діяльності і мислення старшокласників. Використання методів в пошуковому або дослідницькому планах зумовлює творчий характер пізнавальної діяльності школярів, веде до підвищення рівня їх самостійності. Для цього слід забезпечити навчальну діяльність школярів з різноманітними джерелами знань, яка буде протікати за завданнями вчителя з різним ступенем самостійності учня і спрямована на розв'язання конкретних навчально-виховних задач.

Слід систематично контролювати ступінь сформованості інтелектуальних умінь як показника розвитку мислення учнів, користуючись такими критеріями: - правильність, повнота, послідовність, усвідомленість виконання мислительних операцій; вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв’язувати проблеми.

За цими критеріями визначили чотири рівні сформованості інтелектуальних умінь:

І. (початковий) – учні виконують мислительні операції фрагментарно, непослідовно, неусвідомлено, не можуть робити висновки;

ІІ. (середній) – учні виконують операції мислення неусвідомлено, шаблонно, не досить повно; розв’язують завдання репродуктивного характеру;

Ш. (достатній) – учні виконують операції мислення в раціональній послідовності, правильно, повно; за допомогою вчителя встановлюють причинно – наслідкові зв’язки та обґрунтовують висунені гіпотези; розв’язують завдання реконструктивного характеру;

IV. (високий) – учні самостійно встановлюють причинно – наслідкові зв’язки, висувають та обґрунтовують гіпотези; розв’язують проблемні, творчі завдання.

Особливе значення має розумове виховання для формування наукового світогляду як цілісної системи біологічних понять, поглядів і переконань щодо ставлення людини до навколишньої дійсності та самої себе.

Питання для самоперевірки:

1. Суть розумового виховання учнів

2. Види мислення у процесі онтогенезу людини

3. Які характеристики творчого мислення?

4. Значення розвитку мислення учня в процесі його пізнавальної діяльності

5. Як навчити учнів прийомам аналізу –синтезу?

6. Як навчити учнів прийомам порівняння, узагальнення?

7. Як сформувати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв‘ язки?

8. Яких умов слід дотримуватися у процесі формування в учнів інтелектуальних умінь?

9. Які критерії рівнів сформованості інтелектуальних умінь?

10. Як виховання пов‘язане зі змістом шкільного курсу біології? (наведіть приклади)

Рекомендована література:

1. Волкова Н.П. Педагогіка:Пос. для студ. вищ. навч. закл. –К.:»Академія»,2001

2. Загальна методика навчання біології /Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів/ за ред І.В.Мороза.- К.:»Либідь», 2006

3. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии. – М: Просвещение, 1985

4. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить / Книга для учащихся.-М.: Просвещение, 1990