- •2. Класифікація типів нац. Ек. Типологізація не.
- •3. Нац. Багатство: сутність та структура. Заг. Хар-ка нац. Багатства Укр.
- •4. Трудовий потенціал не: заг. Хар-ка, особливості формування та тенденції розвитку.
- •5. Науково-технологічний та інноваційний розвиток в Укр.
- •6. Трансформаційні процеси, системні перетворення та інституційні зміни в не.
- •7. Реформування відносин власності в не: цілі, механізм, результати.
- •8. Формування конкурентного середовища, розвиток та захист економічної конкуренції в Україні.
- •9.Економ. Свобода та підприємництво в Україні. Розвиток великого та малого бізнесу в не.
- •10. Становлення інституту соц. Партнерства в Україні.
- •11. Показники розвитку не. Ефективність розвитку не.
- •12. Характерні риси структурної організації не.
- •13. Аналіз структури не. Міжгалузевий баланс виробництва (мгб) і розподілу продукції та послуг (таблиця витрати-випуск)
- •14. Характеристика промислового сектору в міжгалузевому народногосподарському комплексі країни.
- •15. Характеристика агропромислового сектору в міжгалузевому народногосподарському комплексі країни.
- •16. Стратегія структурної перебудови не: цілі, основні завдання та інструменти структурних перетворень.
- •17. Державний сектор в не: ефективність та функції.
- •18. Система органів державного регулювання не. Функції та повноваження органів державної влади в не.
- •19. Функції держави в не.
- •20. Механізм держ. Регулюв. Не
- •21. Система цілей та пріоритетів розвитку не
- •22. Сутність, призначення та функції макроекономічного прогнозування в національній економіці.
- •23. Соціально-економічне програмування національної економіки. Структура та види програм.
- •24.Організаційно-правовий механізм прогнозування та програмування економіки Укр. Система державних прогнозів і програм соціально-економічного розвитку України.
- •25. Державна програма економічного та соціального розвитку України на 2010 рік.
- •26. Соціальна політика української держави: цілі та пріоритети.
- •27. Рівень та якість життя населення України.
- •28. Методологія визначення індексу людського розвитку. Хар-ка індексу людського розвитку в Україні.
- •29. Соціально-захисна функція держави. Соціальна допомога та соціальне забезпечення.
- •30.Сучасний стан та проблеми розвитку соціальної інфраструктури в Україні.
- •31.Сутність та цілі зовнішньоекономічної політики української держави. Основні форми, методи та інструменти впливу української держави на зовнішньоекономічну діяльність.
- •32. Зовнішня торгівля як чинник економічного розвитку не.
- •33. Платіжний баланс країни.
- •34.Характеристика та основні індикатори конкурентоспроможності національної економіки.
13. Аналіз структури не. Міжгалузевий баланс виробництва (мгб) і розподілу продукції та послуг (таблиця витрати-випуск)
Структура економіки – це співвідношення різних елементів ек. сис-ми, що відображають народногосподарські пропорції та стан сусп.-го поділу праці.
Критерії визначення структури економіки:обсяги виробленої продукції та наданих послуг (абсолютні чи відносні); чисельність зайнятого населення; обсяг спожитого капіталу (вартість основних фондів).
Показники структури економіки: натуральні; вартісні.
Основні види структури економіки:
Відтворювальна структура характеризує: - використання ВНП (ВВП) на відновлення основного капіталу, споживання та нагромадження; - співвідношення між виробничим та особистим споживанням.
Галузева структура виражає пропорції розвитку окремих галузей, підгалузей, видів діяльності, виробництв, сфер НЕ.
Територіальна структура відображає розміщення вир-ва в окремих ек. районах, що визначаються певними умовами (наявністю природних рес., географ. положенням, кліматичними та іншими умовами).
Соціальна структура характеризує співвідношення між:
організаційно-правовими формами підприє-ва з урахуванням рівня концентрації й централізації вир-ва (між великими, середніми та малими підприє-ми) та на основі форм власності ( між приватними, державними та колективними підприє-ми);
групами населення за рівнем доходів ( диференціація доходів різних груп населення).
Зовнішньоекономічна структура відображає пропорції між експортом та імпортом товарів, послуг, капіталів тощо.
У складі НЕ Укр. Вітчизняна статистика та управління виділяють галузі, підгалузі, міжгалузеві госп. комплекси тощо. За Класифікатором галузей економіки виділяють такі великі галузі: промисловість, с/г, лісове госп., транспорт, зв'язок, будівництво, торгівля і громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення і збут, заготівля, інформаційно-обчислювальне обслуговування, операції з нерухомістю, заг. комерційна діяльність щодо забезпечення функ-ня ринку, геологія та розвідка надр, геодезична та гідрометеорологічна служби.
За міжнародною галузевою класифікацією ООН до сфери економічної діяльності включаються такі її види: с/г, мисливство, лісове госп. і рибальство; гірничодобувна пром.; обробна пром.; електроенергетика, газо- і водопостачання; будівництво; оптова і роздрібна торгівля, ресторани, готельне госп.; транспорт, складське госп. і зв'язок; фінанси, страхування, операції з нерухомим майном, комерційні послуги; комунальне, суспільне ат особисте обслуговування.
Міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продукції (МГБ) – це економіко-математична структурна модель, яка відображає існуючі функціональні зв’язки між галузями і сферами економіки, атакож взаємозв’язок між загальноекономічними пропорціями та пропорціями розвитку окремих галузей
В основу МГБ покладена модель американського економіста В. Леонтьєва «витрати – випуск».
Класифікація МГБ
За масштабом (широтою охоплення економічних процесів):
народногосподарські (національні) – характеризують НЕ в цілому;
регіональні – відображають взаємозв’язки між окремими ек. районами та регіонами країни.
За вимірниками:
натуральні – хар-ть зв’язки, що складаються у процесі вир-ва і споживання всієї номенклатури продукції, яка виробляється НЕ(у натуральних величинах).
вартісні – відображають зв’язки щодо вир-ва та розподілу створеного продукту на відновлення, нагромадження і споживання.
натурально-вартісні – дають можливість в одній схемі відобразити міжгалузеві зв’язки і конкретизувати їх за найважливішими пропорціями й основними продуктами.
За характером відображення процесу виробництва:
статичні – фіксують стан НЕ за певний період і базуються на попередніх обсягах і структурі кінцевого споживання та наступному визначенні обсягів вир-ва окремих галузей (причому обсяг інвестицій є попередньо визначеною величиною);
динамічні – відображають процес відтворення у динаміці: попередньо визначається частина кінцевого продукту – невиробниче споживання, сальдо завнішньої торгівлі, а далі на цій основі розраховуються обсяги в-ва, потреби та розподіл капіталовкладень за галузями.
Структура МГБ
Міжгалузевий баланс складається з трьох частин (квадратів):
І квадрат – основний, в якому відображається рух проміжного продукту, тобто частина створеного прод., яка не виходить із вир-ва і не призначена для кінцевого спож.Горизонтально розміщені галузі, що виробляють продукцію (і-галузь), вертикально, у тому ж самому порядку, – галузі, що споживають цю продукцію (j-галузь).
Показники І квадрату характеризують взаємозв’язок між галузями, а саме: використання продукції однієї галузі для вир-ва іншої за допомогою Коефіцієнтів прямих витрат
aij =
де Х ij – кількість продукції і-галузі, спожитої j-галуззю;
Х j – валовий випуск галузі-споживача (j-галузі);
aij - технологічні коефіцієнти прямих витрат, що хар-ють кіл-ть продукції однієї галузі (і – галузі), необхідної для в-ва одиниці продукції іншої (j-галузі).
Коефіцієнти повних витрат (ij) –хар-є витрати будь-якого продукту на в-во одиниці продукції у всьому ланцюгу взаємопов’язаних галузей (включають не тільки прямі, а й побічні витрати певного продукту)
У П квадраті МГБ відображається використання ств. продукту на кінцеве споживання (у), а саме: - особисте споживання (сімейними госп-ми); - нагромадження (інвестування); - амортизація ( відновлення основного капіталу); - чистий експорт (різниця між експортом та імпортом); -інше.
Сума показників І і П квадратів (по горизонталі) відображає Х i, тобто валовий випуск продукції, а баланс рядків ( ) – валовий випуск продукції народним госп-ом в цілому (ВНП):
Перше основне рівняння МГБ:
де Х i – валовий випуск галузі (і=1,2, …,n);
Х ij – к-ть продукції і-галузі, спожитої j-галуззю ( );
aij xj – проміжний продукт
У i - кінцевий продукт
n – кількість галузей.
Ш квадрат характеризує додану вартість (Z), тобто являє собою дох. нас-ня, підприємців і держави, тобто суму заробітних плат, дивідендів, прибутків, податків, а також амортизацію та інші елементи доданої вартості.
Сума показників І і Ш квадратів (по вертикалі) відображає витрати на випуск продукції певної галузі (Хj), а баланс стовпчиків (Хj) – витрати на ств. продукції у всьому народному госп. (ВНП):
Друге рівняння МГБ:
Де Х j – валовий випуск галузі-споживача ( j = 1,2, …,n)
- матеріальні витрати галузі-споживача
Zj – додана вартість
n – кількість галузей.
Третє рівняння МГБ:
Значення МГБ для державного регулювання економіки:
Є основою для повного макроекономічного аналізу: представляє усі головні фактори, сфери, сектори, матеріальні потоки, експортно-імпортні зв’язки та показники розвитку НЕ (ВНП, нац.. дох., проміжне спож., кінцеве спож., особисте спож., амортизація,інвестиції,експорт, імпорт, добавлена вартість тощо);
Використовується для макроекономічного прогнозування:зокрема за допомогою першого рівняння МГБ можна прогнозувати валовий випуск продукції;
За допомогою МГБ можна регулювати міжгалузеві зв’язки – формувати раціональну народногосподарську структуру, забезпечувати прогресивні зрушення в ек. та загальну ек. рівновагу;
Виявляє роль різних факторів (внутрішніх і зовнішніх), секторів та галузей у розвитку національної економіки, використовується для аналізу і прогнозування тенденцій розвитку світової економіки тощо.